ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

за наслідками розгляди питання про відвід судді

07 жовтня 2022 року м. Київ № 855/4/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі ознайомившись із (іноземною мовою) «Заявление к вопросу об исполнении недостатков искового заявления ОСОБА_1 от 29.08.22» за (іноземною мовою) «исковым заявлением»

(іноземною мовою) « ОСОБА_1 »

до (іноземною мовою) «Начальника отдела документального обращения, контроля и обеспечения рассмотрения обращений граждан (канцелярия) Окружного административного суда Киева ОСОБА_3 »

про (іноземною мовою) «о признании дискриминации по языковому признаку и принуждении начальника канцелярии Окружного административного суду г. Киева ОСОБА_3 к исполнению профессиональных обязанностей»

В С Т А Н О В И В:

До Шостого апеляційного адміністративного суду звернувся (іноземною мовою) « ОСОБА_1 » з позовом до Начальника відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернення громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_3 (01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, копр. 1) (іноземною мовою) «о признании дискриминации по языковому признаку и принуждении начальника канцелярии Окружного административного суду г. Киева ОСОБА_3 к исполнению профессиональных обязанностей»,

в якому, (іноземною мовою), просить суд:

« 1) признать заявленное начальником канцелярии Окружного административного суда г Киева ОСОБА_3 требование предоставления исковых заявлений на украинском языке их изложения фактом дискриминации ОСОБА_1 по языковому признаку;

2) обязать начальника канцелярии Окружного административного суда города Киева ОСОБА_3 в пределах ее компетенции организовать процесс регистрации и последующего прохождения поданных на русском языке исковых заявлений ОСОБА_1 от 01.08.2022, от 05.08.2022 и от 11.08.2022 в правовом поле государства Украина;

3) обязать начальника канцелярии Окружного административного суда города Киева ОСОБА_3 в пределах ее компетенции организовать процесс регистрации и последующего прохождения поданной на русском языке жалобы ОСОБА_1 от 19.08.2022 в правовом поле государства Украина».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 матеріали передані до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 вказані матеріали розподілені судді ОАС м. Києва Кармазіну О.А. , які передані останньому 10.09.2022.

Ухвалою від 16.09.2022 матеріали залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом:

1) надання позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, викладених українською мовою;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 992,40 грн.;

3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвала про залишення матеріалів без руху від 16.09.2022 була доставлена до електронного кабінету заявника 16.09.2022 о 15:44 год.

29.09.2022 судді передано службову записку відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія), якою доведено до відома судді, що 27.09.2022 до суду надійшов документ складений іноземною мовою та не забезпечений перекладом відповідно до вимог чинного законодавства, а тому неможливо встановити зміст вказаного документа. Всупереч правилам діловодства вказаний «документ» не супроводжується перекладом, за наявності якого складені іноземною мовою документи можуть бути зареєстровані.

Документ (іноземною мовою) «Заявление к вопросу об исполнении недостатков искового заявления ОСОБА_1 от 29.08.22» переданий судді Кармазіну О.А .

Між іншим вказане «Заявление....» містить вислови на адресу суду (іноземною мовою): «… упражнения судьи …. с интерпретацией правовых норм …», «…фактом фальсификации судом … правовой нормы ст. 160 КАС Украины..», «… является попыткой утверждения отношений раба и властелина эпохи, канувшей в Лету», «…желания суда «поженить право с обязанностью…», «…насильственной украинизации….», «…может быть признана только элементом насильственной украинизации…», «факт судебной дискриминации … по языковому признаку…», «…судья пошел по пути процессуальной диверсии…», « Правоцид судьи …. не знает границ, и он, уподобившись манкурту 30-х годов XX века, готов вытряхнуть из ОСОБА_1 последние крохи его жизнеобеспечения», «… озвученных панегериков украинскому языку…», «…одержимостью идеей практического воплощения насильственной украинизации судебного процесса в шовинистическом ее исполнении…», що свідчить про явну неповагу до держави Україна, української мови та, власне, суду.

В «заявлении» (іноземною мовою) « ОСОБА_1 » зазначає (іноземною мовою) «И поскольку факт, при этом - юридический факт (влияющий на права и обязанности сторон) нарушения судьей …. правового порядке в Украине при осуществлении правосудия …. очевиден, дальнейшее участие судьи …. в рассмотрении названого дела истец ОСОБА_1 считаем неприемлемым и поэтому…по основаниям п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС Украины («за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді»), - заявляю отвод судье Окружного административного суда г. Киева Кармазину А.А. по делу № 855/4/22».

У зв`язку із наведеним, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід звернути увагу, що матеріали перебувають на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, тобто ухвала при прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі суддею не приймалася, що вже само по собі свідчить про зловживанням правом на ініціювання відводу.

Крім того, у даному випадку підставою для відводу по суті є незгода заявника з процесуальним рішенням судді, ставиться у провину державі Україна забезпечення функціонування української мови як державної.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, що також свідчить про зловживання правом на ініціювання відводу судді.

В контексті заяви позивача, слід зазначити, що згідно з п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу, що має місце у даному випадку, або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Вартий уваги той факт, що механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.

Варто також зауважити, що у разі зловживання процесуальними правами стороною (сторонами), у тому числі позивачем, суд вправі на будь-якій стадії судового процесу визнати зловживання правами учасником справи та, відповідно, вжити заходів припинення такого зловживання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.

У даному випадку, заявник фактично не погоджується з процесуальним рішенням судді, що не є підставою для відводу, заявлення відводу з таких підстав не допускається, а відтак, такі дії заявника кваліфікуються судом як заявлення завідомо безпідставного відводу, що, враховуючи також заявлення відводу ще й в порушення процедури, визначеній ч. 3 ст. 39 КАС України (до відкриття провадження у справі) є явним зловживанням процесуальними правами з боку заявника.

Не можна залишити поза увагою і вищезгадані вислови, які, як вже зазначалося, свідчать про явну неповагу до держави Україна, української мови та суду, що також кваліфікується судом як зловживання процесуальними правами.

Зазначені висновки сформовані з урахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 14.08.2020 у справі № 314/1526/19 (2-адр/214/1/2020) та від 30.11.2020 у справі № 806/1943/18.

Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ уживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Rehak v. the Czech Republic» від 14 травня 2004 року («Ржегак проти Чеської Республіки», заява №67208/01), «Duringer and Grunge v. France» від 04 лютого 2003 року («Дюрінже та Грандж проти Франції», заяви №61164/00 і №18589/02)), що враховується і суддею за згаданими матеріалами.

Враховуючи зловживання позивачем своїми процесуальними правами - як зазначено вище, суд вважає за необхідне застосувати до заявленого відводу наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС України - залишення (іноземною мовою) «заявления» від 22.09.2022 в частині відводу судді - без розгляду.

При цьому, саме такий порядок розгляду заяви про відвід складом суду, якому заявлено завідомо безпідставний відвід, підтримано і Верховним Судом в ухвалах від 29 серпня 2019 року у справі № 910/7708/17, від 23 серпня 2019 року у справі № 05/5026/1980/2012, від 23 травня 2019 року у справі №9901/668/18 (провадження П/9901/668/18).

Окрім того, відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, що має місце у даному випадку, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оскільки суддею встановлено зловживання заявником процесуальними правами - як зазначено вище, суддя, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 145 КАС України, дійшов висновку, що співмірним вчиненому (допущеному) порушенню з боку позивача щодо зловживання процесуальними правами є застосування до заявника штрафу у мінімальному розмірі, а саме: 0,3 розміри від 2481,00 грн. = 744,30 грн.

Керуючись статтями 31, 36, 40, 45, 145, 149, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами заявлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) завідомо безпідставного відводу судді Кармазіну О.А. («Заявление к вопросу…» від 22.09.2022).

2. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Кармазіну О.А. (іноземною мовою - «отвод по делу № 855/4/22), викладений у (іноземною мовою) «Заявление к вопросу об исправлении недостатков искового заявления ОСОБА_1 от 29.08.22», залишити без розгляду.

3. За зловживання процесуальними правами накласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 744,30 грн., стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України.

Стягувач: Державна судова адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

4. Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - до 07.01.2023.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику, примірник - Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу.

Дана ухвала є виконавчим документом.

В силу ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Положеннями ст. 294 КАС України не передбачено оскарження ухвали про визнання дій заявника зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду заяви про відвід у зв`язку із зловживанням учасником справи процесуальними правами, а відтак дана ухвала оскарженню не підлягає (ч. 3 ст. 293 КАС України).

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції в порядку, визначеному ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін