УХВАЛА

про повернення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення

01 листопада 2022 року                                                                             справа № 580/7306/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за його позовом до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними дій і рішення та стягнення коштів,

УСТАНОВИЛА:

21.09.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; код ЄДРПОУ 37930566) (далі – відповідач) про визнання протиправними дій та рішення посадових осіб відповідача щодо повернення йому без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 про примусове виконання рішення від 19.10.2020 у справі №925/1300/18.

25.11.2021 суд постановив рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Воно набрало законної сили 02.08.2022.

21.10.2022 на адресу суду надійшла заява позивача (вх.№32063/22) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з проханням скасувати вказане рішення (далі - Заява). Обґрунтовуючи зазначив, що саме орган Казначейства прийняв рішення повернути виконавчий документ без виконання, з огляду на що саме безпосередніми діями посадових осіб завдана шкода позивачу. Вказане підтверджується листом Державної казначейської служби України від 15.08.2022 №5-12-12/10650, який позивач отримав 20.08.2022. Тому вважає, що наявні істотні обставини для перегляду судового рішення відповідно до п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ознайомившись із матеріалами Заяви, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 25 жовтня 2022 року суд залишив її без руху. Вказану ухвалу позивач отримав 25.10.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

28.10.2022 від позивача до суду надійшли заяви (вх.№33083/22) про продовження процесуального строку та (вх.№33088/22) про усунення недоліків (далі – Заяви про усунення недоліків).

Обґрунтовуючи зазначив, що 15.09.2022 звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №580/7306/21. Зазначена заява подана відповідно до п.1 ч.1 ст.236 КАС України протягом 30 днів. Ухвалою від 14 жовтня 2022 року зазначений суд повернув заяву позивачу із підстави її подання до неналежного суду. Тому позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду. Вважає, що зазначена причина несвоєчасного оскарження рішення є обгрунтованою та може бути підставою для поновлення строків. Стверджує, що суддя не враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що ст.6 & 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. На його переконання, вказані судом першої інстанції недоліки Заяви не є істотними, оскільки не впливають на оцінку обставин, які є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Позивач дійшов висновку, що приймаючи рішення про залишення Заяви без руху суд першої інстанції допустив надмірний формалізм та позбавив його гарантованого йому національним законодавством та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до обмеження його права на судовий захист.

Оцінивши вказані доводи, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки Заяви не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України, на яку посилається в Заяві, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Для вказаної підстави згідно з п.1 ч.1 ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

В ухвалі про залишення позову без руху суд детально роз`яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду Заявою та обов`язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати відповідні докази. Також суд зазначив, що Заява не повністю відповідає вимогам ст.364 КАС України, оскільки в прохальній частині позивач не вказує позовних вимог, які просить задовольнити, обмежуючись проханням скасувати рішення суду.

Щодо строку звернення суд на виконання ст.242 КАС України врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18. Суд, аналізуючи норми ст.363-366 КАС України, зазначив:

«… що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).

Враховуючи викладене, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що посилання заявника, що положення пункту 4 частини 1 статті 363 КАС України стосуються виключно осіб, які звертались до Конституційного Суду України із скаргою, є помилковими.

Строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 363 КАС України стосуються учасників розгляду адміністративної справи в якій ухвалено рішення про перегляд якого за виключними обставинами подається заява, а не учасників конституційного звернення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 826/17879/17.

Щодо посилань позивача на пункт 2 частини 2 статті 363 КАС України, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів наведеної норми, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених частиною п`ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Тобто, вказаної нормою законодавець встановив граничний термін звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами після набрання законної сили рішенням суду безпосередньо у тій справи про перегляд рішення в якій просить заявник.

Частиною 4 статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Отже, цей строк на подання заяви про перегляд може бути поновлено судом у разі наведення поважних причин його пропуску.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку."

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17 (9901/328/18).

У цьому контексті суд акцентує, що помилка позивача щодо порядку процесуальних дій є виключно суб`єктивною обставиною, що залежить саме від його волі та не свідчить про наявність підстав для безумовного поновлення порушених процесуальних строків. Крім того, дотримання строку не є єдиною умовою для відкриття провадження щодо нововиявлених обставин.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, законодавством покладено обов`язок суду врахувати висновки Верховного Суду з приводу норми, що підлягає застосуванню. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Застосування правової позиції Європейського суду з прав людини КАС України не передбачає.

Твердження позивача про порушення доступу до суду безпідставні та надумані, позаяк його спір вирішений по суті, а рішення суду першої інстанції переглянуте судом вищої інстанції. Подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без дотримання вимог ст. 364 КАС України, а саме вказуючи про факти та докази, які виникли після перегляду спору по суті, та не вказуючи будь-яких вимог щодо результату спору, який, на його думку, має бути в результаті провадження за нововиявленими обставинами, обмежуючись проханням скасувати рішення, позивач фактично ставить під сумнів результат вирішеного спору та скасування законного рішення всупереч вимог ст.129 Конституції України.

Викладені в Заявах про усунення недоліків доводи не стосуються об`єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення Заявою, а отже, не обґрунтовані. Позивач не виконав вимог ухвали про залишення Заяви без руху, не навів доводів, які би свідчили про наявність нововиявлених обставин для відкриття судом відповідного провадження, та повторно посилається на лист Казначейства, який в часі виданий після набрання законної сили рішенням суду. Відомості у ньому, які просить урахувати позивач, є намаганням ініціювати переоцінку доказів, що були враховані судом під час вирішення спору, всупереч встановленого законом порядку перегляду законності судових рішень.

Переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи відповідно до вимог  п.1 ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, про що суд акцентував в ухвалі від 25.10.2022.

Отже, Заяви про усунення недоліків не обґрунтовані та підлягають відхиленню.

Згідно з ч.3 ст.366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

У ч.4 ст.366 КАС України зазначено, що крім випадків, визначених    статтею 169    цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого    частиною першою    статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Оскільки Заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, недоліки Заяви не усунені та суд відхилив Заяви про поновлення строку, наявні підстави повернути позивачу Заяву без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір” (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяв ОСОБА_1 (вх. від 28.10.2022 №33083/22) про продовження процесуального строку та (вх.№33088/22) про усунення недоліків заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за його позовом до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними дій і рішення та стягнення коштів.

2. Заяву ОСОБА_1 (вх. від 21.10.2022 №32063/22) про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за його позовом до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними дій і рішення та стягнення коштів повернути без розгляду.

3. Копію ухвали направити ОСОБА_1 .

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду за умови усунення причин, що вказані у мотивувальній частині ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                                   Анжеліка БАБИЧ