ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                               У Х В А Л А

                                                       про продовження строку

"02" листопада 2022 р.                                                            Справа № 300/4196/22

м. Івано-Франківськ                                                                     

          Суддя Івано-Франківського  окружного адміністративного суду  Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до    Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43213960, вул. Національної Гвардії, 14а, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-   

                                                           В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом  до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (далі-відповідач)  про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

            У адміністративному позові позивач просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової  винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн щомісячно за період з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі;

-  зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі в розмірі 30000 грн щомісячно.

 Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 24.10.2022 позивачем надано квитанцію про сплату судового збору.

Згідно з вимогами частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України  визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5  статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Стосовно дотримання позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що має право звернутись до суду з вимогою про стягнення йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.

  Відповідно до частини 1 статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII (далі – Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Частинами 1-3 статті 162-1 Закону №1402-VIII встановлено, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Відтак, проходження служби співробітниками Служби судової охорони є публічною службою.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за № 384, розробленим на виконання статті 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони".

Відповідно до пунктів 4-7 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 26.08.2020 за № 384 (надалі, також - Порядок №384), грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 384 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку № 384 такий вид виплат як винагороди відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, тому додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, входить до структури грошового забезпечення (заробітної плати) співробітників Служби судової охорони.

 Із змісту адміністративного позову слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період з 24.02.2022 до дати ухвалення рішення та зобов`язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, установленої Постановою №168, з 24.02.2022 до дати ухвалення рішення.

 Варто зазначити, що у спірному випадку для захисту прав ОСОБА_1 обрав спосіб, визначений пунктом 3 частини 1 статті 5 КАС України, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У контексті вказаного слід звернути увагу на те, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до 18.07.2022 (включно) передбачалося, що "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин'' від 01.07.2022 за №2352-IX (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Враховуючи наведене, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Відтак, після внесення Законом №2352-IX коментованих змін, частиною 2 статті 233 КЗпП України не врегульовано питання щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, а лише встановлено строк звернення до суду виключно у справах:

- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);

- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

 Варто зазначити, що спірні правовідносини стосуються зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти наказ, у відповідності до якого слід нарахувати та виплати додаткову винагороду ОСОБА_1 під час проходження нею служби, а не виплати суми, належної позивачу при звільненні, внаслідок чого аналізовані положення статті 233 КЗпП України не підлягають застосуванню при оцінці судом обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, єдиною чинною процесуальною нормою, яка визначає строк звернення до суду з позовом осіб, які проходять публічну службу в Службі судової охорони, та яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є частина 5 статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк для звернення до суду.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що предметом спору у цій справі є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену Постановою №168, в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно за період з 24.02.2022 до дати ухвалення рішення у справі.

Відтак, підставою звернення до суду з цим позовом є невиплата позивачу додаткової винагороди, яка, на переконання останнього, підлягала виплаті щомісячно, починаючи з 24.02.2022.

Разом з тим, встановлюючи момент, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, варто зауважити, що зазначена винагорода підлягала виплаті щомісячно, а тому про порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди, передбаченої  Постановою №168, позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за місяць березень 2022 року.

З огляду на викладене,  місячний строк на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за березень 2022 року розпочався з 01.04.2022  і закінчився 30.04.2022.

Надалі, ОСОБА_1 був обізнаний кожного наступного місяця, у якому не отримував спірну винагороду за кожний попередній місяць окремо.

Згідно змісту позовної заяви позивач доводить до відома суду про порушення його права на належний розмір додаткової винагороди, установленої Постановою №168, з 24.02.2022, втім з рапортом про виплату такої винагороди звернувся до відповідача тільки 05.10.2022.

Отже,  реалізуючи право на оскарження дій відповідача в судовому порядку, позивач з цим адміністративним позовом звернувся до суду 19.10.2022, що підтверджується датою, зазначеною реєстраційним штампом на позовній заяві.

Однак, позивачем не надано пояснень щодо причин пропуску ним строків звернення до суду з 01.03.2022 по день звернення до суду 19.10.2022 та доказів про поважність причин пропуску відповідного строку.

У зв`язку з вищенаведеним, суддя вважає, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про визнання дій протиправими та зобов`язання виплатити спірну додаткову винагороду з 24.02.2022 з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку на звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язана додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.

За таких обставин слідує, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з вимогами частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, суддя вважає за необхідне, з власної ініціативи, продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 24.10.2022, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до частини 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суддя постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 121, 122, 123, 161, 169, 241-243, 248  Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-

                                                             У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 24.10.2022 на усунення недоліків позовної заяви. 

 Надати позивачу десятитиденний  строк, з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, та надати докази на підтвердження даних доводів.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                Гомельчук С.В.