РІШЕННЯ

Ім`ям України

Справа № 2-531/1999

22.12.99                        

            КОЗЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого Навроцького А.П.

При секретарі Полонській Н.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинковолодіння.

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , вказавши в заяві, що спірне будинковолодіння вони купили в 1991 році за спільні кошти, перебуваючи в шлюбі. В даний час шлюб між ними розірвано, але відповідач відмовився добровільно поділити будинок і користується ним сам.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, підтвердила обставини, вказані в позовній заяві, і пояснила, що просить поділити будинковолодіння між нею та відповідачем в рівних долях, відповідно до першого варіанту судово - технічної експертизи, визнавши за нею право власності на веранду, коридор, кімнату, площею 10,5 кв.м., кухню, сарай, а за відповідачем - на дві кімнати і погріб, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Відповідач позов визнав, погодився із запропонованим позивачкою варіантом поділу будинку, проте пояснив, що уже настав зимній період і він не зможе до весни облаштувати вихід на вулицю із своєї частини будинку та переобладнати системи опалення і освітлення. Крім того у нього зараз немає на це коштів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовільнити.

З пояснень сторін встановлено, що спірний будинок вони придбали за спільні кошти в період шлюбу в 1991 році.

Дану обставину підтверджено довідкою Вернигородоцькою сільської ради №98 від 21.05.1999 року (а.с.7) та копією договору купівлі-продажу від 8.08.1991 року (а.с. 18).

Шлюб між сторонами розірвано 4.06.1999 року ( а.с. 8).

Згідно ст.22 КпШС України майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

З пояснень сторін встановлено, що спірним будинком на даний час користується лише відповідач, чим порушує дане право позивачки. Порушене право підлягає захисту згідно ст.6 ЦК та ст.2 ЦПК України. А тому вимога позивачки про поділ спільного будинку підлягає задовільненню.

Згідно ст.28 КпІІІС України, в разі поділу майна, який є спільною сумісною власністю подружжя їх частки визнаються рівними.

Сторони не заперечують рівність їх часток і погоджуються на поділ будинку в натурі відповідно до першого варіанту судово - технічної експертизи, згідно якої позивачці відходить у право власності: веранда, коридор, кімната, площею 10.5 кв.м., кухня і сарай, а відповідачу - дві кімнати і погріб.

Згідно висновку судово - технічної експертизи від 01.11.1999 року (а.с. 37-45) вартість спірного будинковолодіння складає 8856 гривень, а вартість Ѕ його частки складає 4428 гривень.

Відповідно до першого варіанту даної експертизи одному із сторін пропонується виділити: веранду, коридор, кімнату площею 10.5 кв.м., кухню, сарай, вартістю 4543 гривні, що складає 51/100 частку будинковолодіння, а другому : дві інших кімнати і погріб, вартістю 4313 гривень, що складає 49/100 часток будинковолодління. Компенсація одній із сторін за зменшення його частки складає 115 гривень.

Сторони дійшли згоди в тому, щоб частка, яка складає 51/100 частку будинкуволодіння, була виділена позивачці.

Позивачка погодилась сплатити відповідачу вказану компенсацію.

Виконком Вернигородоцької сільської ради не заперечує щодо переобладнання будинку відповідно до першого варіанту судово - технічної експертизи (а.с. 54).

Таким чином суд приходить до висновку, що поділ спірного будинковолодіння необхідно здійснити за першим варіантом судово -технічної експертизи, стягнувши з позивачки грошову компенсацію в сумі 115 гривень на користь відповідача за зменшення його частки.

Позивачка понесла по справі судові витрати по сплаті державного мита і оплати проведення судово - технічної експертизи в сумі 506 грн.50 коп. (а.с. 9, 47), які необхідно стягнути з відповідача на її користь, згідно ст.75 ЦПК України.

Крім того з відповідача необхідно стягнути решту несплаченого державного мита у дохід держави в сумі 164 грн.90 коп., оскільки при подачі заяви позивачка сплатила державне мито в сумі 56 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 28 КпШС України, ст.6 ЦК та ст.2,15, 30, 62, 75, 202, 203 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов задовільнити. Поділити будинковолодіння під АДРЕСА_1 , вартістю 8856 ( вісім тисяч вісімсот п`ятдесят шість ) гривень, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в натурі, відповідно до першого варіанту судово - технічної експертизи, визнавши:

-за ОСОБА_1 право власності на веранду, площею 7,6 кв. м. зазначену на плані цифрою „1", коридор, площею 5,8 кв.м. зазначений на плані цифрами „1-1", кімнату, площею 10,5 кв.м. , зазначену на плані цифрами „1-2", кухню, площею 5,9 кв.м. зазначену на плані цифрами „1-5", сарай, зазначений на плані літерою „Б", загальною вартістю 4543 ( чотири тисячі п`ятсот сороктри ) гривні, що складає 51/100 частку будинковолодіння;

-за ОСОБА_2 право власності на кімнату,площею 18,4 кв.м., зазначену на плані цифрами „1-3", кімнату площею 7,8 кв.м., зазначену на плані цифрами „1-4", погріб, зазначений на плані літерою „В", загальною вартістю 4313 ( чотири тисячі триста тринадцять) гривень, що складає 49/100 часток будинковолодіння.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за зменшення його частки в сумі 115 (сто п`ятнадцять) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_1 закрити дверні отвори з приміщення, зазначеною на плані цифрами „1-2" в приміщення, зазначені на плані цифрами „1-3" і „1-4".

Зобов`язати ОСОБА_2 обладнати дверний отвір з приміщення, зазначеного на плані цифрами „1-3" в приміщення зазначене на плані цифрами „1-4" та обладнати вихід на вулицю із своєї частини будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1  понесені нею судові витрати в сумі 506 ( п`ятсот шість) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у дохід держави в сумі 164 ( сто шістдесят чотири) гривні 90 ( дев`яносто) копійок.

Відстрочити виконання рішення в частині виконання сторонами обов`язку по переобладнанню будинку до 15 квітня 2000 року.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького обласного суду через Козятинський райсуд на протязі десяти днів.

Суддя:

Дата документу 22.12.99