УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року                                 Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:        головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу, заявленого у кримінальному провадженні № 201/11859/21 (провадження № 1-кп/201/445/2022), відомості про яке 25 серпня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650000712, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

       У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлено письмове клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, в обґрунтування якого, було зазначено про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу та місця проживання, що свідчить про недоцільність подальшого перебування його під вартою, у зв`язку з чим, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а у разі відмови в задоволенні клопотання просив визначити йому мінімальний розмір застави.

       Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та з врахуванням недоведеності інкримінованих останньому органом досудового слідства діянь, просив його задовольнити.

       Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на його невмотивованість і необґрунтованість, пояснивши, що ризики, у зв`язку із якими, до обвинуваченого було застосовано зазначений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та його продовженні, на теперішній час продовжують існувати, що обґрунтовує перебування останнього під вартою.

       Вислухавши заявлене клопотання, а також думки учасників судового провадження, суд доходить до таких правових висновків.

       Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.        

       Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 , було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 листопада 2022 року.

       При цьому, вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд брав до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні та продовженні обвинуваченому даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали та не зменшились, оскільки ОСОБА_4 продовжує обвинувачуватися у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, за яке передбачене максимальне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі, судовий розгляд кримінального провадження триває, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, характер інкримінованого обвинуваченому діяння і тяжкість можливого покарання, що йому загрожує, останній перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги той факт, що останній вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння в період іспитового строку, що з урахуванням обставин, визначених у ст. 178 КПК України, в тому числі, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , свідчить про неможливість застосування до останнього іншого більш м`якого запобіжного заходу, який на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також недоцільності визначення суми застави, яка б забезпечила виконання покладених на обвинуваченого судом обов`язків, з врахуванням інкримінованого останньому злочину, пов`язаного із застосуванням насилля проти статевої недоторканості потерпілої, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

       Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

       Таким чином, аналізуючи підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, викладені у поданому суду клопотанні обвинуваченого, суд доходить до висновку про те, що вони не вказують на відсутність або зменшення вищевикладених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які враховувалися судом при застосуванні та продовженні цього запобіжного заходу обвинуваченому, а отже, дане клопотання задоволенню не підлягає.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 201, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

       Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя:                                                 ОСОБА_1