УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3228/22 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Широкопояс Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року.

Суддя Житомирського апеляційного суду Широкопояс Ю.В., за участю: секретаря судового засідання Волянської О.В., захисника Трофімова А.В. та особи що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника Трофімова А.В. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2022 у справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей (зі слів вказаної особи) та 02.08.2021притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою Паримського визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та вирішено накласти на вказану особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вирішено також стягнути з Паримського на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

Згідно постанови, близько 15 год 30 хв 03.04.2022 поблизу буд. №77 по вул. Чуднівській у м. Житомирі Паримський керував автомобілем «ВАЗ 210994» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп`яніння: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Твердить про необґрунтованість постанови суду першої інстанції, недоведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, недопустимість як джерела доказів протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Заперечує факт керування Паримським транспортним засобом.

Заслухавши пояснення Паримського та доводи захисника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши справу з повним дослідженням доказів, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно положень п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення повторно протягом року будь-якого з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень ст. 2 КУпАП та ст. 17 Закону України" Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції "Право на справедливий суд" визначено загальні для кримінального та цивільного провадження гарантії - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дана стаття також визначає й специфічні гарантії для розгляду кримінального обвинувачення - презумпція невинуватості, можливість підготовки свого захисту, право на правову допомогу, право бути поінформованим про причини обвинувачення, право допиту свідків обвинувачення, право на допомогу перекладача у разі, якщо особа не володіє мовою, яка використовується в суді.

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення (зокрема, передбачене ст. 130 КУпАП) має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції та при розгляді таких справ суд має дотримуватися принципів доведеності вини поза розумним сумнівом та змагальності сторін.

За змістом рішень ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З матеріалів справи видно, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час судового розгляду ОСОБА_1 не визнав себе винним та пояснив, що він не керував транспортним засобом.

Під час апеляційного судового розгляду Паримський також пояснив, що близько 15 год 03.04.2022 він перебував у стані алкогольного сп`яніння та не керував автомобілем «ВАЗ 210994» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким у зв`язку з позбавленням його права керування транспортними засобами керувала його дружина ОСОБА_3 , яка припаркувала вказаний транспортний засіб біля їх житла – будинку АДРЕСА_1 . На час приїзду працівників поліції він перебував у салоні вказаного власного автомобіля на місці водія та прикурював цигарку від автомобільного електричного запалювача.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_3 , близько 15 год 30 хв 03.04.2022 вона керувала вищевказаним транспортним засобом, зупинила його біля власного домоволодіння по АДРЕСА_1 та пішла додому. Паримський, який перебував у стані алкогольного сп`яніння та не керував транспортним засобом. Під час допиту свідок ОСОБА_3 також пред`явила належне їй посвідчення водія, що було видано 20.10.2021

Вказані докази узгоджуються між собою та підтверджуються даними відеозаписів події, долучених поліцейськими до матеріалів справи, про те, що поліцейськими не зафіксовано рух, зупинку транспортного засобу, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення, та керування ним Паримським. Останній заперечував факт керування транспортним засобом (а. с. 14).

Дані протоколу про адміністративне правопорушення, твердження поліцейських під час відеофіксації, а також дані рапорту поліцейського від 03.04.2022 про факти керування Паримським автомобілем «ВАЗ 210994» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та зупинки його не доведені будь-якими іншими доказами у даній справі та спростовуються вищевказаними доказами (поясненнями Паримського, свідка ОСОБА_3 та даними відеозапису.

Твердження працівників поліції під час відеофіксації події про те, що автомобіль «перепароковувася» Паримським та був в рухомому стані не підтверджуються будь-якими іншими доказами.

Згідно відеозапису, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були залучені поліцейськими для фіксації фактів відмови Паримського, що мав ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не є очевидцями керування останні транспортним засобом.

Факт перебування Паримського в салоні стоячого транспортного засобу на місці водія за умови заперечення вказаною особою факту керування транспортним засобом та відсутності відеозапису зупинки транспортного засобу чи керування ним певною особою, не спростовує версії події за поясненнями ОСОБА_2 .

За таких обставин, у даній справі поза розумним сумнівом не доведена винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд першої інстанції помилково не звернув увагу на те, що фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та не містить вказівки про вчинення правопорушення повторно протягом року, що є істотною ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вказана невідповідність фабули правопорушення кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП у даній справі не була усунута судом першої інстанції шляхом повернення матеріалів органу поліції для належного оформлення.

Тому, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення, по аналогії зі ст. 337 КПК України, суд першої інстанції не вправі був вийти за межі фабули правопорушення, вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення, що відповідала ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Трофімова А.В. задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2022 у справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі № 295/3228/22 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В. Широкопояс