ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-706/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
позивача, представника позивача - не з'явився
відповідача, представника відповідача - ОСОБА_4 (дор. №822 від 20.09.2007 р.)
третьої особи, представника третьої особи - не з'явився
розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій відповідача неправомірними та поновлення порушеного права, -
Встановив:
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що він проходив військову службу у ОСОБА_3, на даний час звільнений у запас. Позивач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» він мав право до 11.03.2000 р. одержувати за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за його бажанням, грошову компенсацію. Особовий склад ОСОБА_3, у якій проходив військову службу позивач, перебував на продовольчому, речовому та грошовому забезпеченні у ОСОБА_2. Згідно наказу командира ОСОБА_3 від 05.12.2006 р. №207, капітан ОСОБА_1 звільнений у запас згідно з підпунктом "Г" пункту 63 (у зв'язку із скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України та виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 05.12.2006 р. Відповідно до довідок-розрахунків №31 та №32 від 20.02.2007 р. виданих ОСОБА_2, позивачу належить до виплати 2418,90 грн. за неотримане речове майно. Позивачем подано до суду Розрахунок розміру грошової заборгованості з продовольчого пайка, яка становить 16686,39 грн. та Грошовий атестат серії ЗС №НОМЕР_1 щодо задоволення позивача грошовим забезпеченням. При звільнені позивачу не було виплачено відповідачем грошову компенсацію замість належного продовольчого пайка та речового майна. Позивач вважає, що відповідачем порушено його гарантоване державою право на отримання грошової компенсації за речове майно, продовольче забезпечення. Просить суд визнати дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, продовольчий пайок неправомірними. Стягнути з відповідача грошову компенсацію за неотриманий продовольчий пайок в розмірі 16686,39 грн., за неотримане речове майно - 2418,90 грн. за період проходження дійсної військової служби з 11.03.2000 р. по 05.12.2006 р., а також середньомісячний розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні протягом двох календарних місяців (січень-лютий 2007 р.) в розмірі 2357,30 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, 15.08.2008 р. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.
Представники відповідача та третьої сторони в судове засідання не з'явились. 11.08.2008 р. відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву, у якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призупинено в частині права військовослужбовців на отримання речового майна та продовольчого пайка або грошової компенсації за них. Щодо строків виплати позивачу належних сум при звільненні, то командир ОСОБА_5 діяв в межах повноважень та в порядку визначеному чинним законодавством. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
11.08.2008 р. третьою особою подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, оскільки третя особа не заявляє самостійних вимог по справі.
15.08.2008 р. позивачем подано до суду пояснення по суті позовних вимог та заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких стягнути з відповідача грошову компенсацію замість неотриманого продовольчого пайка в розмірі 41 549,11 грн., грошову компенсацію замість неотриманого речового майна в розмірі 3289,70 грн., середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 23573,00 грн. з врахуванням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення відповідачем виплати за період з 01.01.2007 р. по 15.08.2008 р. грошової компенсації замість неотриманого продовольчого пайка в розмірі 1850,93 грн., та прострочення виплати за період з 06.12.2006 р. по 15.08.2008 р. грошової компенсації замість неотриманого речового майна в розмірі 122,87 грн.
Позивач мотивує вимоги тим, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та рішень Європейського суду з прав людини військовослужбовець зі звільненням з лав Збройних Сил України розриває специфічний зв'язок з державою та опиняється в ситуації, яку можна порівняти зі статусом кредитора в приватному праві. Як наслідок позивач маж право вимоги до відповідача, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити окрім суми боргу 3% річних від простроченої суми.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Згідно пункту 15 статті 3 КАС України військова служба відноситься до публічної служби.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", яка діяла станом до внесення змін від 04 квітня 2006 року Законом України №3591-ІУ, держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призупинено в частині права військовослужбовців на отримання продовольчого пайка та або грошової компенсації за нього. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошової компенсації замість неотриманого продовольчого пайка не підлягають до задоволення.
Згідно пункту 27 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року за №1444, військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошової компенсації замість неотриманого речового майна підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в порядку ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, то такі не підлягають до задоволення, оскільки норми Кодексу застосовуються до звільнених працівників. Позивач перебував на дійсній військовій службі і був військовослужбовцем, а не працівником військової частини. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України" особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України, які є громадянами України. Трудові відносини працівників Збройних Сил України регулюються законодавством про працю.
Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних за прострочення відповідачем виплат, то такі не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Грошові компенсації за неотримане речове майно та продовольчий пайок не є грошовими доходами громадян України.
Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», ст. ст. 7-14, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 в частині невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно в розмірі 2418,90 грн.
В решті позовних вимог відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р. Брильовський
Повний текст постанови виготовлено 05.11.2008 р.