Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2- 202\ 2010 р.

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року Ленинський районный суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого: судді - Дюженко Л.А.,

при секретарі – Волошиній М..В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та по шлюбу

В С Т А Н О В И В :

В позовній заяві вказано, що 27.09.2002 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3,в віці 36 років.

Позивачка одружилась з померлим ОСОБА_3 22.11.1991 року.

В період шлюбу ними була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та оформили всі документи на ОСОБА_3

Оскільки квартира АДРЕСА_2 була придбана в період шлюбу 21.11.1998 року( довідка ЗМБТІ від 03.03.2010 р. № 2817), то відповідно до ст..60 СК України, вона є спільною сумісною власністю, як майно придбане подружжям в період шлюбу, і у подружжя рівні права на володіння, користування та розпорядження майном. Тобто позивачка, як подружжя, відповідно до ст.. 63 СК України має право на 1\2 частку спільного майна – квартири АДРЕСА_2.

В період шлюбу народився син позивачки та померлого ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент смерті ОСОБА_3 сину було шість років, і він проживав з позивачкою.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1\2 частку квартири АДРЕСА_2, придбаної за час шлюбу.

У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо,що її чоловік залишив заповіт на користь свого брата ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, незалежно від змісту заповіту, мають право на не менше двох третин частки яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом(обов’язкова частка).

Враховуючи, що чоловік позивачки на випадок своєї смерті залишив заповіт, тому спадкоємцями є неповнолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, рідний брат чоловіка позивачки – ОСОБА_2 та мати чоловіка ОСОБА_5. Як стало відомо позивачці, мати чоловіка від спадщини відмовилась у встановленому законом порядку.

В нотаріальній конторі позивачці відмовили у оформлені спадщини, оскільки на вказане майно відсутній правовий документ, а саме свідоцтво про право власності на житло, позивачка не може оформити спадщину на неповнолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3., тому вона вимушена звернутися до суду і просить суд постановити рішення, яким визнати за нею ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2, як майна придбаного в період шлюбу з чоловіком ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\4 частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування по обов’язковій частці після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого 27.09.2002 року.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, про день та час був повідомлений у встановлений законом строк, через газету, оскільки місце його проживання встановити не вдалось.

Суд оцінивши та вивчивши докази по справі вважає позов доведеним, і таким,що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно 27.09.2002 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3,в віці 36 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.09.2002 року, актовий запис № 8549, зроблений Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції.

Відповідно до свідоцтва про одруження позивачка ОСОБА_1 одружилась з померлим ОСОБА_3 22.11.1991 року,(актовий запис № 2685 від 22.11.1991 року, зроблений відділом ЗАГС виконкому м. Запоріжжя.)

В період шлюбу подружжям була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та оформлені всі документи на ОСОБА_3І.( довідка ОП ЗМБТІ. № 2817 від 03.03.2010 р. про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 з 30.08.1999 року по теперішній час зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, зареєстрованого товарною біржею «Українська 21.11.1998 року р№ 36027).

Оскільки квартира АДРЕСА_2 була придбана в період шлюбу 21.11.1998 року( довідка ЗМБТІ від 03.03.2010 р. № 2817), то відповідно до ст..60 СК України, вона є спільною сумісною власністю, як майно придбане подружжям в період шлюбу, і у подружжя рівні права на володіння, користування та розпорядження майном. Тобто позивачка, як подружжя, відповідно до ст. 63 СК України має право на 1\2 частку спільного майна – квартири АДРЕСА_2.

У шлюбі народився син позивачки та померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент смерті ОСОБА_3 його сину було шість років, і він проживав з позивачкою.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1\2 частку квартири АДРЕСА_2, придбаної за час шлюбу.

У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо,що її чоловік залишив заповіт на користь свого брата ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, незалежно від змісту заповіту, мають право на не менше двох третин частки яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом(обов’язкова частка).

Враховуючи, що чоловік позивачки на випадок своєї смерті залишив заповіт, тому спадкоємцями є неповнолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, рідний брат чоловіка позивачки – ОСОБА_2 та мати чоловіка ОСОБА_5. Як стало відомо суду, мати чоловіка позивачки від спадщини відмовилась у встановленому законом порядку, тобто крім спадкоємця за заповітом – ОСОБА_2, є і спадкоємець який має право на обов’язкову долю у спадку – неповнолітній син померлого ОСОБА_4 Ця частка складає 1\6 у спадковому майні (1\4 : 2\3 =1\6 частку), і цю частку а не 1\4 частку суд вважає необхідним виділити у спадок неповнолітньому ОСОБА_6

В нотаріальній конторі позивачці відмовили у оформлені спадщини, оскільки на вказане майно відсутній правовий документ, а саме свідоцтво про право власності на житло, позивачка не може оформити спадщину на неповнолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, але суд вважає, що документами отриманими від ОП ЗМБТІ встановлено, що право власності на спадкове майно зареєстроване на ОСОБА_3, тому суд вважає можливим постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2, як майна придбаного в період шлюбу з чоловіком ОСОБА_3, а також визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\6 частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування по обов’язковій частці після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого 27.09.2002 року.

На підставі викладеного і ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213,224 ЦПК України, ст.ст. 60, 63 СК України, ст. ст.525,526,527,534,548, 549 ЦК України ( редакції 1963 року) та ст.. 1258,1261 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку однокімнатної квартири АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\6 частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування по обов’язковій частці після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого 27.09.2002 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідач має право протягом 10 днів з дня отримання копії рішення надати до Ленінського районного суду м. Запоріжжя , надати заяву про перегляд заочного рішення.

Головуючий