Справа № 626/1795/21

Провадження № 1-кс/626/238/2022

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

       01 жовтня 2022 року                                                        м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому в залі суду м.Красноград клопотання начальника СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Красноградської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження № 12021221090000121 від 29.04.2021р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рубіжне Луганської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкає: АДРЕСА_2 , не працюючий, що має вищу освіту, раніше не судимий,

- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділом Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Красноградської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021221090000121 від 29.04.2021 за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у службовому підробленні.

04.04.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Постановою керівника Красноградської окружної прокуратури від 01.10.2022 року строки досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено до 3-х місяців, тобто до 09.11.2022 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням голови Красноградської районної державної адміністрації від 14.01.2020 № 13 «Про проведення інвентаризації активів та передачу майна управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації» майно за результатами інвентаризації з балансу управління агропромислового розвитку передано на баланс Красноградської районної державної адміністрації в установленому законом порядку. Серед прийнятого майна перебував автомобіль ВАЗ 21213, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Указом Президента України № 167/2020-рп від 28.02.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду голови Красноградської районної державної адміністрації. Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 голова Красноградської районної державної адміністрації наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на вищевказаній посаді, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою злочинною змовою із невстановленою слідством особою, в лютому 2021 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, заволодів автомобілем марки ВАЗ 21213, держ. реєстраційний номер  НОМЕР_1  вартістю   74450 грн., яким розпорядився на власний розсуд,  чим завдав Красноградській районній державній адміністрації майнову шкоду у вищевказаному розмірі. 

Крім того, указом Президента України № 167/2020-рп від 28.02.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду голови Красноградської районної державної адміністрації. Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 голова Красноградської районної державної адміністрації наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 39 до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням.

Розпорядженням голови Красноградської районної державної адміністрації № 45-к від 03.12.2020 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено на посаду начальника фінансового управління Красноградської районної державної адміністрації. Відповідно до Положення про Красноградську районну державну адміністрацію, затвердженого розпорядженням голови Красноградської районної державної адміністрації № 506 від 19.12.2016 начальник фінансового управління Красноградської районної державної адміністрації наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою. Згідно з п. 11 розділу 8 зазначеного положення начальник фінансового управління Красноградської районної державної адміністрації розпоряджається коштами у межах затвердженого в установленому порядку кошторису управління.

З метою ліквідації місцевих районних державних адміністрацій, рішенням сесії Красноградської районної ради Красноградській РДА було виділено кошти. Розпорядниками вказаних коштів були Красноградська РДА та фінансове управління Красноградської РДА в особі голови ОСОБА_4 та начальника ОСОБА_7 відповідно.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою злочинною змовою, з прямим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, реалізуючи свій злочинний намір, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заволоділи коштами Красноградської РДА та фінансового управління Красноградської РДА за наступних обставин:

04.03.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи на вищевказаних посадах, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно, діючи за попередньою злочинною із ФО-П ОСОБА_8 , 26.08.1962 (РНОКПП НОМЕР_2 ), не маючи на меті виконання договірних зобов`язань, уклали фіктивні договори із останнім, зокрема між Красноградською РДА в особі голови ОСОБА_4 за № 244 та фінансовим управлінням Красноградської РДА в особі начальника ОСОБА_7 за № 240. По кожному з вказаних договорів ФО-П ОСОБА_8 мав надати послуги Красноградській РДА та фінансовому управлінню Красноградської РДА перевезення автотранспортом. З метою заволодіння бюджетними коштами на підтвердження начебто виконання вказаних договорів між Красноградською РДА в особі ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_8 , а також між фінансовим управлінням Красноградської РДА в особі ОСОБА_7 та ФО-П ОСОБА_8 04.03.2021 укладено акти, зазначені у вказаних актах ФО-П ОСОБА_8 не виконувались. Відповідно до акту № 244/1 від 04.03.2021 вартість начебто наданих ФО-П ОСОБА_8 . Красноградській РДА послуг склала 49764,00 грн. Відповідно до акту № 240/1 від 04.03.2021 вартість начебто наданих ФО-П ОСОБА_8 фінансовому управлінню Красноградській РДА послуг склала 42900,00 грн. На підставі вищевказаних фіктивних договорів та актів виконаних робіт за платіжними дорученнями № 7 від 04.03.2021 та № 5 від 04.03.2021 з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно на рахунок ФО-П ОСОБА_8 було перераховано кошти в сумі 49764,00 грн. та 42900,00 грн. В подальшому вищевказаними коштами в загальній сумі 92664 грн. ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи та розпорядились на власний розсуд.

Крім того, 10.03.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи на вищевказаних посадах, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно, діючи за попередньою злочинною із ФО-П ОСОБА_9 , 23.02.1975 (РНОКПП НОМЕР_3 ), не маючи на меті виконання договірних зобов`язань, уклали фіктивні договори із останнім, зокрема між Красноградською РДА в особі голови ОСОБА_4 за № 39 та фінансовим управлінням Красноградської РДА в особі начальника ОСОБА_7 за № 122. По кожному з вказаних договорів ФО-П ОСОБА_9 мав надати послуги Красноградській РДА та фінансовому управлінню Красноградської РДА з ремонту та технічного обслуговування персональних комп`ютерів. З метою заволодіння бюджетними коштами на підтвердження начебто виконання вказаних договорів між ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_9 , а також між ОСОБА_7 та ФО-П ОСОБА_9 10.03.2021 укладено акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за № 39/1 та за № 122 відповідно, при цьому роботи, зазначені у вказаних актах ФО-П ОСОБА_9 не виконувались. Відповідно до акту № 39/1 від 10.03.2021 вартість начебто наданих ФО-П ОСОБА_9 . Красноградській РДА послуг склала 49910,00 грн. Відповідно до акту № 122 від 10.03.2021 вартість начебто наданих ФО-П ОСОБА_9 фінансовому управлінню Красноградській РДА послуг склала 46850,00 грн. На підставі вищевказаних фіктивних договорів та актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за платіжними дорученнями № 9 від 11.03.2021 та № 9 від 11.03.2021 з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно на рахунок ФО-П ОСОБА_9 було перераховано кошти в сумі 49910,00 грн. та 46850,00 грн. В подальшому вищевказаними коштами в загальній сумі 96760 грн. ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заволоділи та розпорядились на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Красноградської районної державної адміністрації, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України являючись службовою особою, 04.03.2021, перебуваючи за місцем розташування Красноградської районної державної адміністрації за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Соборна, буд. 58-А, вчинив службове підроблення, а саме склав завідомо неправдивий офіційний документ за наступних обставин.

Так, 04.03.2021 ОСОБА_4 , будучи головою Красноградської районної державної адміністрації за власним підписом уклав із ФО-П ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ) договір за № 244, згідно з яким останній мав надати послуги Красноградській РДА на перевезення автотранспортом. З метою заволодіння бюджетними коштами на підтвердження начебто виконання вказаного договору між Красноградською РДА в особі ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_8 04.03.2021 складено акт виконаних робіт за № 244/1. У вказаному акті ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи, що до нього внесено завідомо неправдиві відомості щодо надання послуг ФО-П ОСОБА_8 Красноградській РДА з перевезення автотранспортом на суму в 49764,00 грн. в графі «Прийняв» виконав свій підпис, після чого передав його для нарахування та виплати грошових коштів ФО-П ОСОБА_8 відповідно до умов договору.

Крім того ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Красноградської районної державної адміністрації, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно до ч.3 ст.18 КК України являючись службовою особою, 10.03.2021, перебуваючи за місцем розташування Красноградської районної державної адміністрації за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Соборна, буд. 58-А, вчинив службове підроблення, а саме склав завідомо неправдивий офіційний документ за наступних обставин.

Так, 10.03.2021 ОСОБА_4 , будучи головою Красноградської районної державної адміністрації за власним підписом уклав із ФО-П ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), договір за № 39, згідно з яким останній мав надати послуги Красноградській РДА з ремонту та технічного обслуговування персональних комп`ютерів. З метою заволодіння бюджетними коштами на підтвердження начебто виконання вказаного договору між Красноградською РДА в особі ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_9 10.03.2021 складено акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за № 39/1. У вказаному акті ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи, що до нього внесено завідомо неправдиві відомості щодо надання послуг ФО-П ОСОБА_9 Красноградській РДА з ремонту та технічного обслуговування персональних комп`ютерів на суму в 49910,00 грн. в графі «Прийняв» виконав свій підпис, після чого передав його для нарахування та виплати грошових коштів ФО-П ОСОБА_9 відповідно до умов договору.

