Справа № 309/2482/16-к

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2022                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали контрольного провадження 11-кп/4806/535/22 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 30.09.2022.

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою, починаючи з 03.10.2022 до 01.12.2022 включно, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

З матеріалів контрольного провадження вбачається, що в провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене 06.05.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070050000360 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Задовольняючи клопотання прокурора та продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції вказав на те, що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 01.03.2018 клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задоволено та застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалами суду неодноразово продовжувався, востаннє до 03.10.2022. Окрім того, в ухвалі вказується на те, що закінчити судовий розгляд справи на сьогоднішній день не видається можливим, оскільки докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, а тому продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показань чи відмови від раніше даних показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходив з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а також прийняв до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було

-2-

обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу унеможливить прояв встановлених  судом ризиків, та не буде ефективним та доцільним у рамках кримінального провадження та свідчить про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та встановленим судом.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Просить ухвалу скасувати, оскільки відсутні визначені законом підстави для тримання його під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає проте, що він незаконно вже близько семи років утримується під вартою, що перевищує всі розумні строки та є порушенням його особистих прав і свобод. Категорично заперечує свою причетність до вчинення злочинів у яких обвинувачується та вважає, що відсутні докази, які б доводили протилежне.

Апеляційна скарга розглядається у відсутності прокурора, обвинуваченого, захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України не перешкоджає її розгляду. З матеріалів контрольного провадження вбачається, що прокурор та захисник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. При цьому береться до уваги і те, що будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги чи даних про поважність причин неявки від прокурора, захисника не надходило, а також те, що прокурор, обвинувачений та захисник не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги у їхній присутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали контрольного провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

-3-

Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені у судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами й обставинами кримінального провадження.

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що обставини, які були підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії цього запобіжного заходу не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у скоєнні кримінальних правопорушень, те, що вчинені діяння відносяться до кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, а також відсутність обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та необхідність проведення судом необхідних процедурних (процесуальних) дій.

Тому, апеляційний суд, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 обвинувачується і за які йому може бути призначено в тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також наведених обставин, приходить до висновку про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується, що у свою чергу свідчить і про обґрунтованість висновку суду першої інстанції і в цій частині.

Колегія суддів також вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку з чим, обґрунтованим і належним чином вмотивованим, вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.

Зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого підстави, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі жодним чином не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і не дають підстав для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що він без вироку суду відбув все покарання та, перебуваючи під вартою, продовжує незаконно утримуватись понад встановлені розумні строки, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки ці питання, за наявності для цього відповідних підстав, підлягають з`ясуванню та перевірці в суді першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження по суті і не є підставою для звільнення ОСОБА_5 з-під варти, а також виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

-4-

Також, доводи апеляційної скарги обвинуваченого, за яких просить скасувати йому запобіжний захід – тримання під вартою, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі жодним чином не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що в матеріалах контрольного провадження відсутні відомості про те, що стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 унеможливлює утримання його під вартою, а наведені обвинуваченим захворювання не свідчать про неможливість застосування щодо нього такого запобіжного заходу.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих чи вчиняти інші злочини, однак, обставини, за яких вчинені інкриміновані йому кримінальні правопорушення, їх тяжкість та інші наведені обставини, дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку проте, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі обвинувачений не посилався.

Керуючись ст. 177, 183, 199, 376, 404, 405, 407,422-1 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 30.09.2022, щодо ОСОБА_6 ,- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді