Справа № 683/2142/21

1-кп/683/73/2022

                                        ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року                         Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

потерпілої ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

захисника ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Старокостянтинові Хмельницької області об`єднане кримінальне провадження № 12021243160000064 від 12 травня 2021 року по обвинуваченню

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Хмельницький Хмельницької області, українець, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, до попереднього ув`язнення офіційно не працював, депутатом не обирався, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживав по АДРЕСА_2 , засуджений 17 жовтня 2019 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановлення іспитового строку два роки, в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №127/11847/19 по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України,

встановив:

1. ОСОБА_11 , будучи 17 жовтня 2019 року засудженими Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку два роки, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку повторно вчинив новий умисний майновий злочин, а саме крадіжку грошових коштів.

Так, 11 травня 2021 року біля 14 год. 12 хв. ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання небезпечних наслідків, спрямованого на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно з жіночої сумки викрав грошові кошти в сумі 800 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, розкаявся у скоєнні даного суспільно небезпечного діяння та надав суду показання про те, що в денну пору 11 травня 2021 року, скориставшись відсутністю персоналу та відвідувачів в холі готелю «Случ» м. Старокостянтинова Хмельницької області, переплигнув через стійку рецепції, де із жіночої сумки викрав 800 грн. різними купюрами, після чого швидко залишив приміщення. Про наявність в готелі камер відеоспостереження не подумав. Викрадені кошти витратив на власні потреби. Через кілька днів після крадіжки особисто повернув потерпілій збиток. Просив вибачення у потерпілої за негідний та необдуманий вчинок.

Незважаючи на зізнавальні показання обвинуваченого, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що працює на ресепції в місцевому готелі «Случ». В денну пору дня 11 травня 2021 року по виробничій потребі відлучилась з робочого місця, залишивши за стійкою рецепції свою сумку, в якій знаходились кошти в сумі 800 грн. різними купюрами. Крадіжку виявила ввечері того ж дня. З відеозапису із камер спостереження з`ясувала обставини злочину, про що повідомила в поліцію. Підтвердила, що десь через кілька днів після події ОСОБА_11 приходив у готель та повернув їй викрадену суму. Вказала, що претензій до нього немає, не наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, при призначенні покарання поклалась на розсуд суду.

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеного о 20 год. 10 хв. 11 травня 2021 року, відповідно до якого о 20 год. 00 хв. 11 травня 2021 року потерпіла ОСОБА_10 повідомила, що 11 травня 2021 року близько 14 год. 00 хв. невстановлена особа, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку її грошових коштів в сумі 800 грн., купюрами номіналом 500 грн., 200 грн., 100 грн.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 травня 2021 року за № 12021243160000064.

Постановою прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 01 червня 2021 року було перекваліфіковано дії ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України.

Як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події від 11 травня 2021 року з фотоілюстраціями (приміщення готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області) навпроти входу в готель розміщена рецепція, за якою знаходиться робочий стіл адміністратора, де на момент огляду були наявні робочий інвентар (комп`ютер, канцтовари та інше) та особисті речі. Було оглянуто поличку за стійкою рецепції, на якій знаходилась сумка із викраденими грошовими коштами.

Згідно протоколу огляду речових доказів від 13 травня 2021 року з фотоілюстраціями було оглянуто відеозапис з камер спостереження, що встановлені в приміщенні готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області. З відео вбачається, як ОСОБА_11 11 травня 2021 року в період часу з 14 год. 11 хв. перебував в приміщенні готелю, оглядав робочий стіл та полички за рецепцією, переплигнув через стійку рецепції, викрав грошові кошти із сумки та залишив приміщення.

У відповідності до протоколу огляду від 13 травня 2021 року з фотоілюстраціями ОСОБА_11 в службовому кабінеті відділу поліції добровільно видав для працівників поліції особисті речі, які було оглянуто в присутності двох понятих, серед яких були ті, в яких він був одягнений під час крадіжки. Доповнень, зауважень, клопотань від учасників не надходило.

Ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 червня 2021 року (справа №683/1529/21, провадження №1-кс/683/380/2021) в порядку ст. 281-1 КПК України було визнано процесуальними джерелами доказів у даного кримінальному провадженні: запит ТОВ «Міронекс» на записи камер внутрішнього відеоспостереження готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області; відповідь ТОВ «Міронекс» на запит камер внутрішнього відеоспостереження готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області; DVD-R диск з записами камер внутрішнього відеоспостереження готелю «Случ» по вул. К.Острозького, 10 м. Старокостянтинова Хмельницької області; постанова про визнання та приєднання до провадження речового доказу від 13 травня 2021 року; заява ОСОБА_11 на ім`я дізнавача ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_13 від 13 травня 2021 року; протокол огляду із фототаблицею від 13 травня 2021 року; постанова про визнання речового доказу та передачу його на зберігання від 13 травня 2021 року; супровідний лист від 14 травня 2021 року; квитанція №2562 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області; пояснення ОСОБА_10 від 11 травня 2021 року; рапорт від 19 травня 2021 року.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

2. Крім того ОСОБА_11 , будучи 17 жовтня 2019 року засудженими Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку два роки, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку 11 травня 2021 року повторно вчинив новий умисний майновий злочин, а саме крадіжку грошових коштів.

Будучи обізнаним, що 12 травня 2021 року відносно нього сектором дізнання відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області розпочате досудове розслідування під № 12021243160000064 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та усвідомлюючи, що в разі доведеності його вини і визнання винуватості у скоєнні вказаного злочину йому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі, оскільки вказаний злочин він вчинив під час іспитового строку за вищевказаним вироком, в ОСОБА_11 виник злочинний умисел запропонувати та надати неправомірну вигоду начальнику сектору дізнання відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, капітану поліції ОСОБА_14 , яким здійснюється вказане розслідування, схиливши того при цьому до закриття щодо нього кримінального провадження.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 19 травня 2021 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_11 , знаходячись в приміщенні службового кабінету № 404 відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області по вул. Попова, 2 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і караність за них та бажаючи настання сприятливих для себе наслідків, запропонував та пообіцяв надати неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 13840 грн., начальнику сектору дізнання відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітану поліції ОСОБА_14 , який був призначений на дану посаду відповідно до наказу ГУНП у Хмельницькій області за № 65 о/с від 11 лютого 2021 року, та відповідно до примітки до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до службових осіб, що займають відповідальне становище, за сприяння в уникненні кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України по кримінальному провадженні № 12021243160000064 від 12 травня 2021 року, шляхом його закриття.

       Того ж дня, начальник сектору дізнання ОСОБА_14 в установленому порядку у формі рапорту повідомив про даний факт безпосереднього керівника, а саме: тимчасового виконувача обов`язків начальника відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_15 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_11 27 травня 2021 року о 10 год. 00 хв.,

перебуваючи в приміщенні службового кабінету за № 404 відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області по вул. Попова, 2 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання сприятливих для себе наслідків, будучи в усній формі попередженим про кримінальну відповідальність в разі надання неправомірної вигоди, від своїх намірів не відмовився та надав начальнику сектору дізнання відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітану поліції ОСОБА_14 , тобто службовій особі, що займає відповідальне становище, неправомірну вигоду в сумі 11100 грн. купюрами номіналом по 100 грн. за сприяння в уникненні кримінальної відповідальності за фактом вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12021243160000064, шляхом його закриття, положивши їх на стіл перед останнім, після чого був викритий та затриманий працівниками поліції, які в подальшому вищевказану суму неправомірної вигоди виявили на столі в тому ж місці та вилучили під час проведення огляду місця події.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 заперечив винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. При цьому він підтвердив факт надання власних грошових коштів в сумі 11100 грн. для працівників поліції за ініціативи останніх. Вказав, що дізнавач ОСОБА_13 був ініціатором дачі хабара, оскільки неодноразово призначав йому зустрічі, телефонуючи навіть із невідомих номерів, зокрема, напередодні дачі хабара і в розмовах провокував його на надання неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження. Спочатку заявлялось 20000 грн. – 25000 грн., а потім зійшлись на 11100 грн., що в еквіваленті до долара США становило 400 доларів США. Кошти необхідно було віддати для начальника дізнання ОСОБА_14 , який в подальшому мав розслідувати справу і до кабінету якого він його приводив. Під час розмов з ними він повинен був виключати телефон, оскільки вони завжди перевіряли його, чи не записує він їх розмову на свій мобільний телефон. Вони мімікою та натяками схиляли його до надання хабара, не роз`яснювали кримінальну відповідальність за такі дії. Вони запевняли його, що справа не буде направлена до суду, під час відбирання пояснень – казали відмовитись від дачі показів, тому він не розцінював свої дії протиправними. Він погодився надати хабар, так як розумів, що за вчинення крадіжки під час іспитового терміну його позбавлять волі.

Незважаючи на показання обвинуваченого, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що являється старшим дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. Керівником сектору дізнання він був визначений старшим групи дізнавачів по досудовому розслідуванню факту крадіжки грошових коштів в місцевому готелі «Случ». Він проводив слідчі дії, відбирав пояснення у ОСОБА_11 , вилучав у нього особисті речі. В межах досудового розслідування зустрічався із ОСОБА_11 три – чотири рази. 19 травня 2021 року останній не викликався, він сам прийшов у відділ поліції на особистий прийом до начальника сектору дізнання, тому він записав його у журнал відвідувачів та провів до службового кабінету останнього. Після чого дане досудове розслідування проводив начальник сектору дізнання ОСОБА_14 . Вдруге записував ОСОБА_11 в журнал відвідувачів відділу поліції та проводив до службового кабінету начальника сектору дізнання вкінці травня в день, коли його затримали. В жодній із їх розмов він не був присутній і не знає про що вони розмовляли. Вказав, що обмінявся із ОСОБА_11 номерами мобільних телефонів і не заперечив того, що міг здійснювати виклик останнього під час досудового розслідування.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надав показання про те, що обіймає посаду начальника сектору дізнання відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. 19 травня 2021 року він вийшов на роботу з відпустки, вивчав заведені за його відсутність кримінальні провадження, вчиняв необхідні процесуальні дії по їх досудовому розслідуванню. Близько 18 год. черговий його повідомив, що до нього на прийом прийшов ОСОБА_11 . Так як він був включений в групу дізнавачів по розслідуванню кримінального провадження по факту крадіжки грошових коштів із місцевого готелю «Случ», він ознайомився із матеріалами кримінального провадження. По даній справі були проведені огляд місця події, допит потерпілої, огляд особистих речей ОСОБА_11 , де вбачалась причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, у якого ще не були відібрані пояснення. Під час особистого спілкування в службовому кабінеті вони представились один одному, він фактично відібрав у ОСОБА_11 пояснення про обставини вчинення ним крадіжки грошей в усній формі, так як останній згідно ст. 63 Конституції України відмовився надати їх в письмовій формі. Після чого ОСОБА_11 попросив зменшити розмір завданої злочином шкоди для кваліфікації його дій як адміністративне правопорушення, запропонувавши йому грошову винагороду в розмірі 400 доларів США, на що він заперечив через протиправність таких дій. Оскільки ОСОБА_11 наполягав на дачі хабара, попросив номер мобільного телефону, тому він одразу після зустрічі на робочому комп`ютері надрукував рапорт безпосередньому керівнику про пропозицію в отриманні неправомірної вигоди, в подальшому надав згоду на проведення НСРД відносно себе. В двадцятих числах травня ОСОБА_11 телефонував і просив про зустріч, в чому він йому відмовив. Вкінці травня йому черговий повідомив, що до нього на прийом прийшов ОСОБА_11 . Будучи в його службовому кабінеті, ОСОБА_11 вийняв грошові кошти, у зв`язку з чим він знову попередив його про кримінальну відповідальність за дачу хабара, після чого останній був затриманий працівниками правоохоронних органів. Вказав, що із ОСОБА_11 раніше не був знайомий, зустрічався лише два рази, заінтересованості в кримінальному провадженні не мав.

Винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення об`єктивно підтверджується письмовими та іншими доказами.

За заявою ОСОБА_10 від 11 травня 2021 року про крадіжку її грошових коштів в сумі 800 грн. 11 травня 2021 року були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 травня 2021 року за № 12021243160000064.

Постановою прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 01 червня 2021 року було перекваліфіковано дії ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно довідки про рух (з дорученням скріншоту) кримінального провадження за № 12021243160000064 від 12 травня 2021 року, наданих прокурором Хмельницької окружної прокуратури 15 листопада 2021 року за №50-369-21, вбачається: реєстрація провадження в ЄРДР ( ОСОБА_16 ) 12 травня 2021 року о 15 год. 52 хв.; прийняття до провадження ( ОСОБА_16 ) 12 травня 2021 року о 15 год. 52 хв.; призначення прокурора ( ОСОБА_17 ) 12 травня 2021 року о 17 год. 53 хв.; визначення керівника ОДР ( ОСОБА_14 ) 17 травня 2021 року о 15 год. 57 хв.; прийняття до провадження ( ОСОБА_13 ) 18 травня 2021 року о 17 год. 51 хв.; призначення слідчого ( ОСОБА_14 ) 19 травня 2021 року о 18 год. 00 хв.; прийняття до провадження ( ОСОБА_14 ) 19 травня 2021 року о 18 год. 01 хв.

Оцінивши об`єктивні дії ОСОБА_11 , який обґрунтовано причетний до вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні за №12021243160000064 від 12 травня 2021 року, в ході надання пояснення щодо вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_14 рапортом від 19 травня 2021 року повідомив свого безпосереднього керівника стосовно пропозиції надання неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США за сприяння у закритті відносно нього даного кримінального провадження.

За результатами вивчення змісту даного рапорту 19 травня 2021 року були внесенні відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021243100000090.

Показання свідка ОСОБА_14 узгоджуються із інформацією протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28 травня 2021 року, протоколу про результати здійснення аудіо –, відео – контролю особи від 28 травня 2021 року та відеозаписом від 27 травня 2021 року, з яких вбачається, що 27 травня 2021 року з 09 год. 57 хв. по 10 год. 03 хв. в службовому кабінеті відбулась зустріч між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , під час якої, маючи можливість відмовитись від вчинення злочину, останній передав для ОСОБА_14 11100 грн. за закриття кримінального провадження та кваліфікацію його дій, як адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу огляду місця події – службового кабінету №404 відділу поліції №1 Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, розпочатого о 10 год. 11 хв. 27 травня 2021 року, на робочому столі начальника сектору дізнання виявлено грошові кошти в сумі 11100 грн. купюрами номіналом по 100 грн., які були вилучені. До протоколу додано флеш карту з відеозаписом слідчої дії. Від понятих та учасників доповнень, зауважень не надходило.

Під час затримання ОСОБА_11 27 травня 2021 року на місця вчинення злочину з участю захисника та в присутності двох понятих у нього було вилучено мобільний телефон марки «Samsung А01», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з встановленими сім-картами мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером мобільного телефону НОМЕР_4 . Останній згідно ст. 63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких показів (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 травня 2021 року з фотоілюстраціями). Від понятих та учасників доповнення, зауваження, клопотання не заявлялись.

За даними копій журналу відвідувачів відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області 19 травня 2021 року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_11 прибув до начальника сектору дізнання ОСОБА_14 для опитування по кримінальному провадженні, опитаний о 18 год. 45 хв., претензій до працівників поліції не мав, про що особисто розписався. 27 травня 2021 року о 09 год. 53 хв. ОСОБА_11 прибув до начальника сектору дізнання ОСОБА_14 для опитування по кримінальному провадженню, вибув в ІТТ о 12 год. 45 хв., претензій до працівників поліції не зазначив, в чому особисто розписався.

У відповідності до висновку експерта за №СЕ-19/123-21/4306-ДД від 30 червня 2021 року з фотоілюстраціями вилучені під час огляду місця події банкноти НБУ номіналом сто гривень кожна відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічних номіналів та зразків, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – України.

Щодо визнання незаконними постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту дії від 20 травня 2021 року та ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 21 травня 2021 року щодо надання дозволу на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права фізичної особи, в зв`язку з проведенням негласних слідчих (розшукових) дій та, як наслідок, визнання результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді контролю за вчиненням злочину та аудіо-, відео контролю особи – неналежними та недопустимими доказами, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту прокурор зазначив необхідність встановити дійсність намірів ОСОБА_11 та на підтвердження обставин, які свідчитимуть про відсутність фактів провокування останнього на вчинення злочину зі сторони працівників правоохоронних органів та інших осіб.

Окрім того слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відео контролю ОСОБА_11 та службового кабінету №404 відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на час перебування там ОСОБА_11 .

Оскільки в інший спосіб неможливо отримати та зафіксувати відомості про злочин та особу, яка його вчинила, а також наявність можливості у особи відмовитись від вчинення злочину, тому суд констатує, що проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснено в порядку та у належний процесуальний спосіб, а докази, здобуті внаслідок їх проведення – є належними та допустимими, а саме: протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28 травня 2021 року, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 28 травня 2021 року.

Оцінюючи доводи сторони захисту про провокацію злочину, суд зазначає наступне.

В своїй практиці Європейський суд з прав людини визнає необхідність для державних органів використовувати спеціальні слідчі методи, зокрема у справах стосовно організованої злочинності і корупції. У зв`язку з цим застосування таких методів, зокрема різних способів проникнення, саме по собі не становить порушення права на справедливий судовий розгляд. Водночас, через ризик породження ними поліцейських провокацій, вкрай важливо обмежити їх використання чіткими рамками (Раманаускас проти Литви [ВП], § 51).

У своєму прецедентному праві з питання провокації злочину Суд розробив критерії для розмежування провокації, яка порушує статтю 6 § 1 Конвенції з допустимою поведінкою у застосуванні законних спеціальних заходів під прикриттям. Суд пояснив, що хоча неможливо зменшити різноманітність ситуацій, які можуть виникнути в цьому контексті для того, щоб спростити контрольний список критеріїв, для розгляду Судом скарг про провокацію, розроблено два критерії: матеріальний і процесуальний аспекти щодо підбурення (Матановіч проти Хорватії, § 122; Раманаускас проти Литви (№ 2), § 55).

Якщо обвинувачений стверджує, що його спровокували на скоєння правопорушення, то суди, котрі розглядають кримінальну справу, повинні уважно вивчити матеріали справи, оскільки для того, щоб судовий розгляд був справедливим у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, усі докази, отримані внаслідок поліцейської провокації, повинні бути відхилені. Тим більше, якщо така поліцейська операція провадилась за відсутності правової бази і достатніх гарантій (Раманаускас проти Литви [ВП], § 60). У такій системі судовий розгляд скарги на підбурювання є єдиним ефективним засобом перевірки обґрунтованості причин негласного заходу та з`ясування того, чи діяли агенти під час цих операцій «в основному пасивним чином» (Лагутін та інші проти Росії, § 119). Також необхідно, щоб рішення національних судів, які відхиляли скаргу заявника на провокування, були достатньо обґрунтовані (Sandu проти Республіки Молдова, § 38; Чохонелідзе проти Грузії, § 52).

Під час застосування матеріального і процесуального критеріїв на провокування Суд повинен спочатку переконатися в тому, що ситуація, яка розглядається, підпадає prima facie під категорію "випадків провокування". Якщо Суд переконається в тому, що скарга заявника підлягає розгляду в рамках категорії "випадків підбурювання", спершу він приступає до оцінювання матеріального критерію на провокацію. Якщо відповідно до матеріального критерію на підбурювання на підставі наявної інформації Суд міг би визнати з достатнім рівнем впевненості, що національні органи розслідували діяльність заявника, по суті, пасивно і не підбурювали його або до її вчинення злочину, що, як правило, є достатнім для того, щоб Суд дійшов висновку, що наступне використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємного заходу, не викликає питання відповідно до статті 6 §1 Конвенції.

В обґрунтування наявної провокації захист у судовому засіданні посилався на те, що старший дізнавач ОСОБА_13 першим зателефонував ОСОБА_11 , тобто сам був ініціатором їх спілкування. Крім того, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у діалогах з ОСОБА_11 застосовували маніпуляційний психологічний вплив з метою залякування можливим позбавленням волі за вчинення крадіжки. На підтвердження провокації хабара заявлено: незрозуміла заміна дізнавача ОСОБА_13 на начальника сектору дізнання ОСОБА_14 на завершальній стадії досудового розслідування; наявність в мобільному телефоні ОСОБА_11 лише номеру мобільного телефону дізнавача ОСОБА_13 , а оскільки після його вилучення при затриманні телефон постійно перебував у володінні сторони обвинувачення, допускає, що інформація була навмисно стерта задля знищення слідів провокації; різне процесуальне зазначення сум провокованого хабара; неоднозначні запитання начальника дізнання ОСОБА_14 під час розмови в кабінеті щодо розміру та валюти провокованого хабара.

Обвинувачений ОСОБА_11 раніше неодноразово судимий, в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №127/11847/19 по обвинуваченню його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України, відносно нього здійснювалось досудове розслідування по факту крадіжки під час іспитового терміну грошових коштів з готелю «Случ» м. Старокостянтинова Хмельницької області, тому має бути обізнаний про форми та методи роботи правоохоронних органів, зокрема, й у питаннях, які пов`язані з провокацією злочину, окрім того під час досудового розслідування йому був призначений захисник. В своїх показаннях в суді він зазначав, що вбачав реальну можливість призначення йому покарання за крадіжку у вигляді позбавлення волі.

Вже на завершальній стадії досудового розлідування по факту крадіжки, зрозумівши наявність об`єктивних доказів на підтвердження його причетності до крадіжки, ОСОБА_11 добровільно видав працівникам поліції для огляду особисті речі, під час слідчої дії доповнень, зауважень, клопотань, не заявляв, також самостійно добровільно відшкодував потерпілій збиток.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили обмін номерами мобільних телефонів із ОСОБА_11 у зв`язку із здійсненням досудового розслідування за фактом вчинення ними кримінального правопорушення за ч. 2  ст. 185 КК України, а тому працівники правоохоронних органів згідно ч. 1 ст. 135 КПК України мали право під час досудового розслідування здійснити виклик останнього по телефону.

Під час розмови 27 травня 2021 року в службовому кабінеті між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , останній зразу ж, діставши з правої кишені куртки грошові кошти, поклав їх на стіл слідчого та одразу забрав їх назад у праву кишеню куртки. В подальшому під час відібрання пояснення по кримінальному провадженню він ініціював розмову про кваліфікацію його дій як адміністративне правопорушення, обіцяв неправомірну вигоду у більшому розмірі, ніж казав при попередній зустрічі. Незважаючи на те, що ОСОБА_14 не погодився на перекваліфікацію дії ОСОБА_11 та на відсутність пропозиції на надання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 , маючи можливість відмовитись від дачі хабара, ОСОБА_11 вдруге дістав з правої кишені куртки грошові кошти і поклав їх на стіл слідчого.

Вислови ОСОБА_14 під час зустрічі задля з`ясування натяків, провокативних дій ОСОБА_11 на надання неправомірної вигоди, про які рапортом від 19 травня 2021 року було повідомлено безпосереднього керівника, не викликають в суду сумнівів, що умисел ОСОБА_11 був спрямований саме на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення певних дій, пов`язаних із уникненням кримінальної відповідальності, він діяв із власної волі та у власних інтересах. Тим більше, в судовому засіданні під час допиту свідків та дослідженні доказів, не отримано інформації, яка б дала суду підстави вважати, що між ОСОБА_11 та працівниками правоохоронних органів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як службовими особами, могли існувати інші відносини, поза межами провадження про кримінальне правопорушення. Тобто сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь – яке інше розумне пояснення події, що відбулася, окрім того, що інкримінується ОСОБА_11 .

Таким чином, ОСОБА_11 своїми умисними діями, які виразились у пропозиції, обіцянці службовій особі надати йому неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь – якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

При призначенні ОСОБА_11 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_11 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте належних висновків не зробив та продовжив злочинну діяльність, вчинив злочини під час іспитового терміну, окрім того в провадженні іншого суду перебуває об`єднане кримінальне провадження, схильний до девіантної поведінки, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки та постійний заробіток, по місцю проживання відсутні компрометуючі дані, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Часткове визнання вини, щире каяття в межах визнаної вини, відшкодування завданої шкоди визнаються судом обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 .

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_11 судом не встановлено.

Разом з тим, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, думку потерпілої, а також того, що покарання має на меті не лише кару, а передусім виправлення особи, суд прийшов до висновку про достатнє призначення покарання у виді позбавлення волі в наближеному до мінімального розмірі, визначеному у санкціях інкримінованих кримінальних правопорушень.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. 

З цих же підстав, а також у зв`язку із тим, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з огляду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитись від суду, а також з метою забезпечення виконання вироку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити попередній захід – тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілою не пред`являвся.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) в сумі 2745 грн. 92 коп. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк два роки

- за ч. 3 ст. 369 КК України – у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна, окрім житла.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити – п`ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України і з врахуванням ст. 72 КК України остаточно призначити п`ять років один місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

Строк відбування покарання рахувати з 19 жовтня 2022 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 27 травня 2021 року по 18 жовтня 2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили для ОСОБА_11 залишити попередній – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 2745 грн. 92 коп.

У відповідності до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію на користь держави: до грошей, які належать на праві власності ОСОБА_11 в сумі 11100 грн. та мобільного телефону марки «Samsung А01»,

ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з встановленими сім-картами мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_3 та мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером мобільного телефону НОМЕР_4 .

Речові докази: карта пам`яті «Transcend Micro SD 16Gb» з інвентарним № 913 від 25 травня 2021 року, на якій містяться відеозапис з аудіо- та відео-контролем стосовно ОСОБА_18 та DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження, що встановлені в приміщенні готелю «Случ» по вул. Острозького, 10 м. Старокостянтинів Хмельницької області – зберігати при матеріалах кримінального провадження; спортивну кофту з капюшоном сірого кольору марки «Mizno», спортивні штани марки «PUMA» сірого кольору, футболку світло-помаранчевого кольору з написом «AFMS port» - повернути ОСОБА_11 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою, протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Суддя