Справа №295/4429/22

Категорія  95

1-кп/295/700/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження № 12022060400000519 від 24.03.2022 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, не працюючого, на утримані малолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

26.11.2003 Богунським районним судом м. Житомира за ч.3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 70, ст.69 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,

06.11.2009 Богунським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі,

11.03.2021 Богунським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, іспитовий строк 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                 ОСОБА_3 ,

захисника                         ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

23.03.2022 приблизно о 21 годині за адресою вул. Крошенська, будинок 23 у м. Житомирі у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, яке є небезпечним для життя та здоров`я, в умовах воєнного стану, а саме заволодіння мобільним телефоном марки «Umidigi Bison», який належать ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час воєнного стану, 23.03.2022 приблизно о 21 годині перебував у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де застосував до ОСОБА_6 фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я, що виразилося в умисному нанесенні одного удару гострим предметом, що схожий на ніж в область йогно шиї.

В результаті нанесеного удару, ОСОБА_6 спричинено легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді колото-різаної рани по передній поверхні шиї справа. В подальшому ОСОБА_3 , подолавши таким чином волю потерпілого до опору, заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Umidigi Bison» вартістю 5 188 грн. 50 коп.

Після цього, ОСОБА_7 , утримуючи при собі майно, яке належить ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на суму 5 188 грн. 50 коп.

Своїми умисними діями, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), під час воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування судом окремих доказів

В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково. Суду пояснив, що 23.03.2022 він зайшов до ОСОБА_8 , який був з кумом ОСОБА_9 . Вони стали разом випивати спиртні напої. В ході цього слухали музику на телефоні ОСОБА_9 . Коли йому ( ОСОБА_3 ) не сподобалась пісня він попросив увімкнути іншу, однак ОСОБА_6 заперечував, сказав, що спочатку має дограти ця, виникла суперечка (конфлікт). Потерпілий встав і замахнувся, щоб його вдарити, він увернувся, вдарив потерпілого, відмахуючись. Побачив, що потерпілий тримається за горло і вийшов на вулицю. Виходячи з кухні, побачив ОСОБА_10 , яка йшла на зустріч. В нього в руках в цей момент був телефон, де був ніж – не пам`ятає, викрутку, яку приносив з собою, забрав. Не викликав потерпілому «швидку», оскільки був в шоковому стані і думав, що ОСОБА_10 викличе. Стверджував, що не мав наміру викрадати телефон потерпілого, а викинув його одразу, вийшовши з будинку. Затримали його біля його будинку, на АДРЕСА_3 , а телефон вилучили біля будинку ОСОБА_8 , на Крошенській, 23. Там він показав поліції, де був телефон та ніж, а вони вклали їх йому в карман та вилучили.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини в умисному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), під час воєнного стану, його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 23.03.2022 приблизно о 21 годині він прийшов в гості до ОСОБА_8 , який проживає в АДРЕСА_2 . Там сиділи на кухні, пили вино, розмовляли. Приблизно через пів години до них зайшов ОСОБА_3 , його запросили до столу, налили вина, дали цигарку. Гурський приніс з собою щось, схоже на викрутку, замотане ізолентой. Він (потерпілий) дістав свій телефон марки «Umidigi Bison» і поклав на стіл, увімкнув музику. Хвилин 10 всі слухали музику, а потім ОСОБА_11 сказав, що хоче іншу музику. Потерпілий запропонував дослухати цю. А потім ОСОБА_11 зненацька схопив ніж і вдарив потерпілого в праву частину шиї. Після чого схопив телефон та пішов з будинку. Потерпілий зажав рану рукой і попросив викликати швидку допомогу. Швидка допомога приїхала і забрала його в лікарню. Виходячи з будинку, ОСОБА_11 за хвірткою не бачив. В лікарні був до ранку, потім підписав документи, що добровільно відмовляється від продовження лікування та покинув лікарню, оскільки мав доглядати за паралізованими батьками, лише приїжджав міняти пов`язку.

Вартість викраденого телефону становить більше 5 тис. грн.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 23.03.2022 приблизно о 20 годині до нього додому зайшов кум ОСОБА_6 , потім приблизно через пів години зайшов ОСОБА_3 і сів з ними, виклавши біля себе ніж справа, а викрутку зліва, які вийняв зі своїх карманів. Сиділи, розмовляли, пили вино. Потерпілий увімкнув на своєму телефоні музику, поклавши телефон на столі. Хвилин через 5 після цього почалась суперечка між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Останній хотів слухати іншу музику, а потерпілий вважав, що спочатку має дограти та, що грає. Момент нанесення удару обвинуваченим потерпілому він не бачив. Коли ОСОБА_3 вибіг з кухні, ОСОБА_6 тримався за шию і попросив викликати «швидку допомогу». Куди дівся сенсорний телефон потерпілого він не звернув увагу, однак, коли ОСОБА_3 вийшов, музики вже не було.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що 23.03.2022 ввечері перебувала за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 . На кухні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 випивали спиртне, голосно розмовляли, заважаючи їй з дітьми, у зв`язку із чим вона робила їм зауваження. На столі лежав сенсорний телефон ОСОБА_6 , на ньому грала музика. Коли ОСОБА_3 виходив з кухні, він щось тримав в руці, що саме вона не бачила, але її це насторожило, сказала, щоб він прибрав руку. Зайшовши на кухню, побачила, що ОСОБА_6 тримає рану на шиї. Вона викликала «швидку» і винесла шматок простирадла, щоб ОСОБА_6 замотав шию. Телефону на столі вже не було.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що не пам`ятає коли це було, однак був такий випадок, коли гуляла із дочкою Крошенським парком, зустріла ОСОБА_3 за хвірткою якогось будинку. Він попросив телефон викликати швидку, оскільки відбувся якийсь інцидент. В неї з собою не було телефону, він рознервувався і викинув свій телефон, сказавши, що не може з нього позвонити. Донька цього не бачила і не чула, оскільки зупинилась далі. Вона не хотіла, щоб донька чула «пьяну розмову» і вони пішли, а ОСОБА_3 залишився шукати телефон, щоб викликати «швидку». Це було неподалік від будинку ОСОБА_18 . Вона бачила останню та ще двох чоловіків, які сиділи в дворі на лавці, випивали. По стану було видно, що один із них був дуже п`яний, не міг стояти на ногах. Другий теж в такому стані. Вони голосно розмовляли. Сварилися нібито за вино чи горілку, хтось кудись дів пляшку.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що є сусідом ОСОБА_3 , який проживає навпроти і трохи лівіше. В цьому році, точну дату не пам`ятає, ввечері, коли не світили ліхтарі, він побачив біля свого будинку 2-3 автомобіля патрульної поліції. Туди не підходив і не дивився, що там відбувалось.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_3 , проживає в АДРЕСА_3 . Навесні 2022 року, дату і час точно не пам`ятає, після 20.00 навпроти її вікна було темно, а потім засвітилось світло. Це прийшов ОСОБА_3 додому, мами дома не було. Через деякий час почула крик, вийшла, пройшлась, побачила, що біля будинка ОСОБА_3 ходять якійсь люди. Вирішила, що він знову щось накоїв. Він був в полі зору, а потім зник з поля зору. Він кричав, ніби його били: «ай, ай, не треба». Потім чула, як закрились двері автомобіля і автомобіль поїхав, стало тихо, його вже не чула. Наступного дня заходила до його матері дізнатись, що відбулось. Бачила, що в хаті все перевернуто «вверх дном».

Оцінюючи надані суду показання, суд звертає увагу на те, що показання потерпілого ОСОБА_6  та свідків  ОСОБА_12  та ОСОБА_14 узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі. Хоча вказані свідки і стверджували, що не бачили момент нанесення ОСОБА_3 удару ОСОБА_6 і того, що він забрав телефон потерпілого, про це розповідали обвинувачений та потерпілий.

Свідки ОСОБА_17 ,  ОСОБА_19  та ОСОБА_20 , які є свідками захисту, на досудовому слідстві не допитувались, про їх існування обвинувачений згадав під час судового засідання. Вони не були присутні на місці вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_17 стверджувала, що бачила ОСОБА_3 за хвірткою будинку після інциденту, а ОСОБА_10 з двома чоловіками в цей час сиділи в дворі на лавці, випивали. Разом з тим вказані особи, згідно їх пояснень, 23.03.2022 ані до, ані після нанесення ОСОБА_3 удару ОСОБА_6 в дворі будинку не випивали. Крім того, її пояснення суперечать показанням самого ОСОБА_3 , який про зустріч із нею під час допиту не розповідав і на питання, чому не викликав «швидку» відповів, що був в шоковому стані і сподівався, що її викличе ОСОБА_14 . Тому суд не приймає показання вказаного свідка до уваги як такі, що не стосуються подій 23.03.2022, що ставляться в вину ОСОБА_3 .

Свідки ОСОБА_19  та ОСОБА_20 не змогли назвати дату, коли відбулось те, що вони бачили. До ОСОБА_3 не підходили, під час його затримання присутні не були і чітко пояснити, які саме обставини вони бачили, не змогли. Тому належність їх показань до цієї справи стороною захисту не доведена.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021060400000519 від 24.03.2022, 23.03.2022 до ЄРДР внесено відомості про дане кримінальне правопорушення на підставі заяви потерпілого ОСОБА_6 за ч.4 ст. 187 КК України.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.03.2022 від потерпілого ОСОБА_6 , останній зазначив, що невідома особа на прізвисько « ОСОБА_21 » 23.03.2022 близько 21.00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила напад на нього з метою заволодіти його мобільним телефоном марки «Візон» чорного кольору з сім картою, при цьому навмисно спричинив йому тілесне ушкодження: колото-різане поранення шиї (а.с.56).

Протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено місце вчинення злочину.

Отримані тілесні ушкодження потерпілого підтверджуються картою виїзду швидкої медичної допомоги № 208 від 23.03.2022, згідно якої  ОСОБА_6  госпіталізовано до Житомирської районної лікарні з попереднім діагнозом: «колото-різана рана передньої поверхні шиї справа», протоколом огляду місця події від 23.03.2022, за адресою: АДРЕСА_3 ; актом судово-медичного обстеження № 285 від 25.03.22 та висновком експерта № 341 від 11.04.2022, де зазначено, що у ОСОБА_6 виявлено колото-різану рану по передній поверхні шиї справа, що утворилася від дії гострого предмету, не виключено в термін та при обставинах, вказаних обстеженим та у процесуальних документах, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 24.03.2022 підтверджується місце затримання ОСОБА_22 – АДРЕСА_2 та те, що в ході затримання в присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 проведено обшук ОСОБА_3 і вилучено предмет, схожий на ніж, зі слідами бурого кольору, предмет схожий на викрутку та викрадений мобільний телефон.

Вказана процесуальна дія проведена з дотриманням вимог КПК України, є належною і допустимою. Під час судового розгляду сторона захисту не зверталась до суду з клопотанням про виклик вказаних в ній понятих в якості свідків для перевірки достовірності даних, викладених в протоколі затримання. Отже, не ставилось під сумнів достовірність вказаної процесуальної дії. За таких обставин доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що його затримано за іншою адресою, а речові докази підкинуто поліцейськими, не знайшли свого підтвердження.

Доводи ОСОБА_3 про те, що свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 бачили саме його затримання за іншою адресою також не знайшли свого підтвердження не тільки у зв`язку із тим, що вони спростовуються протоколом затримання, а й тому, що свідки не змогли пояснити, коли те, що вони бачили, відбулось і що саме вони бачили, чи було це процесуальною дією «затримання ОСОБА_3 23.03.2022», чи це були якісь інші події в інший день.

Вилучені під час затримання ОСОБА_3 предмети були оглянуті відповідно до вимог КПК України, що підтверджується протоколом огляду предметів від 24.03.2022 та протоколом огляду предмету від 02.05.2022. В ході останнього, проведеного з участю спеціаліста, оглянуто знаряддя вчинення злочину, ніж, яким було нанесено тілесні ушкодження та встановлено, що він не є холодною зброєю, а є господарсько-побутовим інструментом.

Висновком експерта № СЕ-19/106-22/2360-ТВ підтверджується, що ринкова вартість мобільного телефону «Umidigi модель «Bison 6/128GB Cyber Yellow» могла становити 5188,50 грн. (вартість експертизи 686,48).

Протоколом проведення слідчого експеременту від 08.04.2022, проведеного за адресою АДРЕСА_2 за участі потерпілого ОСОБА_6 , та диском з відеозаписом, долученим до протоколу, підтверджується спосіб та механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 удару ножем в шию потерпілому. На відеозаписі відображено, як потерпілий показав спосіб нанесення йому удару, а тому відсутні підстави визнання вказаного протоколу недопустимим.

Відповідно до електронного документу, на якому зафіксовано дзвінок на екстрену службу «103», 23.03.2022 о 20: НОМЕР_1 на телефонну лінію «102» телефонувала жінка, яка повідомила, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 нанесено ножовий удар у шию. Як пояснила свідок ОСОБА_14 , це вона викликала «швидку допомогу».

Висновком експерта судово-психіатричної експертизи № 100-2022 від 19.04.2022 підтверджується те, що ОСОБА_3 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. На момент вчинення інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Протокол отримання зразків для експертизи у потерпілого ОСОБА_6 та висновок експерта № 362 від 05.04.2022 не підтверджують і не спростовують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України, а тому суд не приймає їх до уваги.

Протокол проведення слідчого експеременту від 08.04.2022 за адресою

АДРЕСА_2 , за участі свідка ОСОБА_12 містить лише показання свідка з приводу обставин вказаних подій, а тому суд приходить до висновку, що ця слідча дія була проведена з порушенням вимог ст.240 КПК України. В даному випадку слідчий не перевіряв та не уточнював на місці ніяких даних та фактично провів повторний допит свідка у присутності понятих, що не може бути розцінено судом як слідчий експеримент. Тому, за наведених підстав, суд визнає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 08.04.2022 за участі свідка ОСОБА_12 .

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), під час воєнного стану.

Доводи про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_3  умислу на заволодіння телефоном потерпілого, наведені у судовому засіданні стороною захисту не знайшли свого підтвердження по викладеним вище підставам і виходячи з досліджених доказів по справі та оцінок, наданих судом. Про наявність у нього умислу на заволодіння телефоном потерпілого свідчить той факт, що виходячи з будинку, де відбулись події, ОСОБА_3 узяв з собою телефон і під час затримання вказаний телефон був виявлений у нього.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Згідно п.п. 1, 13 ч.1 ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

5. Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, вчинив умисне особливо тяжке кримінальне правопорушення. Є інвалідом 2 групи, одружений, має хвору матір, яка потребує постійного лікування, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, веде аморальний спосіб життя, що підтверджується не тільки рапортом дільничного інспектора, а й показаннями свідка ОСОБА_20 , яка почувши на вулиці шум, вирішила, що ОСОБА_3 знову щось накоїв. Суд враховує дані досудової доповіді, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства – дуже високий, висновок органу пробації, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). Обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на наркологічному обліку з 22.04.2016 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів. Вчинив злочин під час іспитового строку (а.с.105).

Суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені у ст. 65 КК України та роз`яснення, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З врахуванням викладеного, характеру діяння та способу, форми вини, мотиву злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до та після здійснення злочину, його індивідуальних особливостей та способу життя; його ставлення до вчиненого ним діяння, він не розкаюється, позиції потерпілого, який просив покарати обвинуваченого суворо, загальних засад призначення покарання, суд приходить до твердого переконання, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 неможливо без ізоляції його від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 187 КК України. При цьому наведені вище обставини переконливо свідчать, що 8 років і 9 місяців позбавлення волі є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України – виправлення засудженого та запобігання вчинення інших злочинів.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України, а саме:

-предмет, ззовні схожий на ніж та предмет, ззовні схожий на викрутку необхідно знищити, знявши з них арешт;

-мобільний телефон торгової марки «BISON» в корпусі чорного кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області і належить потерпілому – повернути власнику, знявши з нього арешт;

-2 диски, долучені до протоколів слідчих експериментів, диск, що містить  електронні документи, з викликом екстреної служби «103» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку із цим з ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати на користь держави за проведення експертизи в сумі 686 грн. 48 коп.

Прокурор просив запобіжний захід обвинуваченому залишити попередній у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, зважаючи на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений із захисником у судових дебатах заперечень з приводу цього не висловлювали.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу суд виходив з наступного.

Даним вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені особливо тяжкого злочину і призначається покарання в виді позбавлення волі на тривалий строк.

Враховуючи, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочин під час іспитового строку, існує ризик, що він може вчинити новий злочин. А тому строк тримання ОСОБА_3 під вартою необхідно продовжити на строк до набрання вироком законної сили, але, враховуючи принцип правової визначеності, не більше ніж на 60 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України час попереднього ув`язнення з 23.03.2022 (дата затримання) по день набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню у строк покарання ОСОБА_3 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368, 370 – 374, 615 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 9 місяців з конфіскацією 1/2 частини майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2021 року, остаточно призначивши загальний строк покарання за сукупністю вироків 8 років 11 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши йому строк попереднього ув`язнення з 23.03.2022 по день набрання вироком законної сили в строк покарання день за день.

Речові докази:

-предмет, ззовні схожий на ніж та предмет, ззовні схожий на викрутку, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити, знявши з них арешт;

-мобільний телефон торгової марки «BISON» в корпусі чорного кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області і належить потерпілому – повернути власнику, знявши з нього арешт;

-2 диски, долучені до протоколів слідчих експериментів, диск, що містить  електронні документи, з викликом екстреної служби «103» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 686 грн. 48 коп.

Запобіжний захід в виді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 30.12.2022 року.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя                                 ОСОБА_1