Справа № 161/17998/17 Провадження №11-кп/802/410/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія:ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 року                                                                 місто Луцьк

       Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинувачених – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілої – ОСОБА_10 ,

представника потерпілої - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12016030130000661за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 , представника ОСОБА_11 в інтересах потерпілої ОСОБА_10 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2022 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженки м. Ромни, Сумської області, жителька та зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_1 , з вищою освітою,  непрацююча, незаміжня, судима 30.03.2016 року, вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова, за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки, засуджена:

- за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- за ч.5 ст.185 КК України до покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначено ОСОБА_8 покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком ОСОБА_8 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30.03.2016 року та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 09 (дев`ять) років 06 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 залишено попередній у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 26.08.2017 року.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_8 термін перебування під вартою в період з моменту затримання, тобто з 26.08.2017 року, до 08.02.2022 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка с.Валява, Городищенського району, Черкаської області, жителька АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацююча, незаміжня, судима 30.03.2016 року вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова за ч.3 ст.27, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки, засуджена:

за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком ОСОБА_9 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30.03.2016 року та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 5 (п`ять) років 11 (одинадцять) місяців 18 (вісімнадцять) днів позбавлення волі.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_9 , термін перебування під вартою в період з моменту затримання, тобто з 01.09.2017 року, по 25.08.2020 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати такою, що відбула покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 в частині стягнення матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_8 в користь потерпілої ОСОБА_10 – 2 062 512, 78 гривень матеріальних збитків.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 в частині стягнення матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто в рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в користь потерпілого ОСОБА_12 – 86 529,96 гривень матеріальних збитків згідно пред`явленого обвинувачення, а саме по 43 264,98 грн. з кожної .

Вироком вирішено питання про судові витрати, речові докази та арештоване майно.

Згідно вироку суду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 23.07.2016 року, в період часу з 17.00 год. до 18 год. 15 хв., в с. Підгайці, Луцького району, Волинської області, за попередньою змовою між собою, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, шляхом відкриття ключем замка вхідних дверей, незаконно проникли у житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_3 , належний потерпілому ОСОБА_12 , звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 7 900 грн., 3 100 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США, станом на 23.07.2016 року складає 76 929 грн. 96 коп., шкіряний гаманець, вартістю 300 грн., подарунковий коньяк, вартістю 1 000 грн., чоловічу туалетну воду, вартістю 400 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_12 значну майнову шкоду на загальну суму 86 529 грн. 96 коп..

Крім цього, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в період часу з 16.00 год. 14.08.2016 року по 04.00 год. 25.08.2016 року, в с. Підгайці, Луцького району, Волинської області, за попередньою змовою між собою, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, шляхом виймання скла вікна, незаконно проникли у житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_4 , належний потерпілій ОСОБА_13 , звідки таємно викрали: телевізор «LG» 22 МА33D-Р2, телевізор «LG» 32 LE5500 з підставкою, домашній кінотеатр «Samsung НТ-ТР-12», з пультом керування, принтер «Сanon», два світильники настільних, марки «Elstar», два світильники настільних, марки «Eglo», дублянку жіночу, марки «Elmas», дві сумки жіночі, тюль на вікна в кількості 10 шт., пуховик жіночий, пальто жіноче, шкіряну жіночу куртку, пару жіночих босоніжок, три пари жіночих чобіт, пару чоловічих туфель, пару жіночих туфель загальною вартістю 22 382 грн. 98 коп., тюнер «STRONG Т2» з адаптером, вартістю 2 000 грн., тюнер до супутникової антени зі шнуром під`єднання, вартістю 2 000 грн., мишку комп`ютерну, вартістю 200 грн., веб-камеру, вартістю 3 000 грн., сушку для волосся, вартістю 500 грн., кавомолку, вартістю 700 грн., планшет вітчизняного виробництва, вартістю 3 000 грн., п`ять електроподовжувачів, загальною вартістю 1 500 грн., жіночі чоботи шкіряні, вартістю 2 000 грн., жіночі чоботи замшеві, вартістю 2 000 грн., пару жіночих босоніжок, вартістю 1 000 грн., пару жіночих туфель, вартістю 1 000 грн., жіночу блузку, вартістю 1 000 грн., жіночу сукню, вартістю 1 000 грн., чотири жіночі сукні різних кольорів, загальною вартістю 4 000 грн., гаманець жіночий, вартістю 300 грн., два настінних годинника, загальною вартістю 1 500 грн., хустку, вартістю 350 грн., три шкільних рюкзака, загальною вартістю 2 400 грн., шкатулку дерев`яну, вартістю 100 грн., кросівки жіночі, вартістю 600 грн., сумку жіночу замшеву, вартістю 1 000 грн., лампочки енергозберігаючі 25 шт., загальною вартістю 1 875 грн., спідницю, вартістю 300 грн., плаття велюрове, вартістю 600 грн., жіноче болеро, вартістю 300 грн., вироби із золота 585 проби, а саме: ланцюжок, вагою 5,5 г., вартістю 5 500 грн., кулон «Близнюки», вагою 3 г., вартістю 2 500 грн., ланцюжок, вагою 4 г., вартістю 3 000 грн., хрестик, вагою 2 г., вартістю 1 500 грн., ланцюжок, вагою 4 г., вартістю 3 000 грн., хрестик, вагою 2,5 г., вартістю 2 000 грн., хрестик, вагою 1,5 г., вартістю 1 000 грн., сережки дві пари, загальною вартістю 6 000 грн., каблучку, вагою 2,5 г., вартістю 3 000 грн., каблучку, вагою 3,5 г., вартістю 3 500 грн., обручку, вагою 3 г., вартістю 2 500 грн., сережки, вагою 2 г., вартістю 1 500 грн., каблучку, вагою 2,0 г., вартістю 2 500 грн., каблучку, вагою 2,5 г., вартістю 3 000 грн., каблучку, вагою 5 г., вартістю 5 000 грн., каблучку, вагою 3 г., вартістю 3 500 грн., каблучку, вагою 3,5 г., вартістю 4 000 грн., сережки, вагою 3,5 г., вартістю 4 000 грн., хрестик, вагою 1,5 г., вартістю 1 500 грн., печатку чоловічу, вартістю 7 000 грн., срібний набір: ланцюжок, кулон, сережки, каблучка, у яких встановлений овальний камінець чорного кольору, загальною вартістю 2 000 грн., срібні сережки-цвяшки у вигляді квітки вартістю 300 грн., срібну каблучку, вартістю 350 грн., срібний хрестик, вартістю 250 грн., срібну каблучку, вартістю 600 грн., срібну каблучку, вартістю 400 грн., срібний ланцюжок, вартістю 1 000 грн., срібний ланцюжок-браслет, вартістю 400 грн., срібну каблучку-печатку, вартістю 500 грн., срібний хрестик, вартістю 250 грн., срібну каблучку з камінцем у вигляді квітки, вартістю 250 грн., сережки біжутерія з підвіскою метелик, вартістю 50 грн., ікону Божої Матері та ікону Ісуса Христа в бурштині з дерев`яними рамками, загальною вартістю 1 400 грн., грошові кошти в сумі 3 400 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_13 , значну майнову шкоду на загальну суму 133 257 грн. 98 коп..

Обвинувачена ОСОБА_8 , 21.08.2017 року, о 18 год. 42 хв., в с. Рованці, Луцького району, Волинської області, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, шляхом вільного доступу, проникла в житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_5 належний потерпілій ОСОБА_10 , звідки таємно викрала 65 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США, станом на 21.08.2017 року складає 1 656 876 грн. 07 коп., 2 500 Євро, що згідно офіційного курсу гривні до Євро, станом на 21.08.2017 року складає 74 814 грн. 33 коп., грошові кошти в сумі 300 000 грн., вироби із золота 585 проби, а саме: один банківський злиток золота, вагою 10 г., три банківських злитка золота, вагою кожен по 5 г., два персні, три запонки, три тризуба, підвісок, ланцюжок з підвіском із зображенням Божої матері, шість ланцюжків різної довжини та товщини, чотири хрестика, ланцюжок з підвіском у формі серця, одну сережку, три браслети, чотири пари сережок різної форми, дванадцять каблучок різної форми, підвіску у формі метелика, кулон прямокутної форми з зображення Божої матері; ланцюжок з підвіском знаку зодіака «Рак», два затискача на краватку, шпилька у вигляді тризубу, дві підвіски прямокутної форми, підвіска з трояндою у колі, сережку без пари у вигляді гілки, ланцюжок з кулоном у вигляді серця в середині якого рибка, брошку, чоловічу каблучку, ланцюжок з хрестиком, ланцюжок з підвіском зображенням Божої матері, чоловічу каблучку з камінням, ланцюжок з хрестиком, загальною вагою 198 г., що згідно вартості дорогоцінних металів у брухті, складає 120 506 грн. 76 коп., чоловічий наручний годинник, марки «KLEYNOD», з ремінцем, вартістю 7 000 грн., чоловічий наручний годинник, марки «GROVANA», з ремінцем, вартістю 5 000 грн., запонки чоловічі із металом срібно-жовтого кольору із чорним камінцем квадратної форми, вартістю 1 000 грн., срібний ланцюжок з підвіскою овальної форми з зображенням Божою матері, вартістю 250 грн., срібний підвісок круглої форми, вартістю 200 грн., жіночу шубу з хутра норки, вартістю 25 000 грн., сукню у смужку, босоніжки жіночі червоно-білі, жіночі замшеві чоботи, жіночій купальник, парфуми жіночі, марки «Місс Діор», в картонній коробці, шкатулку у вигляді книжки із зображенням Богоматері, подарункову упаковку прямокутної продовгуватої форми червоного кольору обтягнену із тканини велюр, збірки поезії Тараса Шевченка в двох томах, резинку для волосся, буклет з надписом «Фішка», Біблію в твердій картонній обкладинці, пляшку віски «CHIVAS REGAL», ємкістю 1 л., в подарунковій упаковці, які не становлять майнової цінності, чим завдала потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду в особливо великих розмірах на загальну суму 2190647 грн. 16 коп..

В поданих апеляційних скаргах обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 вважають, що вирок стосовно ОСОБА_8 є незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та порушення права на захист. Просять вирок стосовно ОСОБА_8 скасувати та закрити кримінальне провадження, за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень у яких остання обвинувачується.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 вважає вирок суду незаконним, надуманим, оскільки в ньому зазначено обставини до яких вона не має жодного відношення. Вказує, що кримінальна справа відносно неї сфабрикована. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо неї закрити.

Не погоджуючись з вироком суду представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 , не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію дій обвинувачених, вказує, що потерпіла сторона не згідна з рішенням місцевого суду щодо вирішення заявленого цивільного позову в частині його залишення без розгляду за вимогою про стягнення моральної шкоди, а також в частині вирішення долі речових доказів та вирішення питання щодо арештованого майна. Вважає вирок незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, а саме таким, що постановлений з неправильним застосуванням норм матеріального права, без об`єктивно з`ясованих обставин, які підлягали встановленню та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в частині, що стосується прийняття відповідних рішень при постановленні вироку суду. Просить вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 та долі речових доказів скасувати та постановити в цій частині новий вирок, яким стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 моральну шкоду, спричинену злочином в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, а грошові кошти 106900 грн., 2370 Євро, 10192 доларів США, які передані на зберігання в ПАТ КП «ПриватБанк», та грошові кошти в загальній сумі 255478 гривень, 46592 доларів США, 5370 Євро, які поміщені в полімерний одноразовий пакет №4227173 та передані на зберігання в камеру схову відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 1, повернути за належністю потерпілій ОСОБА_10 . В іншій частині просить вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку, пояснив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляційних скарг, заслухавши обвинувачених та їх захисника, які свої апеляційні скарги підтримали, просили їх задовольнити, апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_11 заперечили, потерпілу ОСОБА_10 та її представника, які свою апеляційну скаргу підтримали, проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та захисника заперечили, прокурора, який проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та захисника заперечив, а апеляційну скаргу представника потерпілої підтримав частково, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з вимогами статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд, в порушення вимог ст.94 КПК України, оцінив докази без належного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, обмежившись загальним формулюванням понять та переліком досліджених доказів, показань свідків, не надав їм належної обґрунтованої оцінки, не усунув суперечності між матеріалами провадження та показаннями обвинувачених, потерпілих та свідків, не з`ясував в повній мірі всіх обставин вчинення злочину.

Згідно роз`яснень п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» N 5 від 29 червня 1990 року, висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути вмотивовано.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме крадіжки з будинку ОСОБА_12 наявні протиріччя та суперечності між показаннями потерпілого ОСОБА_12 та матеріалами даного кримінального провадження, які судом належно не оцінені та з обґрунтуванням не спростованні в оскаржуваному вироку. У вироку не вказані переконливі докази на предмет доведення винуватості обвинувачених у вчиненні крадіжки за попередньою змовою між собою з будинку потерпілого ОСОБА_12 .

Так з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інкримінувалися дії по вчиненню крадіжки 23 липня 2016 року з будинку потерпілого ОСОБА_12 .

Разом з тим з показань потерпілого ОСОБА_12 вбачається, що в той же день після крадіжки, брат його колишньої дружини ( ОСОБА_14 ) ОСОБА_15 в барі «Калина» повернув борг в сумі 200 доларів США, віддавши в тому числі купюру номіналом 100 доларів, яка була в пачці викрадених у нього.

Також з матеріалів провадження вбачається, що захисником ОСОБА_7 заявлялись клопотання про допит: свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , як таких, які останніми були в будинку ОСОБА_18 ; свідка ОСОБА_19 , який міг би повідомити обставини вчинення крадіжки з будинку ОСОБА_18 ; ОСОБА_20 та ОСОБА_21 які зазначені понятими в протоколі огляду місця події від 25.08.2017 року, однак за твердженням сторони захисту під час зазначеного огляду присутніми не були.

Разом з тим місцевий суд, відмовляючи в задоволенні клопотань про допит свідків, таке своє рішення не вмотивував та не обґрунтував, чим порушив право на захист обвинувачених, що призвело до неповного та поверхневого дослідження доказів та відповідного встановлення фактичних обставин провадження.

Крім того як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх захисник вказували на те, що огляди місць події в житлових приміщеннях, які належать ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 проведені з численними порушеннями вимог КПК України, оскільки проводилися в тому числі в нічну пору доби, без письмового дозволу власника чи користувача, без участі понятих. Також сторона захисту зазначала, що в протоколах огляду місця події відсутні дані про місце виявлення речей і коштів, їх упакування, а також не зазначено всіх осіб, які були присутні під час даних слідчих дій, зокрема ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , та не вказано речей, які забирав під час даних слідчих дій ОСОБА_27 .

В оскаржуваному вироку не наведено достатніх мотивів за яких суд не взяв до уваги такі твердження сторони захисту за належного, обґрунтованого на нормах закону спростування.

Також згідно обвинувального акту ОСОБА_8 вчинила крадіжку речей та грошових коштів з будинку, який належить ОСОБА_10 .

Разом з тим з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що 21.08.2017 року о 18 год. 40 хв., до будинку потерпілої ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_5 , під`їжджає автомобіль, з якого як встановлено під час судового розгляду вийшли ОСОБА_28 та обвинувачена ОСОБА_8 , які направились у приміщення будинку. В подальшому повернулися до автомобіля з пакетами в руках, які помістили у салон вказаного транспортного засобу та поїхали з місця вчинення злочину.

З показань, даних обвинуваченою ОСОБА_8 в суді першої інстанції, вбачається, що 21.08.2017 року вони з ОСОБА_28 приїхали до будинку в с. Рованці, де останній сказав, що то його будинок, який планує продати. Зазначила, що сумнівів у його словах не було, оскільки хвіртку воріт та двері відкрив своїм ключем, де його впізнала собака. Крім того вказала, що ОСОБА_28 на деякий час відлучився, а повернувшись почав швидко збирати речі, які сам загрузив у свій автомобіль марки «Kia» після чого вони поїхали в м. Рівне, де поселились в готелі, оскільки останній мав справи. Ствердила, що ніяких речей не виносила з будинку, окрім книги, яку їй передав ОСОБА_28 .

Суд першої інстанції зазначені показання та докази належним чином не дослідив, не надав їм належної оцінки у своєму рішенні, не спростував чи не підтвердив їх у відповідному об`ємі, не провів аналіз таких доказів у повному обсязі на предмет належності та допустимості, при тому, що дані фактичні обставини підлягають ретельній перевірці з метою проведення повного та неупередженого судового розгляду.

Поверхневе дослідження доказів в даному кримінальному провадженні позбавило суд першої інстанції ухвалити вмотивоване рішення.

Неврахування та залишення поза увагою зазначених обставин призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи і свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Відповідно за наведених обставин висновки суду є передчасними, зробленими без повного, всебічного та об`єктивного аналізу наявних у кримінальному провадженні доказів, а тому судове рішення не може визнаватися законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Крім того апеляційний суд вважає підставними доводи апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_11 про необґрунтованість та незаконність вироку суду в частині залишення без розгляду позовної вимоги потерпілої ОСОБА_10 про стягнення моральної шкоди та вирішення долі речових доказів.

Так залишаючи без розгляду цивільні позови потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в частині відшкодування моральної шкоди місцевий суд послався на те, що матеріали кримінального провадження не містять відповідних квитанцій про сплату судового збору.

Разом з тим згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Разом із тим, відповідно до п. 6 цієї ж частини статті передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих унаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об`єкту посягання.

Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної чи моральної), завданої в результаті заподіяння тілесних ушкоджень або смерті, незалежно від того, настали такі наслідки в результаті вчинення кримінального правопорушення або інших дій чи бездіяльності, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом.

Ця практика повністю узгоджується з рішенням об`єднаної палати від 23 січня 2019 року, винесеним у справі № 187/291/17, де зазначено, що главою 8 КПК України врегульовано питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні, яке суд вирішує під час постановлення вироку. Згідно ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним процесуальні витрати. Вичерпний перелік видів таких витрат міститься у ст.118 КПК України, а саме: витрати на правову допомогу; витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрати, пов`язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів. Судовий збір до вказаних витрат не належить. За таких обставин об`єднана палата дійшла висновку, що стягнення судового збору із засудженого, який несе цивільну відповідальність, не допускається.

Отже, з урахуванням наведеної позиції, слід зазначити, що стягнення з цивільного позивача судового збору за подання цивільного позову, який потім не буде стягнуто на його користь з засудженого, суперечить закріпленим у ст.ст.7, 9 КПК України засадам законності, не відповідає приписам ст.128 цього Кодексу та істотно порушує права потерпілого у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд дійшов невірного висновку про залишення без розгляду цивільного позову потерпілих щодо відшкодування моральної шкоди через несплату ними судового збору.

Крім того колегія суддів доходить висновку, що вирішення вироком долі речових доказів, а саме повернення грошових коштів законним володільцям без зазначення анкетних даних таких, також є невірним, оскільки може призвести до унеможливлення виконання рішення суду в цій частині.

Наведені порушення, відповідно до ст.412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок та такими, які згідно з п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.409, ст.415 КПК України є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Оскільки вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягає скасуванню у зв`язку з допущенням судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, то всі доводи апеляційних скарг, враховуючи вимоги частини другої і третьої ст.415 КПК України підлягають перевірці при новому розгляді.

Під час нового судового розгляду кримінального провадження необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження та перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі, і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Таким чином апеляційні скарги обвинувачених, захисника та представника потерпілої підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд,

 У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 , представника ОСОБА_11 в інтересах потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2022 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Головуючий:

Судді: