Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #480848943


Постанова

06 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 1527/1-98/11

провадження № 51-2674 ск 21

Суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_2., розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 березня 2021 року щодо неї,

встановив:

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи за її касаційною скаргою на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 березня 2021 року щодо неї для перевірки в касаційному порядку.

При цьому, ОСОБА_1 було роз`яснено положення ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), відповідно до якої відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

21 вересня 2022 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку щодо неї в касаційному порядку в частині її засудження.

Як слідує з даної касаційної скарги, за своїм змістом вона є тотожною до касаційної скарги щодо якої Судом ухвалено постанову від 10 червня 2021 року про відмову у витребуванні справи.

Зокрема, відповідно довимог ч. 2 ст. 387 КПК 1960 рокузміст касаційної скарги повинен відповідати положенням ст. 350 цього Кодексута узгоджуватись з положеннями ст. 398 КПК 1960 року.

Проте наведених вимог процесуального закону засудженою ОСОБА_1 не дотримано.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі повинно бути зазначено в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування з огляду на положення ч. 1 ст. 398 цього Кодексу, якою передбачено, що підставами для скасування або зміни вироку та ухвали касаційним судом є істотне порушення кримінально-процесуального закону (ст. 370 цього Кодексу), неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК 1960 року) та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 цього Кодексу).

Зокрема, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає незаконність судових рішень, а саме не конкретизовано допущеного місцевим судом та судом апеляційної інстанції істотного порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, з огляду на положення статей 370, 371 КПК 1960 року.

До того ж, ОСОБА_1 , порушуючи питання про закриття кримінальної справи згідно ст. 6 КПК 1960 року щодо неї в частині її засудження, конкретних підстав для закриття справи, передбачених вказаною статтею не навела, а також не обґрунтувала належним чином свої доводи у цій частині щодо кожного з обвинувачень, за яким її вироком суду визнано винуватою.

Водночас суд касаційної інстанції звертає увагу ОСОБА_1 , що однобічність, неповнота дізнання, досудового чи судового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи є підставами для скасування або зміни вироку при перегляді справи судом апеляційної інстанції, однак згідно зі ст. 398 КПК 1960 року не є підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.

Не містить касаційна скарга засудженої і посилань на те, які саме доводи її апеляції не були належним чином розглянуті у порядку апеляційної процедури, а також доводів на обґрунтування допущених, на переконання скаржника, судом апеляційної інстанції порушень статті 377 КПК.

Таким чином, ОСОБА_1 не усунуто недоліки касаційної скарги за якою було відмовлено у витребуванні справи ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2022 року, що виключає можливість витребування кримінальної справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, суддя

постановив:

Відмовити засудженій ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи за її касаційною скаргою на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 березня 2021 року щодо неї, для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_2



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація