Справа № 296/5671/21

2/296/1069/22

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"19" вересня 2022 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої судді Петровської М.В.,

за участю: секретаря судових засідань Кусік В.Р.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" про скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить: 

- скасувати наказ №2-к від 6 травня 2021 року голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" "Про звільнення ОСОБА_3 " як протиправний;

- стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на АДРЕСА_1 " на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 18 вересня 2020 по 23 червня 2021 року в розмірі 61 534 (шістдесят одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) гривні 62 коп.;

- стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 24 червня 2021 року по дату постановлення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 березня 2016 року його було обрано на посаду голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92”. 03 вересня 2020 року загальними зборами ОСББ від 19 серпня 2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом, про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління, та 17.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про іншу особу як голову правління ОСББ. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 грудня 2020 року у справі №906/1197/20, яке набрало законної сили 27.04.2021, рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 19.08.2020, визнано недійсним. Зазначає, що 06 травня 2021 року його було звільнено з посади голови правління ОСББ згідно наказу №2-к на підставі ст.43-1 КЗпП України. Вважає наказ № 2-к протиправним, оскільки він не грунтується на вимогах чинного законодавства та не був вручений під підпис, позивач не був повідомлений про його прийняття. Також, на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17 вересня 2021 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження із проведенням підготовчого засідання та повідомленням сторін.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2021 року продовжено представнику відповідача ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позов та всіх письмових і електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову до 30 листопада 2021 року.

В підготовчому засіданні 14.02.2022 представником відповідача - адвокатом Соломонюком С.А. було подано клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач є мешканцем та власником квартири у багатоквартирному будинку, в якому діє об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , головою правління в якому він був обраний. При цьому, позивач фактично оспорює рішення правління ОСББ про його звільнення та саме з ним пов`язує свої вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, спір стосується захисту прав позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку брати участь у діяльності та управлінні ОСББ, у тому числі і щодо зміни голови правління, а не його трудових прав, тобто є спором, пов`язаним з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи. Враховуючи наведене, те що ОСОБА_3 є власником квартири у багатоквартирному будинку, спір між сторонами виник з приводу реалізації членом ОСББ корпоративних прав на участь в його управлінні шляхом прийняття компетентними органами рішення про звільнення позивача з посади голови правління, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. На підтвердження наведеної позиції представник посилається на рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 145/166/18, від 13.10.2020 у справі № 683/351/16-ц. Також вказує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог щодо правомірності припинення його повноважень, та відповідно, не можуть бути розглянуті у цій справі до вирішення первісної вимоги.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 19 вересня 2022 року забезпечено представнику позивача адвокату Павліченку Миколі Сергійовичу можливість взяти участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача - адвокат Соломонюк С.А. в підготовчому засіданні подане ним клопотання про закриття провадження у справі підтримав з підстав, викладених у ньому, клопотання просив задовольнити.

Представник позивача - адвокат Павліченко С.М. в підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі. Зазначив, що позивач наказом №2-к від 6 травня 2021 року був звільнений на підставі норм КЗпП України, у зв`язку з чим наявний спір щодо трудових відносин. Зауважив, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №205/4196/18, за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких керівник юридичної особи (її виконавчого органу) оскаржує законність звільнення з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого звільнення за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Також вказав, що позивачем не ставиться питання про його поновлення на посаді голови правління ОСББ. Відтак, оскільки корпоративні відносини відсутні у цьому спорі, справа не може бути розглянути за правилами господарського судочинства.

Заслухавши думку учасників підготовчого засідання, дослідивши подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи, cуд дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У пункті 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» також передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч.1 статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, вказаний вище Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативою групою з не менш як трьох співвласників. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Статтею 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» також передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Частиною 1 статті 98 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина 1 статті 99 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичною особою.

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема, у спосіб, передбачений частиною 3 статті 99 ЦК України.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах трудового законодавства, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини 3 статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За правовою природою корпоративних правовідносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції всупереч інтересам товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини 3 статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися у площині трудового права.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Зі змісту матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував на посаді голови правління ОСББ "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" та був звільнений з посади 06 травня 2021 року згідно наказу №2-к.

Підставою видачі наказу № 2-к від 06.05.2021 вказано рішення загальних зборів ОСББ "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" від 11.04.2021.

При цьому, позивачем оскаржується вказаний наказ про звільнення як протиправний, оскільки не грунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд зауважує, що вирішення питання протиправності/правомірності оскаржуваного наказу про звільнення позивача посади голови правління ОСББ нерозривно пов`язане із дослідженням правової підстави його видачі - рішення загальних зборів, оскільки в даному випадку наказ виданий саме за наслідками прийнятого рішення загальними зборами ОСББ "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" від 11.04.2021.

Отже, спірні правовідносини виникли з приводу реалізації корпоративних прав, а саме з приводу прийнятого рішення загальних зборів ОСББ щодо припинення повноважень голови правління ОСББ, наслідком якого стало прийняття наказу № 2-к від 06.05.2021, що, у свою чергу, свідчить про те, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Вимоги про стягнення з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття рішення у справі є похідними від вирішення вимог про скасування наказу про звільнення позивача, а тому також підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку, передбаченому ГПК України, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/15-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18, від 13.10.2020 у справі № 683/351/16-ц.

Посилання позивача на необхідність розгляду цієї справи у порядку цивільного судочинства є неспроможними з огляду на вищевикладене.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 256 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням викладеного, провадження у цивільній справі №296/5671/21 необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до компетенції господарського суду.

Керуючись ст.ст.19, 200, 255, 256, 258 - 261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд, -

                                                              постановив:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" про скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Закрити провадження в цивільній справі № 296/5671/21 за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ на Бориса Тена, 90/1, 92" про скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26 вересня 2022 року.

Суддя М. В. Петровська