СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 лютого 2007 року | Справа № 2-5/16858-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Дмитрик В.К., дов. б/н від 01.08.2006 року;
відповідача: (Алупкінської міської Ради) - Авдєєва О.Ю., дов. № 1021/0214 від 08.12.2006 року;
відповідача: (виконавчий комітет Алупкінської міської Ради) - Авдєєва О.Ю., дов. № 1021/0214 від 08.12.2006 року;
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Алупкінської міської Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 02 листопада 2006 року у справі № 2-5/16858-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бейсуг" (вул. Весення, 11/7, м.Ялта, АР Крим, 98600)
до Алупкінської міської Ради (вул. Красногвардійська, 32, м.Алупка, АР Крим, 98676)
до виконавчого комітету Алупкінської міської Ради (вул. Красногвардійська, 32, м.Алупка, АР Крим, 98676)
3-тя особа - КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, м.Ялта, АР Крим, 98600)
про визнання нечинним рішення та свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 02.11.2006 року у справі № 2-5/16858-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бейсуг" задоволено. Суд визнав нечинним рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 06.06.2006 року № 173 "Про оформлення права власності за Алупкінською міською радою на відокремо індивідуальне майно - будівлю, розташовану за адресою: м.Алупка, вул. Амет-Хана Султана, 14", визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.09.2006 року, видане Алупкінською міською радою на нежитлову будівлю, розташовану за вказаною адресою, а також відшкодував позивачеві з Державного бюджету України 85,00 грн. держмита.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення виконавчого комітету Алупкінської міської ради від 06.06.2006 року № 173 відносно індивідуального майна - стоячої будівлі, розташованої за адресою: м.Алупка, вул. Амет-Хана Султана, 14 було прийнято на підставі мирової угоди, укладеної між Ялтинською міською радою, Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та Алупкінською міською радою в рамках господарської справи. Встановивши, що така мирова угода господарським судом не затверджувалась, провадження у справі не припинялось, акти прийому-передачі майна не підписувались, господарський суд АР Крим прийшов до висновку, що фактичного переходу права власності не відбулось, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для визнання права власності на спірне майно за виконавчим комітетом Алупкінської міської ради.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Алупкінська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бейсуг" відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Представник третьої особи - КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" у судове засідання не з`являвся, причину неявки не повідомляв, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалою та повісткою від 29.01.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації".
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19 по 21 лютого 2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, апеляційна скарга виконавчого комітету Алупкінської міської ради підлягає задоволенню з наступних підстав.
18.07.2000 року між Управлінням культури виконавчого комітету Ялтинської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Бейсуг” був укладений договір оренди комунального майна № 8 - нежитлових приміщень, площею 352 кв.м., розташованих за адресою: м.Алупка, вул. Амет-Хана Султана, кінотеатр „ім.Франка”. Зазначені приміщення були передані ТОВ „Бейсуг” за актом прийому-передачі.
У відповідності з Додатковою угодою до Договору оренди, на підставі Рішення 44 сесії 23 скликання Ялтинської міської Ради від 30.01.2002 року № 8, орендодавцем за Договором Оренди від 18.07.2000 року стало Комунальне підприємство „Ялтажитлексплуатація”.
Відповідно до частини 2 статті 17 закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З матеріалів справи вбачається, що орендні правовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю „Бейсуг” та орендодавцем існували до 2006 року та припинились 01.10.2006 року.
Судовою колегією встановлено, що рішенням виконавчого комітету Алупкінської міської Ради № 173 від 06.07.2006 року вирішено оформити за Алупкінською міською радою право власності на окремо індивідуальне визначене майно - окремо стоячу будівлю, загальною площею 385.9 кв.м., розташовану за адресою: м. Алупка, вул. Амет-Хана Султана, 14. У виконання даного рішення виконавчим комітетом Алупкінської міської Ради видано свідоцтво від 14.09.2006 року про право власності Алупкінської міської Ради на зазначене нерухоме майно. Право власності зареєстровано КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” 14.09.2006 року за № 16052988.
ТОВ „Бейсуг” просить визнати нечинним зазначене вище рішення виконавчого комітету Алупкінської міської Ради № 173 від 06.07.2006 року та свідоцтво про право власності, як такі, що порушують право на приватизацію орендованого об`єкту.
Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам товариства з обмеженою відповідальністю „Бейсуг” судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Законом України "Про державну програму приватизації" №1723-111 від 18.05.2000 року затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. Чергової Державної програми приватизації не затверджувалось, тому норми Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є чинними та застосовуються до даних правовідносин.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про державну програму приватизації" №1723-111 від 18.05.2000 року, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Частиною 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” встановлено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні або за конкурсом.
Таким чином первісними ознаками права особи на приватизацію є: 1) наявність орендних правовідносин; 2) рішення відповідного органу про приватизацію орендованого об`єкту.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.
Однак, позивачем не доведено того факту, що під час існування орендних правовідносин органом приватизації було прийнято відповідне рішення про приватизацію будівлі загальною площею 385,9 кв.м., розташованої за адресою: АР Крим, м.Алупка, вул. Амет-Хана Султана, 14 шляхом викупу.
Приймаючи до уваги той факт, що товариство з обмеженою відповідальністю „Бейсуг”, у порядку статті 770 Цивільного кодексу України, не зверталось до нового власника з клопотанням про продовження строку дії договору оренди, судова колегія приходить до висновку, що з припиненням 01.10.2006 року орендних правовідносин за договором оренди від 18.07.2000 року позивач втратив право на приватизацію орендованого об`єкту шляхом викупу.
Припинення 01.10.2006 року орендних правовідносин за договором оренди від 18.07.2000 року тягне для позивача також інші наслідки.
Так, згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Тому, втративши правовий зв`язок із орендованим майном, позивач з 01.10.2006 року втратив правову можливість оскаржувати нормативно-правові акти, що стосуються цього майна. Однак, дана обставина судом першої інстанції не прийнята до уваги, що призвело до прийняття невірного рішення у справі.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 198 п.2, 20 п.1, 3, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Алупкінської міської ради задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2006 року у справі № 2-5/16858-2006А скасувати.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Бейсуг” відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
В.А. Лисенко