Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)
м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72
Справа № 22ц- 23807/201 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія 26 (III) ОСОБА_1
Доповідач - Неклеса В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 грудня «01» року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі - Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Представник позивача - ОСОБА_3; Представник відповідача - ОСОБА_4 .
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 173800 грн. у зв'язку з втратою стійкої професійної працездатності в розмірі 60 % внаслідок професійного захворювання.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 55 000 грн., на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. і 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом не взято до уваги роз'яснення п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є неналежним відповідачем по справі. Суд не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я без призначення відповідної медичної експертизи, не залучено до участі у справі ДП «Кривбасшахтозакриття», як правонаступника шахти «Гігант» де працював позивач з 1979 року по 1997 рік у шкідливих умовах, а також не врахував, що строк позовної давності пропущено позивачем.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального та матеріального закону дійшов правильного висновку про те, що з вини відповідача була заподіяна моральна шкода позивачу.
Такий висновок суду підтверджується актом № 20 розслідування хронічного професійного захворювання від 25.07.2006 року, санітарно-гігієнічною
характеристикою умов праці, висновком МСЕК від 28.08.2008 року про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності у розмірі 60 % та третьої групи інвалідності, записами в трудовій книжці про роботу позивача на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці протягом 26 років 6 місяців та медичними документами про лікування позивача у зв'язку з професійним захворюванням.
Разом з тим, суд, встановлюючи розмір моральної шкоди в сумі 55 000 грн., не взяв до уваги роз'яснення в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині рішення суду і зменшити розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача з 55 000 грн. до 30000 грн.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не вірно встановив правовідносини між сторонами, ухвалив рішення без висновку медичної експертизи про встановлення факту спричинення моральної шкоди, не замінив відповідача ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на належного відповідача та розглянув позов, який був поданий з порушенням трьохмісячного строку встановленого ч.1 ст. 233 КЗпП України, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Інші доводи апеляційної скарги не є такими, що дають підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307 п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суд)' м. Кривого Рогу від 15 липня 2010 року в частині стягнутого розміру моральної шкоди змінити зменшивши розмір моральної шкоди з 55 000 грн. до 30000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: