15 березня 2007 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2006 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна та стягнення суми.

Зазначала, що відповідно до рішення суду від 8 липня 2003 року визнано за нею право власності на 1/3 частину спадкового майна, а за ОСОБА_2 - на 2/3 частини спадкового майна.

Просила стягнути з відповідача на її користь 3 640 грн. компенсації належної їй частини спадкового майна, а останньому виділити спадкове майно в натурі.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від              13 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 3 640 грн. компенсації належної їй частини спадкового майна.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2006 року рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від              13 жовтня 2006 року змінено: позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: виділено у власність ОСОБА_2 14/25 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою с. Малашівка, Зборівський район, загальною вартістю 10 920 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 640 грн. компенсації належної їй частини спадкового майна та 125 грн. витрат на проведення експертизи.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від               13 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.