Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №310/415/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.
Провадження № 22-ц/778/2731/15 Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2015 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В..
суддів: Бабак А.М.,
Полякова О.З.,
при секретарі Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року
у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
В позові зазначало, що відповідно до договору № ZPIRRX44520060 від 03 грудня 2007р. ОСОБА_2. отримала від ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у розмірі 6070,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.12.2009р. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на момент смерті є ОСОБА_1. 19.01.2013року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була направлена претензія кредитора до Бердянської державної нотаріальної контори. 12.02.2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було отримано відповідь Бердянської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що на підставі претензії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2. 03.11.2013 року до спадкоємця ОСОБА_1. було направлено лист-претензіїю, згідно якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті ОСОБА_2. заборгованість позичальника перед Банком становила - 30234.18грн., що складається з наступного: 4797,88грн.- заборгованість за кредитом, 482,24грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2476,9грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 22477,16грн. - заборгованість по пені. У зв'язку з тим, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням. Посилаючись на викладені обставини, просили стягнути з ОСОБА_1. на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 30 234,18 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернуло ся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Згідно договору № ZPIRRХ44520060 від 03 грудня 2007р. ОСОБА_2. отримала кредит у розмірі 6070,80грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.12.2009р.
ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
На дату смерті заборгованість ОСОБА_2. перед банком становила 30234,18грн., що складається з наступного: 4797,88грн. заборгованості за кредитом, 482,24грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2476,9грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 22477,16грн. заборгованості по пені.
Позивач вважає, що відповідач є спадкоємцем першої черги та постійно проживала зі спадкодавцем на час її смерті.
Позивач 19.01.2013р. направив претензію кредитора до Бердянської державної нотаріальної контори, за якою було заведено спадкову справу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми матеріального права.
Суд вірно послався на ч. З ст. 1268 ЦК України, за якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місячного строку з часу відкриття спадщини не заявив про її відмову.
Правильним є застосування ч. 2 ст. 1281 ЦК України, згідно якої кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Суд першої інстанції належним чином керувався ст. 1282 ЦК України, де встановлено: спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Є правильним висновок рішення суду щодо ненадання доказів споріднення позичальника та відповідача, ступені споріднення.
Не надано доказів, що відповідач є спадкоємцем певної черги.
Не надано доказів наявності спадщини та її обсягу.
Не надано доказів вступу відповідача у спадкові права.
Апеляційна скарга, в межах якої перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у значній частині містить викладення обставин часу отримання копії рішення суду, викладення фактичних обставин справи відповідно до змісту позовної заяви, що не може дати підстав для висновку щодо неправильності оскарженого рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо встановлення родинного зв'язку позичальника та відповідача на підставі паспорту відповідача, в якому є запис про реєстрацію шлюбу з особою, ім'я якої співпадає з по-батькові позичальника, а тому, на думку апелянта, відповідач є матір'ю позичальника, є суцільним припущенням, яке позивач робить на свою користь.
Згідно ч.4ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вказані доводи не відповідають ст.121 СК України, за якою походження дитини засвідчується органом державної реєстрації цивільного стану у визначеному порядку (записом про народження та відповідним свідоцтвом).
Доказів походження позичальника від відповідача, як матері позивач не надав.
За таких обставин усі наступні доводи також є припущеннями позивача відносно суті спору, оскільки не доведено родинного зв'язку позичальника та відповідача та ступеню споріднення.
Проте, колегія суддів перевірила усі доводи апелянта.
Доводи апеляційної скарги, що померла позичальник та відповідач проживали постійно разом не мають жодного доказу.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності відмови відповідача від спадщини, з урахуванням відсутності доказів споріднення позичальника та відповідача, не мають правового значення, а тому не спростовують висновків рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції ч.4 ст.10 ЦПК України, оскільки не вирішене письмове клопотання про витребування доказів з метою встановлення обсягу спадкового майна, спростовані під час апеляційного розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що такого клопотання позивачем (в особі представника) заявлено не було. Було заявлене клопотання про витребування спадкової справи, яке не знайшло свого вирішення. Проте, цей недолік розгляду справи усунутий під час її апеляційного розгляду.
Апеляційним судом витребувано спадкову справу та встановлено, що заведена вона за заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за його вимогою до спадкоємців померлого позичальника. Інших відомостей у спадковій справі немає. З заявою про прийняття спадщини після смерті позичальника ніхто не звертався.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не встановив обсягу спадкового майна, є неприйнятними, оскільки відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту стягнення боргу кредитором спадкодавця позивач в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України зобов'язаний на засадах змагальності переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. У тому числі довести наявність спадкового майна та його обсяг, що відповідає вимогам ст. 1282 ЦК України, за якою спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Під час розгляду справи апеляційним судом апелянтом двічі заявлялося клопотання щодо наявності у відповідача нерухомого та рухомого майна. Ухвалою від 03 червня 2015р. клопотання відхилене.
Відхилене аналогічне лопотання і у судовому засіданні 09 вересня 2015р., оскільки згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Відповідно ч. 2 ст. 303, ч. 1 ст. 304 ЦПК України, якими апеляційний суд певним чином обмежений в питанні дослідження нових доказів при апеляційному розгляді справи. А саме, він діє за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, але з винятками і доповненнями встановленими ЦПК. Так, апеляційний суд досліджує ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
З матеріалів справи вбачається, що у суді першої інстанції клопотання про витребування відомостей щодо наявності у відповідача нерухомого, рухомого майна, земельних ділянок заявлене не було.
Поважних причин, з яких клопотання про витребування вказаних доказів не було заявлено у відповідності до вказаних норм ЦПК України представник апелянта не навів.
Процесуальних підстав для задоволення клопотання не вбачається.
Крім того, за відсутності доказів споріднення позичальника і відповідача, що унеможливлює висновок про наявність між позивачем та відповідачем правовідносин, які регулюються ст.1282 ЦК України, встановлення обсягу спадкового майна не має правового значення для вирішення спору.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відхилити.
Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 травня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: