ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

13 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7547/22

головуючий суддя І інстанції – Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

                               суддів:  Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,     

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу    ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року в адміністративній справі № 160/7547/22 за позовом   ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування гарантованої суми,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила стягнути гарантовану суму виплати 153443.37 грн. і моральної шкоди в сумі 500000.00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1   було повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1   звернулась  з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що остання на виконання ухвали суду першої інстанції   про залишення адміністративного позову без руху надала усі  необхідні документи.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 312 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто всі недоліки адміністративного позову у встановлений судом строк.

          Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. В свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для повернення адміністративного позову були висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем всіх недоліків адміністративного позову, відображених в ухвалі від 31.05.2022 року.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року, позовну заяву  було залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:  документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі і порядку в сумі 6534,43 грн, або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір»; розрахунок суми моральної шкоди, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення моральної шкоди з посиланням на докази; додатків доданих до позовної заяви для відповідача, засвідчених належним чином; належним чином завіреної копії паспорта позивача, або іншого документу, що посвідчує особу позивача.

13.06.2022 року і 16.06.2022 року через систему «Електронний суд» позивачем на виконання ухвали суду були подані письмові пояснення.

      На переконання суду першої інстанції, позивачем ухвала суду була виконана лише в частині надання обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

При перегляді справи в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.

Що стосується ненадання позивачем копії паспорта, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положення ст. 161 КАС України не покладають на позивачів (фізичних осіб) обов`язку по доданню до адміністративного позову документів на підтвердження їх адміністративної дієздатності (копії паспорту).

Поряд з вказаним, з матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов у цій справі був поданий позивачем особисто. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що позивач є неповнолітнім або недієздатним. Більше того, вказані відомості можуть бути перевірені судом  на будь-якій стадії судового процесу, після відкриття провадження у справі.

Щодо ненадання позивачем документу про сплату судового збору, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, яке обгрунтовано перебуванням останньої у скрутному фінансовому становищі.

Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем було долучено, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року позивач доходи не отримувала та довідку про доходи, видану Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області, відповідно до якої розмір пенсії позивача за  період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року становить 32900.00 грн.

Таким чином, оскільки розмір судового збору  перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, позивач наділена правом на звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Відносно надання позивачем додатків до позовної заяви для відповідача, засвідчених належним чином та ненадання  розрахунку суми моральної шкоди, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною.

Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є  неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.12.2021 року по справі № 203/3997/21, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, під час розгляду справи суд наділений правом на витребування оригіналів доказів, зокрема у випадку неналежного оформлення копії доказу та оцінити наявність підстав та співмірність зазначеної моральної шкоди, в тому числі у випадку ненадання належного її розрахунку.

  З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 243,  ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року в адміністративній справі № 160/7547/22 – скасувати.

Справу № 160/7547/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає.

Головуючий - суддя                                                                      С.М. Іванов

                               суддя                                                                      С.В. Сафронова

                               суддя                                                                      В.Є. Чередниченко