Справа № 2-а-95, 2009 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
18 березня 2009 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Чепела М.А.
з участю позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому зазначає, що він ОСОБА_1, 1938 року народження відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року ( далі Закон) є дитиною війни і згідно ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але відповідач вказану щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальтної пенсії за віком не виплачував. Всупереч положень ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пуктом 41 розділу ІІ Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення ст.6 Закону, було викладене в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 та № 10 - рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач, зобов»язаний був здійснювати виплату належну йому допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки. Відповідно до положень ст.92 Конституції України, виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів. Зупинивши Законом України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону на 2006 рік, було грубо порушено положення основного закону України, він вважає, що відповідач зобов»язаний здійснювати нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. Ним було направлено письмове звернення до відповідача, з вимогою здійснити нарахування належної йому, як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки, та забезпечити її виплату, але відповідач відмовив йому в гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві. Вважає, що відмова відповідача, є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті йому соціальної державної допомоги передбаченої статтею 6 Закону є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28
- 2 -
Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездантність. Сума недовиплаченої йому державної соціальної допомоги за 2006 – 2008 роки складає ( 4302 + 4809 + 5793) х 30% = 4471 грн. 20 коп. Просить визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов»язати її виплату за 2006 – 2008 роки у сумі 4471 грн. 20 коп.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, просив позов задовольнити та визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області пов»язану з невиплатою йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та зобов»язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 – 2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп.
Відповідач управлінння Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області в судове засідання не з»явився, але про час і місце судового засідання повідомлений належним чином і просив розглядати справу без участі його представника. Суд вваджає можливим розгляд справи без нез”явившогося відповідача, який повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи та просив розглядати справу без участі його представника і позивач з цім погодився.
В письмовому запереченні від 26.02.2009 року за вих.№ 1580/07 управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області зазначає, що позов не підлягає задоволенню, вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства та пропущений строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 по 30.01. 2008 року. Стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Але Законом України « Про Державний бюджет України» на 2007 рік» було припинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік», яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно із ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 50 % від розміру, надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними ) положення пункту 12 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Отже для здійснення виплат повинні бути внесені зміни до Державного бюджету України на 2007 рік або прийнятий інший закон, яким би це питання було врегульоване. Але за період з 1 січня по 31 грудня 2007 року не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Конституційного Суду України, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсій, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107 – VІ внесені зміни до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Текст статті викладений у такій редакції « дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до абз.4 п.20 ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни,
- 3 -
гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року за № 3551 - ХІІ учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так як Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб в розмірі 470 грн., то починаючи з 01 січня 2008 року особам, які мають статус « діти війни», щомісяно виплачується надбавка в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року в розмірі 48 грн.10 коп., з 01.07.2008 року в розмірі 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008 року в розмірі 49 грн. 80 коп. Постановою Кабінету Міністрів України “ Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.08 р. № 530 з метою збереження соціального захисту окремих категорій громадян установити: до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 р. - 48 грн.10 коп., з 01.07.2008 р. - 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008 року – 49 грн. 80 коп. і в подальшому при підвищенні прожиткового мінумуму для осіб, які втратили працездатність, буде змінюватись розмір надбавки особам, які мають статус « діти війни». У відповідності з цим позивачу нараховувалась та виплачувалась дана надбавка у 2008 році. Позивач в частині вимог про виплату надбавки до пенсії « дітям війни» за 2006 рік керується рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, яким були визнані такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними ) деякі положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік». Але це рішення ніякого відношення до виплат надбавок до пенсії «дітям війни» за 2006 рік немає, так як дія ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік призупинена ст.110 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року. Посилання позивача на бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині безпідставні та необгрунтовані. ОСОБА_1 в 2008 році була призначена та виплачувалась надбавка, як дитині війни. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України позивач пропустив строк звернення до суду щодо вимог про виплату надбавки до пенсії « дітям війни» з 01.01.2006 по 30.01.2008 року, тому строк поновлення не підлягає. Просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України міста Ніжина Чернігівської області відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 має статус «дитина війни», що підтверджується штампом « дитина війни» в його пенсійному посвідченні НОМЕР_1.
В ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 1.01.2008 року, текст ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України № 10 - рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих
- 4 -
актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв»язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачу у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,що підтверджується довідкою відповідача від 26.02.2009 р. № 1580/05, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов»язання відповідача провести перерахування та нарахування позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеного ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та забезпечити її виплату, з урахуванням вже виплаченої державної соціальної допомоги в розмірі 10 % за 2008 рік. Підстав проводити доплати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року немає, так як дія ст. 6 зазначено закону на 2008 рік відновлена тільки з 22.05.2008 року.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5, управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавста.
Після прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом, але цього не зробив. Тому суд вважає можливим визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області пов»язану з невиплатою ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
В своєму запереченні відповідач зазначає, що відповідно до п.2 ст.99 КАС України позивач пропустила строк звернення до суду щодо позовних вимог про виплату надбавки до пенсії «дітям війни» з 01.01.2006 по 30.01.2008 року, так як звернувся з адміністративним позовом до судку 22.01.2009 року, тому строк поновлення не підлягає.
В ч.2 ст.99 КАС України зазначено, що звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В ч.1 ст.100 КАС України зазначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В ч.1 ст.102 КАС України зазначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як в позовній заяві, так і в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не просив поновити строк звернення з позовом до суду відносно своїх позовних вимог за 2006 рік та 2007 рік, а відповідач в своєму письмовому запереченні наполягав на застосуванні строку позовної давності відносно позовних вимог позивачки з 01.01. 2006 по 30.01. 2008 роки. Тому суд вважає можливим в задоволенні позовних вимог з 01.01. 2006 по 21 січня 2008 роки слід відмовити,в зв”язку з пропуском зазначеного строку звернення з позовом до адміністративного суду.
- 5 -
Що стосується позовних вимог виплатити 4471 грн. 20 коп. за 2006-2008 роки, суд вважає, що порядок розрахунку, перерахунку підвищення пенсії та його розміру відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково; визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в місті Ніжині Чернігівської області пов»язану з невиплатою ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язати управлінння Пенсійного Фонду України в місті Ніжині Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням вимог ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» про соціальну державну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату; а в іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 99 ч.2, 158, 159, 160, 161,162, 163, 167 КАС України, суд-
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в міста Ніжині Чернігівської області пов»язану з невиплатою ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням вимог ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» про соціальну державну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня складання постанови в повному обсязі, тобто з 20 березня 2009 року заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя