Справа № 464/5457/21                                        Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/811/1339/22                                Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

       секретарка: Колич Х.Б.,

за участі в удовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова в складі судді Мички Б.Р. від 19 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності, позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и л а :

        ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2022 року клопотання позивача ОСОБА_1 про зміну забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності, позовом ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 до  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_1  про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності задоволено.

Замінено заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 28 липня 2021 в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 та накладено арешт на :

- нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101), що зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування від 26 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1116.

- земельну ділянку площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233), що зареєстрована на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1124.

- земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233), що зареєстрована на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1123.

- садовий будинок, розміщений за адресою – АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2419979546233), що зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1122.»

       Дану ухвалу оскаржили ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

       В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу та у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зміну забезпечення позову – відмовити.

       Не погоджуються із зазначеною вище ухвалою суду, вважають винесену ухвалу такою, яка прийнята з порушенням норм процесуального права, судом було допущено неповноту з`ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звертають увагу на те, що ч. 1 ст. 156 ЦПК України передбачає не зміну заходу забезпечення позову, а саме заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Заходи забезпечення позову, на які можна замінити вже встановлений ухвалою суду захід забезпечення позову, є передбачені ст. 150 ЦПК України. Разом з тим, незважаючи на дані положення закону, позивачами у даній справі подано клопотання про «зміну забезпечення позову», хоча така процесуальна дія суду не передбачена ЦПК України. При цьому, позивачі посилаються на вимоги саме ст. 156 ЦПК України (клопотання про зміну забезпечення позову «в порядку ст. 156 ЦПК України»). Зазначають, що Сихівський районний суд міста Львова в резолютивній частині оскаржуваної ухвали сам вказує про те, що задовольняє клопотання саме про «зміну забезпечення позову», однак, в наступному абзаці зазначає про те, що «замінює заходи забезпечення позову» в даній справі. Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд не здійснив заміну одного заходу забезпечення позову на інший, а фактично, обрав новий захід забезпечення позову. Наголошують на тому, що на момент застосування заходів забезпечення позову - накладення арешту на об`єкти нерухомості та подання відповідної заяви про їх застосування позивачами (28 липня 2021 року) ОСОБА_5 навіть не був учасником даної справи. Тобто, останній не мав жодного стосунку до вказаної справи станом на момент застосування заходів забезпечення позову, які суд замінив. Зважаючи на викладене, виносячи оскаржувану ухвалу, суд явно вийшов за межі повноважень. А, відтак, з наведених підстав дана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.

В судове засідання окрім представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , решта учасників справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Клопотання відповідача ОСОБА_5 про відкладення судового засідання у зв`язку із сімейними обставинами та у зв`язку з тим, що представник ОСОБА_8 мобілізований у Збройні Сили України, колегія суддів вважала не обґрунтованим та відхилила, зважаючи на те, що у клопотанні не наведено доводів та не подано доказів поважності причин неявки як самого відповідача ОСОБА_5 , так і його представника. Окрім цього, у судовому засіданні представник позивача ствердив про те, що у розгляді справи, представник про якого вказує у клопотанні відповідач, тривалий час не представляє інтересів відповідача, натомість у розгляді справи бере участь інший представник відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про забезпечення позову, клопотання про зміну забезпечення позову, апеляційної скарги, – колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

       Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч. 1-3 ст. 156 ЦПК України та задовольняючиклопотання про зміну забезпечення позову, виходив з того, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності, позовом ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 до  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_1  про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності.Ухвалою суду від 28.07.2021 було вжито заходів забезпечення позову в т.ч. шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 :- земельна ділянка площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233);- земельна ділянка площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233);- садовий будинок, що складається з 1-ї кімнати, кухні, холу, гардеробної, ванни, коридору та 2-х приміщень підвалу, розміщений за адресою –  АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна – 38759462;- нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101). Тому, враховуючи укладення ОСОБА_3 договорів дарування щодо відчуження вищевказаного майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що в подальшому може призвести до утруднення виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції немає.

Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних правабо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіянихкримінальним правопорушенням.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до такихбанків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або маютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

-між сторонами дійсно виник спір та

-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

-з`ясувати обсяг позовних вимог,

-дані про особу відповідача, а також

-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЦПК України,  за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особи відповідачів; відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, – вважає, що судом першої інстанції підставно було змінено заходи забезпечення, про зміну яких просив позивач.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, 26 липня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на:

-об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ;

-корпоративні права, зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ;

-об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

В обґрунтування заяви покликалися на те, що 25 квітня 2005 року між продавцем ОТВП у формі ТзОВ «Ярмарх» та покупцями ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі цього договору Львівським ОДКБТІ та ЕО зареєстровано за кожним з заявників право власності на 1/3 будівлі даного магазину, про що видано відповідні витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно. 18.05.2005 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 04.11.1999 року, оформленого в простій письмовій формі, визнання за ним права власності на магазин за адресою: АДРЕСА_3 , та визнання недійсним договору купівлі-продажу цього приміщення від 25.04.2005 року, укладеного між ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2007 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову; визнано дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 04 листопада 1999 року, укладений між ОСОБА_9 , що діяла від імені організації торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» та ОСОБА_3 про продаж ОСОБА_3 приміщення майнового комплексу (магазину) за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення цілісного майнового комплексу (магазину), що по АДРЕСА_3 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25 квітня 2005 року між організацією торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» з однієї сторони, та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 з другої сторони, щодо продажу будівлі магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 відхилено касаційні скарги відповідачів ТзОВ «Ярмарх», ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , а також особи, яка не брала участі в справі, проте подала касаційну скаргу, дружини позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 . Рішенням колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 в частині визнання дійсним укладеного 04 листопада 1999 року ОСОБА_3 з організацією торгово-виробничих процесів у формі ТзОВ «Ярмарх» договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 , а також ухвалу колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 року в частині залишення без змін зазначеної частини рішення апеляційного суду скасовано. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Організації торгово-виробничих процесів «Ярмарх» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору дійсним – відмовлено. В решті рішення апеляційного суду Львівської області від 24.12.2007 та ухвалу колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 12 травня 2008 року залишено без змін.

Ухвалою Сихівського районного суду від 28 липня 2021 року, заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову – задоволено.

Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 :

- земельну ділянку площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233);

- земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233);

- садовий будинок, що складається з 1-ї кімнати, кухні, холу, гардеробної, ванни, коридору та 2-х приміщень підвалу, розміщений за адресою – АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна – 38759462;

- нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101).

Накладено арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства - Фірма «Скорті», ідентифікаційний код юридичної особи – 19340170, місцезнаходження – АДРЕСА_4 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_3 .

Накладено арешт на частку в статутному капіталі приватного підприємства «Бізнес», ідентифікаційний код юридичної особи – 20819073, місцезнаходження – АДРЕСА_5 , у розмірі 100%, що належить ОСОБА_3 .

Накладено арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Інк», ідентифікаційний код юридичної особи – 43248217, місцезнаходження – 79066, м. Львів, вул. Полуботка, 21, кв. 47, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_3 .

Накладено арешт на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Анаско Айсел», ідентифікаційний код юридичної особи – 44002604, місцезнаходження – 79006, м. Львів, вул. Конопницької, 8, у розмірі 100%, що належить ОСОБА_3 .

Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 :

- квартиру загальною площею 74.0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2227811146101);

- земельну ділянку площею 0.0482 га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0745 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1935019146236);

- квартиру загальною площею 50.7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1042573246101).

- квартиру загальною площею 50.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 665172346101).

29.07.2021 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 збитки (упущену вигоду) в розмірі 7318796 грн.

В обґрунтування позову вказує на те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок чого він та його дружина ОСОБА_4 незаконно заволоділи належною позивачу часткою в розмірі 1/3 у праві спільної часткової власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_3 і щонайпізніше з 15 липня 2008 року до тепер незаконно користуються цим майном, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі не менше 7318796 грн.

17.11.2021 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_1 в якому просили:

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 збитки (упущену вигоду) в розмірі 7318796 грн.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 збитки (упущену вигоду) в розмірі 7318796 грн.

В обґрунтування позову вказують на те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок чого він та його дружина ОСОБА_4 незаконно заволоділи належною позивачу часткою в розмірі 2/3 у праві спільної часткової власності на будівлю магазину за адресою АДРЕСА_3 і щонайпізніше з 15 липня 2008 року до тепер незаконно користуються цим майном, внаслідок чого позивачам заподіяно збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі не менше 7318796 грн. кожному.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення збитків (упущеної вигоди).

В подальшому ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали позовну заяву про збільшення позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якій просили:

- визнати недійсним договір дарування від 26 липня 2021 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.ГТ. за реєстровим № 1116, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 нежитлове приміщення підвалу під індексом II, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення підвалу під індексом II, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101, номер запису про право власності 43153912 від 26.07.2021 року;

- визнати недійсним договір дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1122, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 садовий будинок, розміщений за адресою - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2419979546233;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на садовий будинок, розміщений за адресою - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2419979546233, номер запису про право власності 43211551 від 28.07.2021 року;

- визнати недійсним договір дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1123, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233, номер запису про право власності 43211867 від 28.07.2021 року;

- визнати недійсним договір дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1124, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 земельну ділянку, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1783400346233;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233, номер запису про право власності 43212238 від 28.07.2021 року.

Додатково, в обґрунтування нових позовних вимог вказували на те, що відповідач ОСОБА_3 в день подання заяви про забезпечення позову 26.07.2021 року за договором дарування відчужив своїй колишній дружині ОСОБА_4 нежитлове приміщення, а після винесення ухвали про забезпечення позову 28.07.2021 року відчужив за договорами дарування своєму синові ОСОБА_5 дві земельні ділянки та садовий будинок. Вказують, що усі чотири договори є фраудаторними (такими, що є проявом зловживання своїми цивільними правами та вчинені на шкоду кредиторам) та мають буди визнані недійсними. Вважають, що оспорювані договори укладені з метою уникнення звернення стягнення на користь позивачів на відчужене ОСОБА_3 нерухоме майно.

Окрім цього, 18.05.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про зміну забезпечення позову накладеного ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28 липня 2021 року в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 . Просив змінити заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 , та накласти арешт на:

- нежитлове приміщення підвалу під індексом ІІ, площею 19.2 кв.м., розміщене за адресою АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644139046101), що зареєстроване на ім`я ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування від 26 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1116;

- земельну ділянку площею 0.0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783400346233), що зареєстрована на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1124;

- земельну ділянку площею 0.0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1783386246233), що зареєстрована на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1123;

- садовий будинок, розміщений за адресою – АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2419979546233), що зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 28 липня 2021 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П. за реєстровим № 1122.»

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2021 накладено арешт в т.ч. на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , а саме дві земельні ділянки, нежитлове приміщення та садовий будинок. Однак з апеляційних скарг позивачам стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 в день подання заяви про забезпечення позову 26.07.2021 року за договором дарування відчужив своїй колишній дружині ОСОБА_4 нежитлове приміщення, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , а вже після винесення ухвали про забезпечення позову 28.07.2021 року відчужив за договорами дарування своєму синові ОСОБА_5 обидві земельні ділянки і садовий будинок. У зв`язку із чим позивачами подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята до розгляду в межах справи №464/5457/21.

Із матеріалів, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, зокрема, позовної заяви, апеляційної скарги, заяви про забезпечення позову, заяви про зміну заходу забезпечення позову вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсним договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Вказаного ніким з учасників не заперечувалось і не оспорено.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 26.07.2021 року ОСОБА_3 за договором дарування відчужив ОСОБА_4 нежитлове приміщення, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 28.07.2021 року ОСОБА_3 за договорами дарування відчужив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0606 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0376; земельну ділянку площею 0,0194 га, кадастровий номер 4623310300:04:000:0375 та садовий будинок площею 150,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Із вказаного, також, вбачається, що вказаними вище нежитловими приміщеннями, садовим будинком та земельними ділянками відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вправі вільно розпоряджатися, що може свідчити про потенційну можливість (зважаючи на наявність даного спору та в залежності від ходу його розгляду) вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаного майна, зміни статусу майна, тощо протягом продовження розгляду справи та відповідно може свідчити про потенційні загрози для виконання можливого рішення про задоволення позову.

Додатково про наявність загроз невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову свідчить і факт відчуження відповідачем ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді об`єктів нерухомого майна з метою утруднити чи навіть зробити неможливим виконання потенційного рішення суду про задоволення позову та вчинення це після звернення до суду із заявою про забезпечення позову позивачів 26.07.2021 року та у день постановлення ухвали про забезпечення позову 28.07.2021 року.

Відповідно слід вважати, що судом першої інстанції правильно було змінено заходи забезпечення стосовно майна, про яке вказано вище, яке належить відповідачам та потенційно такі взмозі вчинити дії стосовно спірного майна з метою утруднити або унеможливити виконання потенційного рішення суду про задоволення позову.

Заходи забезпечення, про зміну яких просить позивач стосовно згаданого майна пов`язані із позовними вимогами, напряму стосуються предмету спору та зможуть унеможливити вжиття відповідачами дій з метою утруднити або унеможливити виконання потенційного рішення суду про задоволення позову.

Так, позивачем (позивачами) заявлено вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) на значну суму (7 318 796 грн та 14 637 592 грн відповідно); в подальшому про визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації об`єктів нерухомості, які повинні були бути об`єктами забезпечення вказаних вимог та були відчужені, про що йшлося, – відповідно відчуження таких об`єктів чи одного з них унеможливить задоволення позову у теперішній його редакції в цій частині або виконання можливого рішення про задоволення позову у цій редакції. Окрім цього, накладення арешту на нежитлове приміщення, садовий будинок та земельні ділянки, забезпечуватиме виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині стягнення збитків (упущеної вигоди).

Враховуючи вказане слід вважати, що існує та на час розгляду заяви судом першої інстанції існувала реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку не зміни заходів забезпечення позову.

Крім цього, заходи забезпечення, про зміну яких просив позивач слід вважати співмірними позовним вимогам та такими, що не порушуватимуть прав інших осіб, оскільки стосуються виключно майна відповідачів та забезпечуватимуть заявлені позовні вимоги.

Апеляційна ж скарга по суті зводиться до надмірно формальних мотивів, які спростовані наведеним вище.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

       Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 19 травня 2022 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2022 року.

       Головуючий :                 Я.А. Левик

        Судді:                Н.П. Крайник

                               М.М. Шандра