Справа № 523/1562/18

Провадження №2/523/158/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р.Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді  – Бузовського В.В.,

при секретарі         – Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 16 в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання припиненими зобов`язань за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов`язань за договором позики,-

встановив:

В провадженні Суворовського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання припиненими зобов`язань за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання припиненими зобов`язань за договором позики.

В судові засідання призначені на  13.09.2022 р., 19.10.2022 р.  позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2   не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином шляхом направлення судової повістки кур`єрською службою доставки (а.с.109 т.2) та направленням SMS повідомлення (а.с.105,115 т.2), про причини неявки суду не повідомив. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням на території України воєнного стану (а.с.117 т.2).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, ОСОБА_2 , будучи позивачем за зустрічним позовом, двічі не з`явився до судового засідання.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не проявляє зацікавленості у розгляді справи, затягуючи її розгляд з незрозумілих суду причин. Само по собі посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на введений воєнний стан на території України не може бути прийнятий судом, як безумовною підставою для відкладання розгляду справи. При цьому слід наголосити, що Суворовський районний суд м. Одеси з дня введення воєнного стану не припиняв здійснення правосуддя та продовжує розгляд цивільних справ, за умови забезпечення безпеки учасників розгляду справ, до яких слід віднести можливий розгляд справи за заявами сторін (письмове провадження), в режимі відеоконференції тощо. Втім, позивач за зустрічним позовом не скористався своїми процесуальними правами, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференція не заявляв.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме: повторна неявка позивача поспіль у судове засідання; належне повідомлення позивача про час розгляду справи; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду; неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті; відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Так, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 протягом тривалого часу не цікавиться станом провадження по даній справі, не з`являється в судові засідання, не враховуюче те, що відповідно до розпорядження в.о. голови суду, Суворовський районний суд м. Одеси продовжує здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану з посиланням на можливий альтернативний спосіб розгляду справи, зокрема за заявою позивача, в режимі відеоконференції тощо.

Неявка позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання зазначених вище принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі та доведеності їх перед судом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.      

Керуючись ст.ст. 13, 257 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання припиненими зобов`язань за договором позики – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 19.10.2022 року.

                 Суддя: