Ухвала

Іменем України

18 жовтня 2022 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2  

за участю сторін: прокурора ОСОБА_3    

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022041440000215 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України, з повною загально середньою освітою зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 04 травня 2022 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, з урахуванням ст. 75 КК України - іспитовий строк 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України -

відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м.Дніпропетровську, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 03 травня 2018 року вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді штрафу 850 гривень, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2018 року покарання у вигляді штрафу за вироком від 03.05.2018 замінено на 50 год. громадських робіт; 11 травня 2021 року вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України, призначено покарання у вигляді арешту строком 3 місяці 6 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

та відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у м.Дніпропетровську, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України -

встановив:

При оголошенні перерви у зв`язку із неявкою обвинуваченої ОСОБА_7 прокурор заявила письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не змінилися. Крім того просила застосувати примусовий привід до обвинуваченої ОСОБА_7

Захисник ОСОБА_6 , заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просив обрати щодо його підзахисного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тому як ризики вказані прокурором вже не існують.

Обвинувачений ОСОБА_5 і ОСОБА_4 просили застосувати їм цілодобовий домашній арешт посилаючи на виконання процесуальних обов`язків. Обвинувачений ОСОБА_5 надав суду медичні документи про захворювання на туберкульоз.

Обсудивши клопотання сторін, дослідивши надані письмові клопотання, суд дійшов до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання…обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Частина друга цієї статті передбачає, що підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Враховуючи тривалий розгляд справи та з метою недопущення незаконного утримання обвинувачених під вартою і виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_5 , яка підтверджує захворювання на туберкульоз, а тому суд вважає можливим та доцільним відмовити прокурору у задоволенні його клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та цей запобіжний захід слід змінити обвинуваченому ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт, строком на 60 діб, що надасть обвинуваченому можливість лікуватися та позбавить можливості скоювати інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду.

Суд вважає що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у суду не має, та скоєння ним злочинів після постановлення вироку 04 травня 2022 року вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України свідчить про його не бажання виконувати кримінальний закон.

Відповідно до ст. 139 КПК України, якщо …. обвинувачений, …. який був встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив причини свого неприбуття до ……обвинуваченого….. може бути застосовано примусовий привід.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений час. Привід може бути застосований до обвинуваченого.

Вимогами ст. 323 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового судового засідання і вживає заходів щодо забезпечення його прибуття до суду, та має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_7 , будучи повідомлена про час та місце проведення судового розгляду в судове засідання, не з`явився, вислухавши думку прокурора, яка просила застосувати привід до обвинуваченої, суд вважає необхідним застосувати привід до ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 139, 140, 177, 178, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Оголосити перерву у судовому засіданні до 26 жовтня 2022 року до 12.00 години, резервною датою визначити: 12 грудня 2022 року 12.00 годину.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 грудня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на 60 діб, тобто до 16 грудня 2022 року, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , крім випадків явки до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для участі у кримінальному провадженні, слідчого та прокурора.

Покласти на ОСОБА_5 строком на два місяці наступні обов`язки: утриматись від спілкування з потерпілими і свідками по кримінальному провадженню; прибувати до суду, слідчого та прокурора за першою вимогою;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених обов`язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Клопотання прокурора про привід обвинуваченої ОСОБА_7 – задовольнити.

Застосувати привід до обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , для її участі у розгляді кримінального провадження №12022041440000215 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Привід здійснити на 12 год. 00 хв. 26 жовтня 2022 року в приміщення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Про виконання приводу або неможливості виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до початку судового засідання письмово.

Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

           Ухвала щодо продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя          ОСОБА_1