У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним, визнання факту прийняття спадщини, продовження строку на прийняття спадщини, визнання права власності впорядку спадкування, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він фактично прийняв спадщину після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і отримав права на ¼ частину будинку, а ¾ частини цього будинку залишились у власності його батька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, про що він дізнався лише у 2005 році після звільнення з місць позбавлення волі. Свідоцтво про права на спадщину було видано у 2005 році лише ОСОБА_2 і ОСОБА_3 без урахування його права на спадщину. Згодом відповідачі продали спірний будинок ОСОБА_4, яка перешкоджає йому користуватись будинком.
Рішенням Бородянського районного суду від 10 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 липня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Бородянського районного суду від 10 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін