Справа № 370/2782/21

                                                                       Провадження №1-кп/369/1388/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2022 року                                                                 м. Київ

Києво-Святошинськийрайонний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадженням № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. КрасносілкаЧуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

В судовому засіданні з ініціативи суду відповідно до ст. 331 КПК України на обговорення поставлено питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки закінчується двомісячний строк, визначений попередньою ухвалою суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, зокрема, існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду та впливати на свідків, потерпілих, експертів, які ще не допитані в судовому засіданні у цій справі, зважаючи на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, а також те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, не став на шлях виправлення, оскільки обвинувачується зокрема й у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України в період відбуття виправних робіт, а також у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, маючи непогашену судимість.

Потерпілі вважали доцільним продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 .

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , заперечили з підстав необґрунтованості доводів прокурора щодо ризиків, які продовжують існувати у справі, зокрема вважали, що ризик впливу на свідків та потерпілих не підтверджений жодними доказами, зазначали про наявність у обвинуваченого ОСОБА_9 сталих соціальних зв`язків (цивільної дружини, неповнолітньої дитини та батьків похилого віку). З огляду на зазначене, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або домашній арешт у нічний час доби. Обвинувачений ОСОБА_9 проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього також заперечив.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину, маючи непогашену судимість, тому приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_9 , суд дійшов висновку, що об`єктивно доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: існує необхідність запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення  відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винним в інкримінованих йому злочинах. Крім того, суд вважає, що існує ризик впливу обвинуваченого на свідків, потерпілих, експертів, допит яких у цій справі ще не проведено, з огляду на стадію розгляду справи. Отже, у цій конкретній справі вказані обставини виправдовують обмеження права ОСОБА_9 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.

Суд вважає, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд виходить, у тому числі, з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

 Разом з тим, суд вважає не обґрунтованими доводи сторони захисту щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що у цій конкретній справі застосування більш м`якого запобіжного заходу не може бути достатнім, ефективним та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України. Отже, за встановлених вище обставин, відсутні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть у цій конкретній справі забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_9 процесуальних обов`язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України та не визначає розмір застави на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Враховуючи заявлене клопотання обвинуваченим ОСОБА_9 щодо направлення запиту до ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України з метою перевірки стану його здоров`я, вказане клопотання судом задоволено відповідно до вимог ст. 206 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України на 60 днів до 02 грудня 2022 року включно без альтернативи внесення застави.

Направити запит в медичну частину Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_9 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 08:00 год. 07.10.2022 року.

Суддя ОСОБА_1