У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Вус С.М., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора	Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Ковпаківського районного суду Сумської області від 25 травня 2005 року, яким засуджено:

 

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина  України, раніше не судимого, 

 

-  за ч. 3 ст. 158 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчих комісій по виборах Президента України, депутатів рад усіх рівнів на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,  

 

ОСОБА_2,               

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, раніше не судиму, 

 

-  за ч. 3 ст. 158 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчих комісій по виборах Президента України, депутатів рад усіх рівнів на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

  

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядався. 

 

За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони, будучи, відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 дільничної виборчої комісії виборчої дільниці НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, 31 жовтня 2004 року з метою фальсифікації  результатів виборів внесли до виборчих документів - протоколів завідомо неправдиві відомості щодо результатів голосування на виборах 2004 року Президента України, засвідчили їх своїми підписами та підписами інших членів дільничної виборчої комісії та печаткою, а потім передали до територіальної виборчої комісії НОМЕР_2 у м. Білопілля Сумської області.      

    

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки судом при звільнені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не враховано, що додаткові покарання підлягають реальному виконанню.

 

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

 

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі їх показаннями, у яких вони визнали себе винними, а їх злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 158 КК України. 

 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2  визнано винними і правильно звільнено їх від відбування покарання з іспитовим строком.

 

Разом з тим, суд, звільнивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не в достатній мірі врахував вимоги вказаної норми закону, оскільки вона передбачає можливість звільнення від відбування лише основного покарання.

 

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.  

 

Як убачається з вироку питання, призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткової міри покарання, передбаченої у санкції статті закону, за яким їх визнано винними, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, судом не вирішено.

 

За таких обставин вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. 

 

При новому судовому розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно звернути увагу на вищезазначене, а якщо суд прийде до висновку щодо винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, то при призначенні покарання слід прийняти законне та обгрунтоване рішення.

 

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА:

 

Касаційне подання прокурора задовольнити. 

 

Вирок Ковпаківського районного суду Сумської області від 25 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити в той же суд на новий судовий розгляд. 

 

 

 

С У Д Д І:

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                       Вус С.М.                                      Глос Л.В.