Справа № 369/14404/17

Провадження №2-ві/369/25/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Світлак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Ковальчук Л.М. від участі у цивільній справі №369/14404/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Прокуратура Київської області, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2022 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Ковальчук Л.М. від участі у цивільній справі №369/14404/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Прокуратура Київської області, про відшкодування моральної шкоди.

Дана заява мотивована тим, що в заявника є сумнів в неупередженості судді Ковальчук Л.М.

Заявник в обґрунтування своєї заяви зазначив, що у нього виник сумнів у неупередженості судді Ковальчук Л.М., оскільки судове засідання 25 липня 2022 року, відбулося без повідомлення позивача, без його згоди і оформлення доручення на представництво його інтересів, з`явилась - адвокат Нікушина Валерія Сергіївна, яку позивач вперше побачила в кабінеті судді, де відбувалось судове засідання, яка була допущена суддею Ковальчук Л.М. до участі у справі без надання суду документів, що підтверджують її повноваження та без ознайомлення з матеріалами справи, що є неповагою до суду та нього. Незаконна участь адвоката Нікушиної В.С. в підготовчому судовому засіданні призвела до закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Позивач зазначив, що суддя Ковальчук Л.М. викликає у нього недовіру, сумнів в її неупередженості та об`єктивності, оскільки заінтересована в результатах справи на користь відповідача.

На підставі вище наведеного позивач ОСОБА_1 просив задовольнити заяву про відвід суді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від розгляду цивільної справи №369/14404/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Прокуратура Київської області, про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року визнано заявлений відвід судді необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2022 року заява про відвід судді Києво-Святошинського районного суду міста Києва Ковальчук Л.М. передана в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвій І.О.

Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П`єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Ковальчук Л.М., не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

До заяви заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а подана заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Ковальчук Л.М. від участі у цивільній справі №369/14404/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Прокуратура Київської області, про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Фінагеєва