АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/791/15 Справа №  712/6529/15-к Категорія: ч. 1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1   Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2  ОСОБА_3 , ОСОБА_4  ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 

обвинуваченого                              ОСОБА_7 

захисника                                         ОСОБА_8 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 липня 2015 року, яким 

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , депутатом не являється, учасником бойових дій та ліквідатором наслідків на ЧАЕС не являється, на «Д» обліку психоневрологічного та наркологічного диспансерів не перебуває, одруженого, дітей на утриманні не має, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і йому призначено покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання в частині основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з`являтися для реєстрації в ОКВС; запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався; стягнуто з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 614,40 грн.; вирішена доля речових доказів, 

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 08 березня 2015 року близько 18 годин 20 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Р. Люксембург від                          вул. Чайковського в напрямку просп. Хіміків біля перехрестя з вул. Чіковані у м. Черкаси порушив вимоги п.п. 12.3. та 18.1. Правил дорожнього руху України. При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, своєчасно не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка переходила проїзну частину з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у виді закритого перелому обох кісток правої гомілки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 585 від 06.04.2015 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Спричинення ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться в прямому причинному зв`язку з порушенням водієм автомобіля ВАЗ-21011, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимог п.п. 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок Соснівського районного суду                   м. Черкаси від 06 липня 2015 року змінити. У якості мотивів своєї скарги обвинувачений ОСОБА_7 указує, що вирок суду є надто суровий. Вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що основним заробітком обвинуваченого є керування автотранспортним засобом, тому, зауважує апелянт, позбавлення водійських прав позбавляє його доходів для існування. 

Просить змінити вирок суду та виключити з резолютивної частини вироку посилання на призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. 

В судовому засіданні обвинувачений підтримав подану ним апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені. 

Захисник підтримала позицію обвинуваченого.

Потерпіла просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, покладаючись на розсуд суду. 

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , просив її відхилити. 

Заслухавши доповідача, прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;                      3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції зазначених вище вимог закону дотримався, обґрунтовано визнавши обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, надавши його діям правильну кваліфікацію та призначивши йому необхідне, достатнє і справедливе як основне, так і додаткове покарання. При цьому суд обґрунтовано врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність та відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання. 

Колегія суддів вбачає, що призначення обвинуваченому лише основного покарання у виді обмеження волі строком на один рік не сприятиме дієвому виправному впливу на нього, оскільки у покаранні в комплексі не буде достатньо представлена превентивна його складова.

Доводи обвинуваченого про те, що керування транспортними засобами є його заробітком, якого він буде позбавлений, колегія суддів відхиляє. Відповідно до наданих суду документів ОСОБА_7 влаштувався на роботу водієм у ПАТ «Черкасиобленерго» з 20 липня 2015 року, тобто вже після постановлення судом оскаржуваного вироку. Тоді як на час вчинення злочину, досудового розслідування та судового провадження в суді першої інстанції він офіційно працевлаштованим не був. Таким чином, станом на час постановлення оскаржуваного вироку його зміст повністю відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. 

Крім цього, колегія вбачає, що чинний закон не містить обмежень щодо застосування такого додаткового виду покарання як позбавлення права керування транспортними засобами в залежності від місця роботи чи способу заробітку обвинуваченого. Колегія суддів вважає, що, навіть за умови наявності у обвинуваченого офіційного місця роботи, пов`язаного з керуванням транспортними засобами, застосування до нього указаного вище додаткового покарання судом першої інстанції є виправданим і обґрунтованим, оскільки без такого додаткового покарання вплив основного покарання на обвинуваченого не буде достатньо дієвим.     

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,  

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 липня 2015 року щодо          ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :