АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2074/10 Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дряниці Ю.В., Чернова С.І. при секретарі: Ткаченко Т.І. з участю
представника позивача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою голови правління Відкритого акціонерного товариства «Миргородський хлібзавод» - ОСОБА_3
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 березня 2010 року
по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миргорода хлібзавод» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та упущеної вигоди
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 березня 2010 року позовні вимоги ВАТ «Миргородський хлібзавод» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Миргородський хлібзавод» 15000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої з вини працівника, 5288 грн. 17 коп. судових витрат, а всього 20288 грн. 17 коп.
В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування шкоди та вимог про стягнення упущеної вигоди відмовлено.
В апеляційній скарзі голова правління ВАТ «Миргородський хлібзавод», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення місцевого суду та постановити нове, яким стягнути з відповідача на користь ВАТ «Миргородський хлібзавод» 23437 грн. 11 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 6074 грн. 29 коп. в порядку регресу за ремонт електроопори, упущену вигоду в сумі 15606 грн., а всього 45117 грн. 30 коп. та судові витрати - 5288 грн. 17 коп.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 26.09.2009 року ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з ВАТ «Миргородський хлібзавод» на підставі наказу № 13-К від 13.02.2004 року (а.с. 10), керуючи в стані алкогольного сп’яніння закріпленим за ним автомобілем НОМЕР_1 (а.с. 11). відхилився від визначеного для руху маршруту, проявив неуважність та допустив наїзд на перешкоду у вигляді електричної опори на вул. Сорочинській, 125 в м,' Миргороді Полтавської області. Внаслідок наїзду автомобіль та електрична опора отримали механічні пошкодження.
Вказані обставини встановлені постановою судді Миргородського міськрайонного суду від 13.10.2009 року, якою ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 124; 130 КпАП України та підданий адміністративному стягненню (а.с. 108).
В подальшому судом першої інстанції було встановлено, що в результаті пошкодження автомобіля позивачеві заподіяні збитки в розмірі 19724 грн. ЗО коп. (а.с.50-85; 120) та позивачем було витрачено на відновлення електроопори 6074 грн. ЗО коп. (а.с. 23-25).
На думку колегії суддів ці обставини є такими, що встановлені вірно судом першої інстанції.
Крім того колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані вимоги п.4 ч.1 ст.134 КЗпП України щодо відшкодування підприємству шкоди, завданої неправомірними діями ОСОБА_4 та вимоги ст.137 КЗпП України, згідно якої суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником залежно від його майнового стану, за винятком випадків коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою. Можливість зменшення розміру покриття завданої шкоди особою з врахуванням її майнового стану передбачена також ч.4 ст.1193 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що визначаючи розмір відшкодування місцевий суд прийшов до вірного висновку, про необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача 15000 грн. та зробив належний висновок щодо відсутності підстав для стягнення упущеної вигоди з наявності трудових відносин між сторонами.
Безпосередньо ст.137 КЗпП України не передбачено обмежень щодо можливості зменшення розміру відшкодування спричиненої шкоди особою, яка знаходилась в стані алкогольного сп’яніння, тому також і в цій частині доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують в зв’язку з чим рішення суду слід вважати законним та обґрунтованим та таким, що скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу голови Правління Відкритого акціонерного товариства «Миргородський хлібзавод» - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 1 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.