ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2009 року Справа № 2-а-60/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.
при секретарі Микитин Л.Р.
за участю сторін:
позивача: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області
про стягнення недоплаченої пенсії ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої пенсії.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області здійснено не було. Вважає такі дії неправомірними, при цьому посилається на ст. 22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рішення Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився надіслав заперечення проти позову. Вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить в позові відмовити.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, подане заперечення суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до статті першої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн., статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» - з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, оскільки порядок нарахування та виплати вказаної доплати не був запроваджений у відповідності до норм статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яка діяла на момент існування правовідносин в 2006 році, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період 2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.
За період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачу належало до сплати 365,40 грн. за період з липня по вересень 2007 року та 369,90 грн. за період з жовтня по грудень 2007 р, а загалом 735,30 грн.
Фактично нарахування та виплата підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2007 році не проводилась, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 735,30 грн.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2008 року, суд зазначає, що пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції. Редакція частини 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка набрала чинності 01.01.2008 року передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників війни встановлена надбавка у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У відповідності до статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чинна в попередній редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», а саме 481 гривня - з 22.05.2008 року, 482 грн - з 01.07.2008 року. та 498 гривень - з 01.10.2008 року.
За період з 22.05.2008 року до 31.05.2008 року позивачу належало до сплати 46 грн., з 01.06.2008 року до 30.06.2008 року - 144,3 грн., 01.07.2008 року до 31.09.2008 року - 433,80 грн., з 01.10.2008 року до 01.12.2008 року - 298,80 грн., всього - 922,90 грн.
Судом встановлено, що фактично позивачу виплачено підвищення пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року до 01.12.2008 року в сумі 307,63 грн., розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 582,40 грн..
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду в Косівському районі Івано-Франківської області щодо невиплати в повному обсязі пенсії ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року 735,30грн.(Сімсот тридцять п'ять грн. 30 коп.), заборгованість по виплаті пенсії дитини війни за період з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року включно в сумі 582,40грн. (П'ятсот вісімдесят два грн. 40 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі та підписана 21.04.2009 року.