КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6889/22

Провадження № 1-кп/552/730/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2022 року Київський районний суд м. Полтави

у складі: головуючого         - судді ОСОБА_1 ,

секретаря     - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

за участю: прокурора                 - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3  на строк 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, спливає.  ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, на теперішній час залишаються підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_5 в задоволенні клопотання прокурора просить відмовити, у зв`язку з тим, що прокурором не доведені ризики передбачені ст.177 КПК України, що є підставою застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

З`ясувавши думку інших учасників процесу, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_3  раніше судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку,не працює та не має постійного мешкання, у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки,обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання до восьми років позбавлення волі, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, також може незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжити злочинну діяльність, що свідчить про існування ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, згідно зі ст.ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі " Іліков проти Болгарії" від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Тобто підстави, за яких судом було застосовано і продовжено щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, у зв`язку з чим суд вважає, що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - відсутні.

Виходячи з вище наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів – до 05 грудня 2022 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 196, 197, 199, 314-315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , до шістдесяти днів до 05 грудня 2022 року включно.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор (№27)».

Строк дії ухвали встановити до 05 грудня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1