Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, 69035, (061) 234-31-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Солонянського взводу ДПС ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Солонянського взводу ДПС ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 25.10.2010 року інспектором Джинхур Р.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 162587, а також винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 077833, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. З даною постановою позивач не згоден, посилаючись на те, що правил дорожнього руху він не порушував, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Документів про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки відповідачем йому не надано про, що позивач зазначав у протоколі.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень на позов не надав.

Суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2010 року відносно позивача інспектором дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Солонянського взводу ДПС ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії АЕ 1 № 162587передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно даного протоколу, позивач керував автомобілем в населеному пункту перевищив швидкість на 34 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. В протоколі зазначено, що швидкість руху була зафіксована вимірювачем швидкості «Радіс».

Того ж дня інспектором Джинхур Р.А. винесено постанову серії АЕ 1 № 077833 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд прийшов до висновку, що вимірювач швидкості «Радіс» не має функцій фото- кінозйомки, відеозапису. При цьому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання лише тих технічних засобів та приладів, які мають функції фото- кінозйомки, відеозапису та можуть бути використані як докази по справі.

Таким чином, при складані протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено вимоги даної норми, а також порушені положення ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем додатково не встановлено, був чи ні винним саме позивач в скоєні правопорушення.

Згідно п. 2.13 Інструкції по організації провадження та діловодства по справам про адміністративні порушення правил, норм та стандартів, які приймаються для забезпечення безпеки дорожнього руху, до протоколу, складеному з використанням показів технічних приладів, додаються фото-, відео- та інші матеріали, на яких зафіксовані покази даних приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особи, які мають права керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до протоколу не додано матеріали, на яких зафіксовані покази приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Крім того, ані в протоколі, ані в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведені данні про допуск даного засобу вимірювальної техніки для застосування на Україні, повірки погрішності при вимірюванні, які роблять вимірювання незаконними відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається лише постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно до яких він не згоден з викладеними у протоколі даними.

Не дивлячись на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, постанову серії АЕ 1 № 077833 від 25.10.2010 року не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що належних доказів по справі про адміністративне правопорушення, які підтверджують вину позивача у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем не зібрано.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Солонянського взводу ДПС ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ 1 № 077833 від 25.10.2010 року про накладання на ОСОБА_1 штрафу в сумі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч. 1 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В.Геєць