Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1093/21

1-кс/287/173/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року         м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря  ОСОБА_2   

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді (в порядку ст. ст. 75, 80, 81 КПК України), -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 перебувають матеріали  кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000573 від 20.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

26.10.2022 року через канцелярію суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_5 . В обґрунтування поданої заяви захисник ОСОБА_4 зазначив про наявність об`єктивних обставин, які, на його думку, унеможливлюють участь судді ОСОБА_5 при розгляді вказаного кримінального провадження. Зокрема, зазначає той факт, що в Олевському районному суді Житомирської області працює невістка (дружина сина) обвинуваченого ОСОБА_3 . На даний час ОСОБА_19 займає посаду секретаря суду та відповідно до своїх посадових обов`язків забезпечує реєстрацію кримінальних справ, їх облік, організацію документообігу, зберігання документів до передавання до архіву суду, тобто фактично є працівником кримінальної канцелярії суду. У зв`язку з наведеним між ОСОБА_19 та суддею ОСОБА_5 постійно відбувається спілкування по службових питаннях в тому числі стосовно формування та оформлення кримінальних справ. Також, обвинувачений ОСОБА_3 повідомляв адвокату ОСОБА_4 , що між секретарем суду ОСОБА_19 та суддею ОСОБА_5 склалися хороші дружні стосунки, які передбачають також наявність позапроцесуального спілкування. Вказана обставина, на думку захисника ОСОБА_4 , може скласти враження стосовно реального упередженого ставлення до якоїсь зі сторін кримінального провадження з боку головуючої судді ОСОБА_5 . Крім того, судді ОСОБА_5 при розгляді вказаної кримінальної справи з її власних джерел можуть стати відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. На підставі викладеного, у захисника ОСОБА_4 виникають обґрунтовані сумніви, що суддя ОСОБА_5 може належним та неупередженим чином розглянути кримінальну справу № 287/1093/21, а тому з метою забезпечення особам, що беруть участь у справі довіри до суду, який розглядає справу, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду захисник ОСОБА_4 вважає за доцільне заявити відвід судді ОСОБА_5 від розгляду вказаної кримінальної справи, а тому просить подану заяву задоволити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді передано судді ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_20 у судове засідання не з`явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати заяву про відвід судді без його участі. Просить суд відмовити у задоволенні поданого відводу.

Особа, яка подала заяву про відвід – адвокат ОСОБА_4 та його підзахисний ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, до суду надали письмові заяви з проханням розглядати заяву про відвід судді без їх участі, подану заяву підтримують та просять відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду справи № 287/1093/21 (провадження № 62020000000000573 від 20.07.2020 року).

Суддя ОСОБА_5 для дачі особистих пояснень до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Від обвинуваченого ОСОБА_16 та його захисника адвоката ОСОБА_21 надійшли заяви з проханням розглядати подану захисником ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_5 без їх участі, з приводу рішення щодо відводу покладаються на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , а також представник ДП «Олевське ЛГ» ОСОБА_22 в судове засідання не з`явилися, до суду подали письмові заяви з проханням розглядати подану захисником ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_5 без їх участі, заяву підтримують та просять задоволити.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , захисники ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , а також представник Олевської міської ради Житомирської області у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлені належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Водночас кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена обов`язкова участь учасників провадження при розгляді заяви про відвід. Тобто, неявка учасників судового провадження, які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджають вирішенню питання про відвід.

Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді (в порядку ст. ст. 75, 80, 81 КПК України) за відсутності прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі частини 4 статті 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши заяву про відвід, а також надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Cтаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4,1.5, 1.6, 2.1, 2.2, 2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду. Суддя відстоює та підтримує гарантії виконання суддями своїх обов`язків з метою збереження та підвищення інституціональної та оперативної відповідальності суддів. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на можливість судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Разом з цим, згідно ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 щодо наявності обставин, які можуть викликати в учасників цієї справи сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду вказаного кримінального провадження.

А тому, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді та гарантуючи право обвинувачених на розгляд справи безстороннім судом, заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді (в порядку ст. ст. 75, 80, 81 КПК України) підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 75, 80, 81, 82, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді (в порядку ст. ст. 75, 80, 81 КПК України) - задоволити.

Відвести суддю Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 62020000000000573 від 20.07.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне провадження (справа № 287/1093/21) передати для визначення судді в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                             ОСОБА_1