Дата документу 28.09.2022 Справа № 331/7000/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/7000/21                                 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/548/22                                 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       28 вересня 2022 року                                                м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

володільця майна ОСОБА_7 ,

представника володільця майна – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12019080060001935, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області                   ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку території по АДРЕСА_1 майно, а саме: електричний двигун РВ №210444, інв. №25407; електричний двигун РВ, рем. № НОМЕР_1 ; електричний двигун РВ, безномерний корпус синього кольору зі слідами іржі з муфтою на валу; електричний двигун РВ, інв. №22502, в копусі синього кольору; електричний двигун РВ, без номерних знаків, корпус з нашаруванням іржі; електричний двигун РВ, з`єднаний до скріпленого редуктора, без номерів, зі слідами іржі; електричний двигун РВ, в корпусі сірого кольору, без номерних знаків; електричний двигун РВ, в корпусі синього кольору, зі слідами іржі, кріплення корпуса вентилятора саморобна; електричний двигун РВ, інв. №27257, має фарбу зеленого кольору на корпусі зі слідами іржі; електричний двигун ДРТ, без номерний, в корпусі сірого кольору; електричний двигун РВ, з (пошкодженнями) деформованим охолодженням, відсутній кожух вентиляції, вентилятор без номерів; електричний двигун РВ, без номеру, зі слідами іржі; електричний двигун РВ, поверховий інв. №26964, сірого кольору; електричний двигун РВ рем. №210436, з написом «Сургая»; електричний двигун РВ рем. №210437, з написом «Сургая»; електричний двигун рем. № НОМЕР_2 , з написом «Сургая»; електричний двигун РВ, рем. № НОМЕР_3 , з написом «Сургая»; електричний двигун РВ, рем. № НОМЕР_4 ; електричний двигун поверхневий інв. №24850; електричний двигун РВ, інв. №24834; електричний двигун поверхневий івн. №24851; електричний двигун, поверхневий інв. №26961; електричний двигун РВ, рем. №210529; електричний двигун РВ, рем. №210630; електричний двигун РВ рем. №210531; електричний двигун РВ, рем. №210460; електричний двигун РВ, заводський №3312; електричний двигун РВ, рем. 210440, інв. №24263; електричний двигун РВ зі слідами іржі з біркою 250 кВ/1500 об/тнн; електричний двигун, РВ, рем. №210438; вентилятор міського провітрювання ВМЕ – 6, рем.210426; вентилятор міського провітрювання ВМЕ – 6, рем №210427; вентилятор міського провітрювання ВМЕ – 6, рем. №210632; вентилятор міського провітрювання ВМЕ – 6, рем. №210428; пускова апаратура АПМ – 1, рем. №16-7, зеленого кольору; пускач ПВІ – НОМЕР_5 , заводський № НОМЕР_6 , сірого кольору; вимикач автоматичний АВ – 400, заводський № НОМЕР_7 , сірого кольору; пускач ПВІ – НОМЕР_5 , жовтого кольору зі слідами іржі, без номерів; вимикач автоматичний АВ – 400, заводський № НОМЕР_8 , жовтого кольору, зі слідами іржі; вимикач автоматичний АВ 400 без номерів сірого кольору зі слідами іржі; трансформаторна підстанція сірого кольору, без номеру; барабан стрічкового конвеєра, чорного кольору – 043; барабан стрічкового конвеєра №039; редуктор стрічкового конвеєра №45; редуктор стрічкового конвеєра №43; редуктор скрипкового конвеєра БПК – 160, заводський №003Р; редуктор скрипкового конвеєра БПК – 160, без номерів, синього кольору, з нашаруванням іржі; барабан дерев`яний на якому намотаний канат шахтний для підйомного устаткування номер на барабані №7608; барабан дерев`яний на якому намотаний канат шахтний для по підйомного устаткування номер на барабані №7609, шляхом заборони будь-кому користуватись та розпоряджатись арештованим майном.

Під час досудового розслідування встановлено, що до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт від ДОП Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області про те, що посадові особи АТ «ЗАЛК» привласнили та розтратили майно вказаного підприємства.

Крім того, 10 жовтня 2019 року до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшла ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про зобов`язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заступника генерального директора з правових питань ОСОБА_11 про те, що у травні 2019 року на підприємстві АТ «ЗАлК» в ході інвентаризації малоцінних необоротних матеріальних активів було виявлено факт розкрадання майна.

З метою перевірки викладених у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення відомостей 12 серпня 2022 року отримано ухвалу слідчого судді про проведення обшуку території АТ «ЗАлК» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22д (земельна ділянка з кадастровим номером №2310100000:02:018:015).

На виконання зазначеної ухвали 16 серпня 2022 року слідчим СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 проведений обшук території АТ «ЗАлК» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22д (земельна ділянка з кадастровим номером №2310100000:02:018:015), в ході якого виявлено і вилучено електричні двигуни вентилятори міського провітрювання, редуктори стрічкового конвеєра, барабани дерев`яні, на яких намотаний канат шахтний для підйомного устаткування номер на барабані.

Під час проведення обшуку представник особи, на території якої проводився обшук, ОСОБА_7 пояснив, що зазначені предмети йому відгрузив його знайомий, який зателефонував і попрохав його просто залишити вказані агрегати на території. Будь-які документи на вказане обладнання, вузли та агрегати на момент проведення слідчої дії у ОСОБА_7 відсутні.

В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що вилучені під час обшуку території по АДРЕСА_1 предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні так як є підстави вважати, що виявлене обладнання, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення і є безпосереднім предметом вчинення злочину, що підтверджується в тому числі і відсутністю у особи, у володінні якої перебувало це обладнання будь-яких документів, підтверджуючих належність його отримання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні №12019080060001935 від 17 серпня 2019 року.

В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2022 року в рамках вказаного кримінального провадження надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення та май на, яке було здобуте у результаті його вчинення, тобто з метою відшукання устаткування АТ «ЗАЛК», при цьому дозволу на проведення обшуку з метою вилучення промислового обладнання, яке можливо належить ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», слідчим суддею не надавалось.

Зазначає, що у даному випадку, вилучене під час обшуку майно, постановою старшого слідчого ОВС слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 від 16 серпня 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, як таке, що може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметами набутими кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні з огляду на те, що є достатні підстави вважати, що виявлене обладнання здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення і є безпосереднім предметом вчинення злочину, що підтверджується в тому числі і відсутністю у особи, у володінні якої перебувало таке обладнання, будь-яких документів, які б підтверджували законність його отримання та походження.

Крім того, вказує, що слідчим суддею зазначено, що в ході розгляду клопотання, ОСОБА_7 надав суду докази того, що тимчасово вилучене в ході обшуку майно на підставі договору від 1 січня 2021 року передано від ТОВ «ЗАПОРІЖМЕТБРУХТ» на відповідальне зберігання ТОВ «Сплекс», яке було придбано ТОВ «ЗАПОРІЖМЕТБРУХТ» на підставі договорів №9362-ПУ-УМТС-П від 5 травня 2021 року, №9880-ПУ-УМТС-П від 14 червня 2021 року та №10102-ПУ-УМТС- П від 21 жовтня 2021 року. Разом з тим, слідчим суддею залишено поза увагою те, що предметом вказаних договорів є металобрухт, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» є непридатним для прямого використання виробами або частинами виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Зауважує, що як слідує з допиту свідка ОСОБА_14 , який був учасником вищевказаного обшуку, вилучені в ході обшуку об`єкти не можна розцінювати як брухт чорних та кольорових металів, так як встановлені вузли та агрегати були у комплекті як цілісний механізм.

Крім того, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 за участю ОСОБА_15 , який до 24 лютого 2022 року обіймав посаду начальника дільниці по контролю за переміщенням ТМЦ горно-шахтного обладнання та охорони ДП «Шахта ім. М.С. Сургуя», було оглянуто предмети, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 16 серпня 2022 року, а саме, електродвигуни у кількості 30 одиниць, редуктори скребкові у кількості 2 одиниць, редуктори стрічкові у кількості 2 одиниць, барабан стрічковий у кількості 2 одиниць, вентилятор місцевого провітрювання у кількості 4 одиниць, підстанція трансформаторна у кількості 1 одиниці, канат підйомний у кількості 2 барабанів, пускова апаратура у кількості 6 одиниць. В ході огляду встановлено, що на частині з них фарбою білого кольору нанесені позначки у вигляді слова «Сургая», а також заводського номеру агрегату, крім того ОСОБА_15 зазначено, що частина виявленого обладнання, зокрема, електродвигуни, редуктора, канат підйомний були на балансі ДП і після початку бойових дій знаходились на опечатаних складах підприємства.

Вказує, що враховуючи зазначене, тимчасово вилучене майно є доказом у розумінні ст. 98 КПК України, а тому для їх збереження необхідно накласти арешт з метою запобігання ризикам щодо приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зауважує, що слідчим у клопотанні зазначено, що вилучені під час обшуку території по АДРЕСА_1 , предмети, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні так як є підстави вважати, що виявлене обладнання здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення і є безпосереднім предметом вчинення злочину, що підтверджується в тому числі і відсутністю у особи, у володінні якої перебувало це обладнання будь-яких документів, підтверджуючих належність його отримання.

Звертає увагу на те, що не накладення арешту на вказане в клопотанні майно призведе до його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі майна з метою ухилення винних осіб від кримінальної відповідальності.

Просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 ЗРУП в Запорізькій області ОСОБА_10 про накладення арешту задовольнити та накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку території по АДРЕСА_1 майно, яке вказане в клопотанні.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник володільця майна – адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вказала, що органу досудового розслідування було надано дозвіл на проведення обшуку по іншій справі та не було надано дозвіл на вилучення предметів, які не належать ЗАЛК. Зазначила, що вже після проведення обшуку та звернення слідчим із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно в ЄРДР було внесено відомості з правової кваліфікацією за ст. 198 КК України вже після проведення обшуку за надуманими підставами.

Володілець майна ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення слідчого судді просив залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, володільця майна та його представника, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Норми, наведені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Якщо ж арешт накладається у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного (обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке зазначено в ньому.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий ОСОБА_10 звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке датоване 16 серпня 2022 року (а.с. 1-6).

Зі змісту вказаного клопотання випливає, що слідчим управління ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060001935 від 17 серпня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується витягом (а.с. 7-9).

Так, зміст витягу з ЄРДР кримінального провадження №12019080060001935 свідчить про наступне.

17 серпня 2019 року були внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до короткого викладу якого до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт від ДОП Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, про те, що посадові особи АТ «ЗАЛК» привласнили та розтратили майно вказаного підприємства.

Крім того, 27 серпня 2019 року були внесені відомості до вказаного ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, обставини якого полягають в тому, що до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшла ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про зобов`язання внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою АТ «ЗАЛК».

Також, 2 вересня 2019 року були внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, короткий виклад обставин якого є те, що до Вознесенівського ВП надійшло рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР про те, що 11 квітня 2019 року під час проведення інвентаризації основних фондів АТ «ЗАЛК» було встановлено, що невстановлена особа зловживаючи службовим становищем заволоділа кавомашиною, що належить АТ «ЗАЛК».

Окрім вказаного, 11 жовтня 2019 року були внесені відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Короткий виклад обставин свідчить про те, що 10 жовтня 2019 року до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшла ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою заступника генерального директора з правових питань ОСОБА_11 про те, що в травні 2019 року на підприємстві АТ «ЗАЛК» в ході інвентаризації малоцінних необоротних матеріальних активів було виявлено факт розкрадання майна (а.с. 7-9)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року було надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:015, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-Д з метою відшукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення (а.с. 10-11).

З протоколу обшуку вбачається, що 16 серпня 2022 року було виявлено та вилучено майно, на яке в своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт (а.с. 12-20).

Постановою старшого слідчого ОСОБА_13 від 16 серпня 2022 року вилучене під час обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22д майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019080060001935 від 17 серпня 2019 року (а.с. 100-105).

Мотивуючи своє клопотання про арешт майна, слідчий вказав, що вилучені під час обшуку предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та є безпосереднім предметом вчинення злочину (а.с. 1-6), тобто станом на 16 серпня 2022 року, згідно доданого до клопотання витягу з ЄРДР за ст.ст. 191 ч. 5, 191 ч. 3 КК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із витягу з ЄРДР випливає, що предметом у вказаному кримінальному провадженні є майно, яке належить безпосередньо АТ «ЗАЛК».

Проте, із доданих слідчим до клопотання матеріалів не вбачається, що вилучене під час обшуку території по вул. Північне шосе, 22д, у м. Запоріжжя майно належить безпосередньо АТ «ЗАЛК», що позбавляє можливості перевірити правову підставу для накладення арешту на вказане майно та встановити чи є воно предметом вчинення злочину у даному кримінальному провадженні.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на пояснення ОСОБА_15 , який обіймав посаду начальника дільниці по контролю за переміщенням ТМЦ горно - шахтного обладнання та охорони ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», що частина виявленого під час огляду обладнання перебувала на балансі ДП і після початку бойових дій знаходились на опечатаних складах підприємства, апеляційний суд сприймає критично, оскільки як під час допиту ОСОБА_15 в якості свідка (а.с. 21-24), так і під час проведення огляду від 16 серпня 2022 року за його участю (а.с. 28), останній зазначав, що однозначно сказати чи виявлені в ході обшуку предмети є ТМЦ ДП він не може, зазначивши про необхідність отримання з ДП документів з номерами агрегатів для їх ідентифікації.

Тобто, із вказаного вбачається, що доказів на підтвердження того, що тимчасово вилучене майно, на яке просить слідчий накласти арешт є майном АТ «ЗАЛК», яке відповідно до витягу з ЄРДР було привласнено та(або) розтрачено посадовими особами підприємства, як слідчим, так і прокурором надано не було, і посилання в апеляційній скарзі на вибірковий зміст пояснень свідка ОСОБА_15 , на думку колегії суддів, не може свідчити про зворотне.

Крім того, надані письмові пояснення прокурора у судовому засіданні апеляційного суду про те, що ОСОБА_7 не надано слідчому судді документів, які б підтверджували його право власності на вилучене в ході санкціонованого обшуку майно, щодо якого вирішується питання про арешт, не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки відповідно п. 3 ч. 2 ст. 177 КПК України саме слідчим або прокурором у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено, в тому числі документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном.

Отже, в даному випадку підстав вважати, що вилучене майно, як вже вище зазначалось є майном, яке знаходиться на балансі АТ «ЗАЛК» немає.

Крім того, зазначаючи в апеляційній скарзі правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, прокурором не було враховано того факту, що клопотання слідчого датоване 16 серпня 2022 року, а відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР тільки 22 серпня 2022 року, тобто вже після подання слідчим клопотання про арешт майна.

Відповідно, слідчий в своєму клопотанні і не посилається на необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження за ст. 198 КК України, а обґрунтовує своє клопотання тільки наявністю у даному кримінальному провадженні правової кваліфікації за ст. ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відтак, враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, судова колегія приходить до висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на вказане в ньому майно.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками слідчого судді, оскільки з матеріалів провадження не вбачається наявність об`єктивних підстав вважати, що вказане майно є предметом вчинення злочину, як зазначає слідчий в своєму клопотанні і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України на час звернення слідчого із клопотанням про арешт майна.

В даному випадку процесуально вірним було б після проведення обшуку у кримінальному проваджені за ст. 191 КК України і за наявності підстав вважати, в наслідок його проведення були виявлені ознаки вчинення іншого кримінального правопорушення, спочатку внести відповідні відомості до ЄРДР, а вже потім звертатися до слідчого судді із клопотанням про арешт виявленого та вилученого майна із відповідним обґрунтуванням застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою проведення досудового розслідування іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту вказаного в клопотанні майна, а слідчий суддя, врахувавши вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, обґрунтовано встановив відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на вказане майно.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 170, 173 КПК України, повинен у залежності від мети накладення арешту, врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, наявність чи відсутність цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Між тим, слідчим в клопотанні про накладення арешту на майно не зазначено правових підстав для прийняття рішення про відповідність такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12019080060001935, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2                 ОСОБА_3                         ОСОБА_4