Справа № 298/413/22

Номер провадження 1-кп/298/104/22

УХВАЛА

про призначення кримінального провадження до судового розгляду

26 липня 2022 року                                                         смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12022071070000030 від 16 березня 2022 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2022 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12022071070000030 від 16 березня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2022 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

20 квітня 2022 року через канцелярію суду обвинуваченим ОСОБА_3 подано клопотання про скасування арешту майна, в якому останній просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 16 березня 2022 року арешт на належний йому на праві власності автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 . У клопотанні зазначає, що при вирішенні слідчим суддею питання щодо накладення арешту на автомобіль в судовому засіданні він присутній не був, автомобіль, на який накладено арешт є його власністю, такий визнаний речовим доказом, поміщений та знаходиться у відділенні поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області. Вказує, що будь-якої потреби в арешті майна, необхідності в його зберіганні як речового доказу немає. Вилучений автомобіль не має жодного важливого значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, санкцією ч.2 ст.263 КК України не передбачено спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання чи відшкодування шкоди і, на його думку, при носінні кастету автомобіль не є знаряддям злочину, в даному випадку найголовнішим є наявність або відсутність передбаченого законом дозволу. Наголошує, що в даному кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння належним йому майном, не вбачає допустимим арешт автомобіля для забезпечення підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України та завдань передбачених ч.1 ст.170 КПК України. Звертає увагу, що спецмайданчик відділення поліції не обладнаний під якісне та належне зберігання транспортного засобу, що може призвести до механічних пошкодження майна, корозії металевого покриття тощо.

19 липня 2022 року на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, в якому останній просить частково скасувати накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 18 березня 2022 року арешт на автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , передавши цей автомобіль на відповідальне зберігання обвинуваченому, а в частині заборони відчуження та розпорядження автомобілем арешт залишити без змін. У клопотанні зазначає, що на даний час відпала необхідність в арешті тимчасово вилученого майна - автомобіля "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , власником вказаного майна є ОСОБА_3 , якому цей автомобіль належить на правових підставах. На даний час огляд вищевказаного автомобіля вже проведено, досудове розслідування закінчено, у вчиненні з вказаним майном яких-небудь інших слідчих та/або процесуальних дій необхідності немає, арештований автомобіль не був знаряддям та/або предметом вчинення злочину, спеціальна конфіскація до нього застосована бути не може. Разом з тим, вилучений автомобіль є єдиним засобом пересування для ОСОБА_3 , є засобом вкрай необхідним, оскільки останній має травму ноги і пересуватися пішки йому вкрай важко. Через вилучення вказаного автомобіля ОСОБА_3 обмежений не тільки у праві володіння та користуватися належним йому майном, а й прямо обмежений у можливостях пересування, подальший арешт зазначеного автомобіля є недоцільним.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_4 вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження. Зазначив, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору, так як і підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Щодо поданого стороною захисту клопотання про скасування решту майна прокурор не заперечив, вказавши, що потреби в арешті майна на даний час нема, вважав за можливе вирішити питання щодо скасування арешту в частині позбавлення права користування майном, а питання щодо скасування арешту майна в частині позбавлення права володіння та відчуження вирішити при завершенні розгляду провадження. Питання щодо досудової доповіді залишив на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував щодо призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Просив задовольнити подане ним клопотання про скасування арешту, зазначивши, автомобіль є необхідним для нього засобом пересування, оскільки має травму ноги, очікує на хірургічне втручання і перебування автомобіля під арештом створює йому незручності, вказане рухоме майно він не може використувати у власних цілях.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечував. Просив скасувати арешт майна в цілому, наголосивши, що повністю погоджується з раніше поданим обвиунваченим клопотанням про скасування арешту майна та підтримує заявлену ним позицію щодо скасування арешту в цілому, а також просить скасувати арешт накладений на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Захисник не вбачав необхідності в складанні досудової доповіді.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження стосовно можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , клопотання обвинуваченого про скасування арешт майна, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст.32 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Великоберезнянському районному суду Закарпатської області.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надходило.

Враховуючи те, що підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, суд вважає за необхідне призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з участю сторін кримінального провадження.

У даному кримінальному провадженні суд не вбачає необхідності в складанні досудової доповіді.

Дослідивши подані стороною захисту клопотання про скасування арешту майна з додатками, думку прокурора, який не заперечував щодо скасування арешту майна, а також надані у судовому засіданні матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, зокрема під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 18 березня 2022 року накладено арешт на автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , із частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Відповідно до змісту вказаної ухвали слідчим суддею зазначено, що вказане майно постановою слідчого від 16 березня 2022 року визнано речовим доказом і для повного, об"єктивного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження мають значення вилучений автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , із частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Постановою заступника начальника – начальника СВ відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 16 березня 2022 року автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , із частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022071070000030 від 16 березня 2022 року. Відповідно до змісту зазначеної постанови, слідчим не наведено жодних відомостей щодо того, на якій підставі вказане майно має значення речових доказів в кримінальному провадженні.

Зі змісту клопотання про скасування арешту майна та з наданих в ході судового розгляду пояснень обвинуваченим та його захисником, останні вказують на не обгрунтованість застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження при накладенні арешту на автомобіль та на свідоцтво про реєстрацію.

Оцінюючи доводи клопотань про скасування арешту майна, суд керується положеннями частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До того ж, як зазначено у частині третій статті 132 Кримінального процесуального кодексу України, потреби кримінального провадження повинні виправдовувати такий ступінь втручання у права і свободи особи та при цьому може бути виконане завдання, для виконання якого застосовується захід забезпечення.

Стаття 170 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для досягнення цілей кримінального провадження.

Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинне бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.

Статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України передбачено право власника або володільця майна на подання клопотання про скасування арешту майна. Вказана норма передбачає дві альтернативні підстави для скасування арешту майна: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому обов`язок доведення факту існування цих підстав покладено на особу, яка подає клопотання про скасування арешту майна. Однак це не звільняє сторону обвинувачення від необхідності доведення своїх доводів, якими вона аргументує позицію щодо клопотання.

Суд встановив, що підставою накладення арешту на автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 ,та свідоцтво було визнання таких речовими доказами.

Однак суд не погоджується з тим, що автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво в даному кримінальному провадженні відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Сам по собі факт винесення слідчим постанови про визнання будь-якого майна речовим доказом у провадженні не може безумовно свідчити про те, що таке майно дійсно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України.

При цьому суд зазначає, що предметом розгляду є саме законність накладеного арешту, а не законність постанови про визнання речовим доказом. Тому суд оцінює вказану постанову лише в тій частині, в якій вона стала підставою для накладення арешту.

Будь-які відомості про наявність на автомобілі слідів правопорушення або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення чи досягнення завдання кримінального провадження шляхом накладення арешту на автомобіль матеріали справи не містять та не зазначено прокурором про це у судовому засіданні.

На переконання суду, знаходження в автомобілі предмету, схожого на кастет, не надає вказаному транспортному засобу ознак знаряддя злочину або речового доказу.

Необхідність арешту автомобіля мотивоване лише необхідністю накладення арешту на такий, як на речовий доказ. Між тим відсутні дані про те, що на або в середині автомобіля залишилися будь-які сліди злочину. В протоколі огляду місця події також відсутня інформація, що вилучений автомобіль містить відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні. ІТаким чином, не доведено, що вилучений автомобіль відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК.

Вилучення та накладення арешту на належний ОСОБА_3 автомобіль становить втручання у його право мирно володіти своїм майно, передбачене статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не відповідає меті застосування цього запобіжного заходу.

З огляду на це суд вважає, що накладений на вказаний транспортний засіб арешт є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо заявленої стороною захисту вимоги про скасування арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, то така також підлягає до задоволення.

Отже, у ході судового розгляду сторона захисту довела, що автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво не містили на собі жодних слідів вчинення кримінального правопорушення, вони не були предметами експертних досліджень, а тому не мали і не можуть мати жодного доказового значення як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, що підтвердив також і прокурор.

Враховуючи наведене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування арешту майна слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 174, 314 - 316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження №12022071070000030 від 16 березня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області на 13-у годину 15 хвилин 2 серпня 2022 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово. У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2022 року на речі, вилучені в ході огляду місця події від 16 березня 2022 року, а саме: автомобіль "SKODA FABIA", н.з. НОМЕР_1 , із частиною свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1