Справа № 159/6218/20 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П.Ю.  

Провадження № 22-з/802/50/22 Категорія: 39   Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 жовтня 2022 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,  

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за подання старшого державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Полінкевич Альони Володимирівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності, на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2022 року,

                                      В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2022 року подання старшого державного виконавця задоволено.

Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , зокрема на житловий будинок (не введений в експлуатацію), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в які просить відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.

Боржником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження в частині звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , зокрема на житловий будинок (не введений в експлуатацію), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, на час дії непереборної сили до завершення військового стану.

Заява мотивована тим, що вона, як заявник подала апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10 лютого 2022 року про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , зокрема на житловий будинок (не введений в експлуатацію), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0.0714 га, право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку.

Зазначає, що існує відкрите виконавче провадження про стягнення грошових коштів. У ході цього провадження проводилася оцінка майна, яке може їй належати. Боржник оспорювала оцінку ділянки та будинку на ній, оскільки вважала що вартість майна є неспівмірна сумі стягнення. Тому немає підстав для оцінки нерухомості. Тим більше будинок на земельній ділянці після його реєстрації необхідний для забезпечення житлових прав неповнолітніх.  Ухвалою Ковельського місьрайонного суду було скасовано визначену вартість нерухомості, і вона сплачує гроші, то підстав для повторної оцінки майна та його реалізації не має.  У такому, на думку боржника,  випадку відсутні підстави для звернення стягнення на нерухоме майно. І лише коли  матір боржника було повідомлено про те, що виконавець буде повторно оцінювати майно, саме на виконання оскаржуваної ухвали, Володавець дізналась про наявність оскаржуваної ухвали. Оскаржувана ухвала розглядалася без її участі.  Після початку війни 24.02.2022 року взагалі ніхто не повідомляв про її винесення та прийняття. Зі слів матері боржника, огляд експертом земельної ділянки та будинку було проведено для виконання рішення суду та подання інших документів про виконання рішення до виконавчої служби.  Зазначає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, згідно з ч .1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження.

З прийняттям Верховною Радою Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-1Х, Закон України «Про виконавче провадження» було доповнено рядом положень, пов`язаних із військовою агресію Російської Федерації на території нашої держави. Ці зміни набрали чинності 26 березня 2022 року.

Відповідно до змін тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).

Cтверджує, що у боржників було рухоме майно, на яке можна було звернути стягнення, та не було стабільних доходів. Тому відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження немає підстав для звернення стягнення на їх єдине житло. неповнолітніх.

З 24.02.2022 року вона та солідарний боржник виїхавши у іншу державу, почали сплачувати гроші на погашення боргу. З слів боржника вона  отримує зарплату, а солідарний боржник отримує пенсію. Тобто наявні постійний та стабільний дохід, на який може бути звернуто стягнення.

Після 24 лютого 2022 року з 26.03.2022 року прийнято закон, яким припиняється стягнення на стабільні доходи боржників.

Тому відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження, немає підстав для звернення стягнення на єдине житло боржників та неповнолітніх.

На вказаний житловий будинок після введення його у експлуатацію, має намір зареєструвати право власності та звернутися з заявою про визнання права власності за нею. Однак у зв`язку з військовими діями боржнику перешкоджає  завершити приватизацію та звернутися з заявою  про визнання права власності на створене майно.

У задоволенні заяви належить відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

З матеріалів справи слідує, що на примусовому виконанні у Ковельському відділі державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження АСВП № 66895418 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 159/6218/20, виданого 09.09.2021 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 26216 доларів США та судових витрат по справі в сумі 7940,84 грн.

21.09.2021 року старшим державним виконавцем відділу Полінкевич А.В. відкрито виконавче провадження, а постанову про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.

З метою забезпечення повного, своєчасного та реального виконання рішення суду державним виконавцем 21.09.2021 року було винесено постанову про арешт майна боржника та внесено дані до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (реєстраційний номер запису про обтяження: 44070281) та до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 29318022). Постанову про арешт майна боржника було надіслано сторонам виконавчого провадження та до Територіального сервісного центру 0742 для виконання.

21.09.2021 року було винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано до банківських установ для виконання.

З метою виконання рішення суду були надіслані відповідні запити до органів та установ, зокрема до: Територіального сервісного центру 0742; Ковельського районного відділу УДМСУ у Волинській області; Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями; Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, та осіб-боржників, які отримують пенсії. Однак, згідно відповідей, доходу в боржника не виявлено.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за боржником ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва. Іншого майна, зареєстрованого за боржником, не виявлено.

25.10.2021 року проведено опис та арешт майна, зареєстрованого за боржником, згідно постанови державного виконавця.

25.10.2021 року постановою державного виконавця, призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні в особі підприємства громадської організації інвалідів «Центр економіко-правового забезпечення» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22.

24.12.2021 року Ковельським відділом державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) отримано Звіт про експертну грошову оцінку майна, зокрема вказаної земельної ділянки.

29.12.2021 року надіслано повідомлення про оцінку арештованого майна сторонам виконавчого провадження для ознайомлення.

У зв`язку з відсутністю технічної документації на будинок, що знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання було надано висновок про оцінку, враховуючи тільки вищенаведену земельну ділянку.

26.01.2022 року боржник ОСОБА_1 звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області про скасування звіту про оцінку земельної ділянки (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що на земельній ділянці знаходиться будинок (не введений в експлуатацію), та вартість якого не було враховано при оцінці експертом.

Старший державний виконавець Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Полінкевич А.В.  звернувся до суду з поданням щодо надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , зокрема  - на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер: 0722183600:04:004:0601), площею 0,0714 га, для індивідуального садівництва, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку. За результатами розгляду даного подання було винесено судове рішення, яке оскаржується боржником ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Статтею 34 ЗУ «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Повноваження судів при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 1 п. 6 ст. 150 ЦПК України передбачено можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

З матеріалів справи слідує, що боржником не оскаржується  виконавчий документ, який був виданий на підставі рішення суду, а оскаржуються фактично дії державного виконавця в рамках здійснення виконавчого провадження, щодо звернення виконавця з відповідним поданням до суду.

Нормами ЦПК України не передбачено можливості забезпечення позову на стадії виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Зміст ст. 150  ЦПК України свідчить про можливість забезпечення саме позову, а тому таку заяву може подати позивач. З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 в межах даного провадження є відповідачем, та оскаржує дії виконавця по виконанню судового рішення за яким вона є боржником.  

Необхідно зазначити, що апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на ухвалу суду від 10 лютого 2022 року, а тому боржник не позбавлена можливості у передбачений законом порядок клопотати перед державним виконавцем про зупинення виконавчих дій за судовим рішенням до закінчення апеляційного перегляду даної справи.

З огляду на викладене, апеляційний суду дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення.

Керуючись. статтями  42, 151, 260, 365 ЦПК України, суд

                                             П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні зави ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної ухвали.

Головуючий-суддя:

Судді: