Справа № 202/7288/21

Провадження № 1-кс/202/4320/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

30 вересня 2022 року         м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

підозрюваного – ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Володимирівка Апостолівського району Дніпропетровської області, є громадянином України, українця, має середню спеціальну освіту, обіймає посаду директора ПП «Будтайм», депутат Апостолівської міської ради VIII скликання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Дане клопотання, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 30 вересня 2022 року.

Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01 жовтня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч.4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, перебуваючи на території м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, у період часу з 01.01.2021 року по 24.02.2022 року приймав активну участь у злочинній організації, створеній ОСОБА_7 , виконував функції, покладені на нього у складі злочинної організації, спрямовані на реалізацію плану вчинення злочинів, зокрема, у період з 01.01.2021 року по 24.02.2022 року, вчиняв дії спрямовані на участь від імені ПП «Будтайм» у конкурсних процедурах публічних закупівель робіт за бюджетні кошти спільно із підконтрольними приватними підприємствами з метою створення штучної конкуренції та забезпечення перемоги у процедурі публічних закупівель підконтрольних приватних підприємств; укладав від імені ПП «Будтайм» договори підряду із розпорядниками бюджетних коштів на здійснення ремонтних робіт, підписання кошторисної документації до договорів, в якій вказані завідомо завищені цінам на будівельні матеріали, виконував окремі доручення ОСОБА_8 , пов`язані із використанням статусу депутата місцевої ради з метою забезпечення корупційних зв`язків із представниками місцевих правоохоронних органів, забезпечення безпеки функціонування злочинної організації, недопущення викриття злочинної діяльності з боку правоохоронних органів; здійснював керівництво роботою постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності Апостолівської міської ради, розробка проектів рішень міської ради щодо розпорядження бюджетними коштами та комунальним майном; здійснював голосування за проекти рішень місцевої ради, пов`язаних із виділенням бюджетних коштів з метою подальшого розкрадання учасниками злочинної організації; забезпечував комунікації між ОСОБА_7 та представниками правоохоронних органів, підконтрольними приватними підприємствами, фізичними особами-підприємцями.

ОСОБА_4 , у період з 22.03.2021 року по 28.12.2021 року, перебуваючи на території м. Апостолове Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зловживаючи своїм службовим становищем, як директор ПП «Будтайм», діючи у складі злочинної організації, виконуючи функції, покладені на нього у складі злочинної організації, затвердив своїм підписом офіційні документи, а саме локальні кошториси з підсумковими відомостями ресурсів, акти виконаних робіт з договором підряду, в яких внесені завідомо неправдиві відомості щодо вартості матеріальних ресурсів, використаних під час здійснення робіт, діючи у складі злочинної організації, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів бюджетними коштами Новолатівської об`єднаної територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, виділеними на проведення робіт за об`єктом «Капітальний ремонт 1 поверху будівлі КЗ «Новолатівська середня загальноосвітня школа – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів» по АДРЕСА_2 » у загальній сумі 31 243,13 грн.

Органом досудового розслідування діяння ОСОБА_4 кваліфіковано за: ч. 2 ст. 255 КК України за ознаками участі у злочинній організації; ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією; ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України за ознаками внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого злочинною організацією.

29.09.2022 року ОСОБА_4 затримано на підставі п.4 ч.1 ст. 208 КПК України.

29.09.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Прокурор вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Прокурор в обґрунтування клопотання та необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави. Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою зазначив, що альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на необґрунтованість підозри та на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Звернула увагу, що ОСОБА_4 перебуває в лавах ЗСУ та виконує суспільно корисну діяльність з підтримання обороноздатності країни, що є пріоритетним аніж перебування під вартою.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, особистого зобов`язання або у вигляді застави з визначенням мінімального розміру застави, посилаючись на необґрунтованість підозри та на недоведеність прокурором у клопотанні та в судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисників підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021040000000569 від 01 жовтня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч.4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

29 вересня 2022 року о 10 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29 вересня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України, а саме участі у злочинній організації; ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією; ч. 4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, а саме внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого злочинною організацією.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, за найтяжче з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

З приводу доводів захисників щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній усвідомлюючи про невідворотність настання покарання за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на інших співучасників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . ОСОБА_13 з метою узгодження з ними завідомо неправдивих показань з метою введення в оману сторону обвинувачення та суд щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом використання своїх корупційних зв`язків у місцевих правоохоронних органах, оскільки як встановлено в ході негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_4 виконував окремі вказівки ОСОБА_8 щодо із використанням статусу депутата місцевої ради з метою забезпечення корупційних зв`язків із представниками місцевих правоохоронних органів, забезпечення безпеки функціонування злочинної організації, недопущення викриття злочинної діяльності з боку правоохоронних органів.

Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки останній був активним учасником злочинної організації та приймав участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією систематично, протягом тривалого часу (більше року).

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, обіймає посаду директора приватного підприємства, є депутатом міської ради, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисників про застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільний інтерес, всі обставини справи, роль підозрюваного в злочинній організації, матеріальне становище та соціальні зв`язки підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , слідчий суддя доходить висновку, що має місце виключний випадок.

Під виключним випадком слідчим суддею розуміється те, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 вчинено щодо бюджетних коштів громад Криворізького району Дніпропетровської області, яким внаслідок вчинення злочинів завдано збитків в особливо великих розмірах.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 1 000 000 гривень.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними по кримінальному провадженню визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197  КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10:50 год. 26 листопада 2022 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. (один мільйон) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. (один мільйон) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки на строк 26 листопада 2022 року:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування);

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними по кримінальному провадженню визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про застосування більш м`якого запобіжного заходу – відмовити.

Визначити строк дії ухвали до 10:50 год. 26 листопада 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

       Слідчий суддя ОСОБА_1