Справа №716/1071/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.

з участю

секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

прокурорів – Ройку А.В., Федоряка М.В.,

представниці відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – Решетника В.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому  засіданні в залі суду  м. Заставна об`єднану цивільну справу за позовними заявами керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, ОСОБА_2 , третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року прокурор Заставнівського району Чернівецької області, діючи в інтересах держави звернувся  до  Заставнівського районного суду з позовними заявами, з подальшою зміною підстав позовів, до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,ОСОБА_2 , третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Ухвалами Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2022 та від 14.06.2022 за клопотанням керівника Чернівецької окружної прокуратури Шевчука П.В. залучено до участі у справах Чернівецьку окружну прокуратуру, як правонаступника прокуратури Заставнівського району Чернівецької області.

Ухвалами Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.11.2015 та від 11.07.2022 цивільні справи за даними позовними заявами об`єднано в одне провадження та присвоєно №716/1071/15-ц.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяв про зміну підстав позовів, прокурор посилався на те, що 12.06.2015 між Головним управлінням Держкомзему в Чернівецькій області та ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею -77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею - 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею - 51,5837 га; 7321555400:02:004:0032 площею -50,9402 га.

Вказані договори оренди укладено на підставі Наказів Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області, зокрема: №24-492/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002), №24-490/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003), №24-493/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001); №24-491/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:005:0032).

Реєстраційною службою Заставнівського районного управління юстиції у Чернівецькій області 21.07.2015 зареєстровано право оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_2 .

Проте прокурором встановлено, що:

- ОСОБА_2 із заявами про надання в оренду будь-яких земельних ділянок до Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області не звертався;

- оригінали наказів Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області від 15.06.2015 зокрема: №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15- СГ, №24-492/14-15-СГ, №24-493/14-15-СГ відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:004:0002, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:005:0032 не виявлені;

- документація із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства в територіальних органах Держгеокадастру відсутня.

Зважаючи на те, що при наданні спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_2 порушені норми ст.ст. 123,124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі» та ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» прокурор просив:

- визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області від 15.06.215 за №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15- СГ, №24-492/14-15-СГ, №24-493/14-15-СГ, якими затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та передано в оренду земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) із кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:004:0002, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:005:0032 для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , розташованих за межами смт. Кострижівка Чернівецького району Чернівецької області;

- визнати недійсними договори оренди землі від 12.06.2015 про передачу в оренду земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 77,6063 га за кадастровим номером 7321555400:02:005:0001, площею 51,5837 га за кадастровим номером 7321555400:02:004:0003, площею 45,4981 га за кадастровим номером 7321555400:02:004:0002, площею 50,9402 га за кадастровим номером 7321555400:02:005:0032, які 21.07.2015 зареєстровані реєстраційною службою Заставнівського районного управління юстиції Чернівецької області;

- зобов`язати ОСОБА_2 звільнити та повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області зазначені земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення;

- скасувати державну реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок на підставі договорів оренди землі від 12.06.2015 на спірні земельні ділянки.

До початку розгляду даного спору по суті судом встановлено, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Приписами ч.1 ст.15 ЦПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду передбачалася, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 1 ГПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та звернення до суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, – фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч.ч.2,3 ст. 21 ГПК України у відповідній редакції).

 Отже, на момент звернення до суду за позовами прокурора сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

 Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші – за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

  Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Звертаючись до суду з даними позовними заявами прокурор зазначив, що на підставі наказів Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області №24-490/14-15-СГ,  №24-491/14-15-СГ, №24-492/14-15-СГ, №24-493/14-15-СГ  від 15.06.2015 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки» були укладені спірні договори оренди земельних ділянок, за умовами яких зазначені земельні ділянки передавалися ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства.

Після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

    Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство «Агролідер-Дністер» було зареєстроване 08.09.2015, тобто після видання оскаржених наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Отже, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Після державної реєстрації спірних договорів оренди відповідач  ОСОБА_2 заснував фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендар та обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. А тому сторонами у справі мають бути юридичні особи.

  З огляду на це суд приходить до висновку, що у цій справі спір стосується земельних ділянок, наданих фермерському господарству в оренду.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

 Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.

       Таким чином господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (пункт 6 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю) (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

 Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

У пункті 44 постанови Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 (справа 3606/2032/16-ц, провадження №14-262 цс 18) викладено висновок щодо застосування вищезазначених норм права, згідно якого: якщо під час розгляду за правилами цивільного судочинства справи щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд встановить, що на момент відкриття провадження у цій справі фермерське господарство вже було зареєстрованим, суд постановляє ухвалу про закриття провадження, оскільки така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Судом встановлено, що прокурор в інтересах держави звернувся до Заставнівського районного суду з даними цивільними позовами 28.08.2015 та 31.08.2015.

Фермерське господарство «Агролідер-Дністер», для ведення якого відповідачу ОСОБА_2 надані в оренду спірні земельні ділянки було зареєстроване 08.09.2015.

Ухвали про відкриття провадження у справах за позовними заявами прокурора постановлені суддями Заставнівського районного суду 15.09.2015, тобто після реєстрації фермерського господарства .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дана справа має розглядатися за правилами господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч.1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), п. 6 ч.1 ст. 20 ГПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), ст. 19 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ст.ст. 259, 260 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в об`єднаній цивільній справі за позовними  заявами керівника Чернівецької окружної прокуратури  в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру  в Чернівецькій області,  ОСОБА_2 , третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14.10.2022.

Суддя                                                                                 О.Пухарєва