Справа № 527/2349/22

провадження № 1-кп/527/277/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року                                                 м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 , обвинуваченого- ОСОБА_4 , захисника- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Справа підсудна Глобинському районному суду Полтавської області, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту або його направлення для визначення підсудності під час підготовчого провадження не встановлено.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

До обвинуваченого під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.10.2022 року.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8 років, а отже є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду у зв`язку з мірою покарання, яка йому загрожує. Крім того, обвинувачений може продовжити злочинну діяльність й надалі вчиняти умисні корисливі злочини. Також наявним є ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показань у подальшому на свою користь. За таких обставин, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб з визначенням розміру застави.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на на відсутність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та наявність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 . Зазначили, що обвинувачений має постійне місце мешкання, де без реєстрації проживає з цивільною дружиною, працює неофіційно на різних роботах, не переховувався від органу досудового розслідування та не має наміру переховуватися від суду. Також він не має наміру незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Пояснили, що ОСОБА_4 весь час знаходився у Чугуївському районі, допомагаючи волонтерам, та, перебуваючи на свободі, він зможе продовжувати працювати, утримуючи свою родину, та займатися суспільно-корисною діяльністю. Просили змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п. 3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ( Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ( Ідалов проти Росії , Гарицьки проти Польщі , Храїді проти Німеччини , Ілійков проти Болгарії ).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується   ОСОБА_4 . Суд враховує те, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за умисні корисливі злочини,  обвинувачується у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я, те, що він офіційно не одружений, тривалий час мешкає з цивільною дружиною(зі слів), має постійне місце проживання, не має офіційного джерела доходів, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3,5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 КПК України є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в якому ОСОБА_4 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора.

А відтак, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Щодо доводів обвинуваченого та захисника про необґрунтованість клопотання прокурора, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Ілійков проти Болгарії № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів . Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків і можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, спростовують доводи обвинуваченого і захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Оскільки термін дії запобіжного заходу спливає 16.10.2022 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 , п.16 ч.1 ст.3 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює 30 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74430 грн. (30 х 2481 грн. = 74430 грн.).

Керуючись ст. ст.177, 183, 194, 314,315,316 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Глобине Полтавської області на 09 годину 00 хвилин 28 жовтня 2022 року.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме з 13 жовтня 2022 року до 11 грудня 2022 року, включно.

Визначити суму застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави  ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя    ОСОБА_1