Таким чином,  ОСОБА_4  обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

-Договором № 244 від 04.03.2021, укладеним між Красноградською РДА в особі голови ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_8 та договором № 240 від 04.03.2021, укладеним між фінансовим управлінням Красноградської РДА в особі ОСОБА_7 та ФО-П ОСОБА_8 , відповідно до яких останній мав надати послуги Красноградській РДА та фінансовому управлінню Красноградської РДА з перевезення товарів автотранспортом;

-Актами приймання виконаних робіт за № 244/1 та за № 240/1 від 04.03.2021, укладеними між Красноградською РДА в особі голови ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_8 та фінансовим управлінням Красноградської РДА в особі ОСОБА_7 відповідно, згідно з якими ФО-П ОСОБА_8 було надано послуги з перевезення товарів автотранспортом Красноградській РДА та фінансовому управлінню Красноградської РДА на загальну суму в 92664 грн.

-Довідкою з територіального сервісного центру МВС № 6345, відповідно до якого станом на 04.03.2021 на ОСОБА_8 транспортних засобів зареєстровано не було;

-Показаннями ОСОБА_10 , який повідомив, що раніше товаришував з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та виконував їхні усні доручення. В березні 2021 року за вказівкою ОСОБА_7 за наданими нею чернетками він друкував договори на надання послуг перевезення автотранспортом між Красноградською РДА та ФО-П ОСОБА_8 , а також між фінансовим управлінням Красноградської РДА та ФО-П ОСОБА_8 .. Надруковані договори та акти приймання виконаних робіт особисто передав ОСОБА_8 .. Останній, не виконуючи роботи, зазначені в договорах, їх підписував, а також акти приймання виконаних робіт одночасно. Після цього ОСОБА_11 передав йому гроші готівкою в сумі близько 90 тис. грн. (точна сума йому невідома). Частину вказаних коштів він залишив в сейфі в приміщенні фінансового управління Красноградської РДА, іншу ж частину коштів він передавав особисто ОСОБА_4 ;

-Показаннями ОСОБА_12 – директора ККП «Водоканал», який повідомив, що в березні 2021 року, його викликав до свого кабінету ОСОБА_4 та надав вказівку забезпечити перевезення товарно-матеріальних цінностей ліквідованих районних державних адміністрацій – Сахновщинської, Кегичівської та Зачепилівської до будівлі Красноградської РДА. Будь-які договори з ККП «Водоканал» з цього приводу не укладались. Вказівку ОСОБА_4 ним було виконано. Товарно-матеріальні цінності з ліквідованих районних державних адміністрацій було перевезено до будівлі Красноградської РДА на автомобілі марки «ГАЗ», що перебуває на балансі ККП «Водоканал» водієм ОСОБА_13 ;

-Показаннями ОСОБА_13 – водія ККП «Водоканал», який повідомив, що за вказівкою керівника – ОСОБА_12 на автомобілі марки «ГАЗ», за яким закріплений, перевозив товарно-матеріальні цінності з ліквідованих районних державних адміністрацій – Сахновщинської, Кегичівської та Зачепилівської до будівлі Красноградської РДА. При перевезенні таких товарно-матеріальних цінностей з ним автомобілі була присутньою ОСОБА_7 ;

-Показаннями ОСОБА_14 – члена ліквідаційної комісії з реорганізації Красноградської районної державної адміністрації, яка повідомила, що при перевезенні товарно-матеріальних цінностей з ліквідованої Кегичівської РДА до Красноградської РДА прибувала ОСОБА_7 на автомобілі марки «ГАЗ» білого кольору;

-Показаннями ОСОБА_15 – члена ліквідаційної комісії з реорганізації Красноградської районної державної адміністрації, який повідомив, що при перевезенні товарно-матеріальних цінностей з ліквідованої Сахновщинської РДА до Красноградської РДА прибувала ОСОБА_7 на автомобілі марки «ГАЗ» білого кольору;

-Показаннями свідка ОСОБА_16 – колишнього бухгалтера фінансового управління Красноградської РДА, який повідомив про те, що в березні 2021 року він на підставі укладеного договору між фінансовим управлінням Красноградської РДА та ФО-П ОСОБА_8 про надання послуг з перевезення автотранспортом та актів приймання виконаних робіт готував платіжні доручення для переказу коштів з рахунку фінансового управління на рахунок ФО-П ОСОБА_8 .. Такі договори та акти були датовані одним днем. Йому їх надавала ОСОБА_7 , при цьому заборонила відображати відомості про факт закупівлі таких послуг на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України «ProZorro»;

-Показаннями свідка  ОСОБА_17  – головного бухгалтера Красноградської РДА, яка повідомила про те, що в березні 2021 року вона на підставі укладеного договору між Красноградською РДА та   ФО-П  ОСОБА_8  про надання послуг з перевезення автотранспортом та актів приймання виконаних робіт готувала платіжні доручення для переказу коштів з рахунку фінансового управління на рахунок ФО-П  ОСОБА_8 .. Такі договори та акти були датовані одним днем. Їй їх надавав ОСОБА_4 , при цьому заборонив відображати відомості про факт закупівлі таких послуг на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України «ProZorro»;

Іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Водночас в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на свідків по вказаному кримінальному провадженню, що може привести до перешкоджання встановлення істини по справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

1.п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що є ОСОБА_4 наразі офіційно не працює, проживає віддалено від місця юрисдикції органу досудового розслідування, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного (обвинуваченого) у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

2.п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб здійснити вплив на свідків, як благаючі або умовляючи їх, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

3.п.5 ч.1 ст.177 КПК України – вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стосовно ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування і в іншому кримінальному провадженні - № 12022221090000086 від 02.02.2022, по якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний (обвинувачений) зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не є достатнє для забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку можливо вчинити тиск на свідків, які його викривають у вчиненому злочині.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що у вказаному випадку також можливо вчинити тиск на свідків, які його викривають у вчиненому злочині, як за допомогою засобів зв`язку так і опосередковано через залучення інших осіб, що забезпечуватимуть можливість уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності на його прохання.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного (обвинуваченого) у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного (обвинуваченого) винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (обвинувачується), його вік, стан здоров`я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_4 , як виключну міру запобіжного заходу, застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам те не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного (обвинуваченого) і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 , перебуваючи на волі або при обранні судом стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі не буде позбавлений можливості чинити тиск на свідків, які вже надали органу досудового розслідування викривальні показання та брали участь у проведенні слідчих дій, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.

У разі обрання судом стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_4 в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину.

Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що заявлені наявні, таким чином, з метою забезпечення належного проведення усіх необхідних процесуальних дій для забезпечення повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, наявна обґрунтована необхідність щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Так, в разі застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання, домашній арешт, сторона обвинувачення не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки в судові засідання та до органу досудового розслідування по справі за надуманими приводами, в тому числі і тимчасової непрацездатності. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у межах, визначених цією статтею, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Виходячи з майнового стану підозрюваного, факту заволодіння останнім бюджетними коштами, обіймання останнім раніше керівної посади, є необхідним в разі застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави визначення її розміру понад встановленого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме не менше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, а також підстави вважати що вказаним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти такого найсуворішого запобіжного заходу та в свою чергу подали своє клопотання про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на те, що прокурором не було доведено обґрунтованість підозри та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а були неведені лише його припущення, що є недопустимим в рамках змагальності та стандартів доказування в кримінальному процесі.

В зв`язку з чим, сторона захисту вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання повністю відповідатиме завданням кримінального провадження, адже всі ризики повністю будуть виключені зобов`язанням підозрюваного вчиняти дії, що сприятимуть кримінальному провадженню та не вчиняти дії, що йому перешкоджатимуть.

Також прокурор та слідчий ОСОБА_6 додатково доповнили в судовому засіданні, що стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 14.02.2022 року раніше вже обиралась міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням певних обов`язків, які останній порушив, а саме змінив місце свого мешкання в іншу область та не повідомив про це слідчого, також не з`являвся за викликом до слідчого, тобто порушував вказану ухвалу. Таким чином немає ніякої впевненості, що в разі обрання міри запобіжного заходу, не пов`язану з триманням під вартою, останній буде її дотримуватись.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що дійсно ухвалою слідчого судді від 14.02.2022 року йому було обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням певних обов`язків, які він виконував до 24.02.2022 року до початку бойових дій на території Харківської області. При цьому на 25.02.2022 року було заплановано допит у слідчого та коли слідчий зателефонував, то він повідомив, що з`явитися не може, оскільки він пішов до лав ТРО. А потім 04.03.2022 року він разом зі своєю сім`єю виїхав до іншої області, а саме до м.Ровни, де оформив статус «внутрішньо переміщеної особи», та перебував там майже більше 6-ти місяців, а саме до середини вересня 2022 року, після чого повернувся до м.Харків. При цьому особисто слідчому він не повідомив про зміну свого місця мешкання та перебування, а повідомив про це свого адвоката 01.03.2022 року про те, що він має намір виїхати з м.Харків і щоб той і повідомив слідчого. Потім 30.09.2022 року при перевірці документів у м.Запоріжжя співробітниками поліції з`ясувалося що він у розшуку, після чого він був затриманий та доставлений до Красноградського РВП.

Перевіривши  надані суду матеріали  кримінального  провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши  в  сукупності  всі  обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного та його захисника, які просили обрати міру запобіжного заходу не пов`язану з триманням під вартою, а саме у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя приходить до наступного.

На час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.3 ст.191 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні, однак остаточна правова кваліфікація діяння скоєного підлягає додатковій перевірці, оскільки остаточна кваліфікація повинна надаватися після проведення всього комплексу слідчо-оперативних та процесуальних дій.

При цьому слідчий у своєму клопотанні посилається, що у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що є ОСОБА_4  наразі офіційно не працює, проживає віддалено від місця юрисдикції органу досудового розслідування, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного (обвинуваченого) у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Також в судовому засіданні підтвердились пояснення слідчого та прокурора, про те, що ухвалою слідчого судді від 14.02.2022 року ОСОБА_4 раніше вже обиралась міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням певних обов`язків, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- в період з 23:00 год. по 06:00 год. знаходитись на території домоволодіння (квартири) в якій він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , протягом строку дії даної ухвали.

14.02.2022 року при оголошенні вказаної ухвали ОСОБА_4 та його захисник були присутні в залі суду, слідчим суддею додатково були роз`яснені обов`язки покладені на нього та йому було вручено вказану ухвалу під підпис. Однак не зважаючи на це, останній порушив покладені на нього обов`язки та самовільно без повідомлення слідчого змінив місце свого мешкання в іншу область – переїхав в м.Ровни, а також не з`являвся за викликом до слідчого.

При цьому пояснення ОСОБА_4 про те, що 25.02.2022 року він не прибув до слідчого на виклик оскільки перебував в лавах ТРО, не знайшли свого підтвердження оскільки ніяких доказів цьому надано не було.

Також слідчий суддя не приймає до уваги і пояснення ОСОБА_4 про те, що він 01.03.2022 року повідомив свого адвоката про те, що має намір виїхати в іншу область та попрохав повідомити про це слідчого, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді від 14.02.2022 року, відповідні обов`язки, було покладено не на адвоката, а особисто на підозрюваного ОСОБА_4 , який їх проігнорував та не повідомляв слідчого про місце свого перебування більш ніж 7-м місяців, поки не був затриманий в м.Запоріжжя 30.09.2022 року.

При цьому, як слідує з клопотання слідчого від 14.02.2022 року, останні просив суд обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак на той час, слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність такої міри запобіжного заходу та обрав домашній арешт з покладенням певних обов`язків, які ОСОБА_4 порушив.

Також в судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив справність рапортів слідчого від 28.02,14.03, 28.03.2022 року про неповідомлення слідчому про зміну свого місця проживання та перебування.

Таким чином на даний час, вказаний ризик є цілком обґрунтованим.

Також мається і ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб здійснити вплив на свідків, як благаючі або умовляючи їх, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Таким чином при вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 не одружений, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, більш ніж 7-м місяців переховувався від слідства та повідомляв слідчого про місце свого перебування, у зв`язку з чим, знаходячись на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, або суду, вплинути на свідків.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені  статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Так, постановою керівника Красноградської окружної прокуратури від 01.10.2022 року строки досудового розслідування по даному кримінальному провадженню продовжено до 3-х місяців, тобто до 09.11.2022 року.

В зв`язку з чим строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного відповідно до протоколу затриманої особи від 30.09.2022 року, тобто з 13-17год. 30.09.2022 року і до 09.11.2022 року, а не на 60 днів, як просив слідчий, в зв`язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням даних про особу ОСОБА_4 , суд застосовує її у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 52.000грн.(20х2600грн).

При цьому посилання в клопотанні про визначення застави у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, нічим не обґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного, підстав для задоволення клопотання підозрюваного та захисту про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника СВ Красноградського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 – підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строку тримання під вартою встановити в межах строку досудового розслідування, тобто з 30.09.2022 року до 09 листопада 2022 року включно.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному та його захиснику негайно після її проголошення.

Визначити стосовно ОСОБА_4 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52000(п`ятдесят дві)тис. 00 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави в межах строку досудового розслідування, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.                                 

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з`явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю(за його наявності).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

       Красноградського районного суду                                                 ОСОБА_1