Дата документу 13.10.2022Справа № 642/2766/21

Провадження № 1-кп/554/599/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2022 м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за № 12021220510000178 від 15.02.2021 за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України. Стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні по справі  13.10.2022 прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах  Державної установи «Полтавський слідчий ізолятор». В обґрунтування необхідності продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів саме в умовах Державної установи «Полтавський слідчий ізолятор» посилався на вимоги ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», згідно з якими: «Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання».

Обвинувачений та його захисник, ОСОБА_4 , вважали клопотання прокурора необґрунтованим, ризики, на які прокурор посилається - не доведеними, тому можливим на їх думку, змінити стосовно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1 ст. 331 КПК України).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Судом вивчалась особа обвинуваченого, який є військовослужбовцем, офіційно не одружений, обвинувачується у скоєнні серії епізодів кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, у нього  відсутні  стійкі соціальні зв`язки, по справі судовий розгляд не закінчено, тому з метою уникнення спроб обвинуваченого переховуватися від суду, можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, приходить до висновку, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Стосовно клопотання прокурора в частині щодо продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 не в умовах гауптвахти відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в умовах Державної установи «Полтавський слідчий ізолятор», суд доходить висновку, що клопотання прокурора в цій частині задоволенню не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , в обґрунтування необхідності продовження такого строку саме в умовах ДУ «Полтавський слідчий ізолятор», а не гауптвахти відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , прокурор посилається на положення ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», водночас вказана норма закону містить виключно перелік установ для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт.

У ході розгляду клопотання прокурор в подальшому зазначив, що відповідно до п. 2 Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженим наказом Міністерства оборони України 03 листопада 2020 року №394, визначено, що гауптвахта – це спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) для виконання покарання щодо військовослужбовців, засуджених до арешту, військовослужбовців, на яких накладено адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням. Тому вважав, що, оскільки призупинено військову службу ОСОБА_5 , останній, на думку прокурора, надалі не може утримуватися на гауптвахті, а повинен бути переведений до ДУ «Полтавський слідчий ізолятор», водночас, на норму закону, якою в імперативному порядку визначено необхідність у такому випадку зміни установи тримання узятої під варту особи, не послався, а відтак така позиція прокурора ґрунтується на його припущеннях, коли доказування на припущеннях ґрунтуватися не може.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, доказів не надано, що в свою чергу спростовує доводи обвинуваченого та захисту щодо не доведення існування вказаних ризиків.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 371,372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст. 307 КК України- задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 11.12.2022 – включно, в умовах гауптвахти відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.10.2022 о 08.00 год.

Суддя ОСОБА_1