СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА  

ун. № 759/13197/14-к

пр. № 1-кп/759/139/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді                                                 ОСОБА_1 , 

за участю секретаря                                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100080001896 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.02.2015відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі, Грузія, грузина, особи без громадянства, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_3 ,

захисника                                                         ОСОБА_5 ,

перекладача                                                         ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 в січні 2014 року, разом із ОСОБА_8 ,який був засуджений за вчинення даного злочину 11.06. 2015 року Святошинським районним судом м.Києва, проходячи по вул. Строкача в м. Києві, помітили припаркований автомобіль «ВАЗ 210702» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , яким вирішили незаконно заволодіти, вступивши між собою в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , 04.06.2014 приблизно о 05.00 годин на автомобілі «ГАЗ-33020212» д.н.з. НОМЕР_2 під управлінням останнього прибули до вул. Строкача, 3 в м. Києві, де припаркували вищевказаний автомобіль біля автомобіля «ВАЗ 210702» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 .

       Продовжуючи далі свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_8 дістав буксировочний трос, один кінець кого він разом із ОСОБА_7 прив`язали до передньої частини автомобіля «ВАЗ 210702» д.н.з. НОМЕР_1 , та за допомогою лебідки погрузили його на кузов автомобіля «ГАЗ-33020212» д.н.з. НОМЕР_2 .

Після цього ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «ГАЗ-33020212» д.н.з. НОМЕР_2 , разом із ОСОБА_7 , незаконно заволодівши автомобілем «ВАЗ 210702» д.н.з. НОМЕР_1 вартістю якого становить 20000 гривень, та належить потерпілій ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були затримані працівниками міліції на місці вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України не визнав та пояснив, що в 2014 році, до нього зателефонував його товариш ОСОБА_8 та попросив, щоб він йому допоміг загрузити автомобіль на металолом, та домовилися це робити зранку, оскільки їм потім потрібно на роботу. Наступного дня зранку він під`їхав за вказаною йому адресою АДРЕСА_3 . На його питання, що це за автомобіль, ОСОБА_8 відповів що вказаний автомобіль він хоче здати на металолом, що він нікому не належить, про що він запитував у людей, які поряд живуть. Після чого, вони поїхали до вказаного автомобіля, та він дійсно побачив, що вказаний автомобіль немає задніх колес, в ньому лежало сміття, під капотом теж нічого не було, автомобіль був повністю занедбаний. Вони поставили задні колеса на вказаний автомобіль, ОСОБА_8 під`їхав на своєму вантажному автомобілі, зачепили мотузок, поставили дві дошки, та почали загружати автомобіль. ОСОБА_8 був біля «лебідки» в кузові, а він штовхав автомобіль ззаду. Вони ще не встигли загрузити автомобіль повністю, як під`їхав автомобіль, з якого вийшло три чи чотири чоловіка, яка представилися працівниками поліції та пред`явили посвідчення. На питання поліцейських, що вони роблять, він пояснив, що грузять автомобіль. ОСОБА_8 пояснив, що автомобіль нікому не належить. Після чого їх затримали та завезли до Святошинського УП ГУНП у м. Києві. В нього не було умислу чи домовленості викрадати автомобіль, він просто вирішив допомогти товаришу на його прохання.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину не визнав, його вина повністю підтверджується показаннями свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який під час судового провадження дав суду показання про те, що в 2014 році, приблизно о 05.00 годин, коли він ще працював в Святошинському УП, під час патрулювання, на вул. Строкача, 5-7 вони побачили, як двоє чоловіків намагаються погрузити автомобіль «ВАЗ» білого кольору, який стояв на узбіччі, до вантажного автомобіля з кузовом. Коли вони побачили, то автомобіль «ВАЗ» вже був подружений частково до вантажного автомобіля за допомогою «лебідки». Наскільки він пам`ятає, в автомобілі «ВАЗ» було відсутнє лобове скло, чи був автомобіль розмальований та чи були всі чотири колеса він не пам`ятає. Він пам`ятає, що вказаний автомобіль потребував ремонту, проте назвати його металобрухтом він не може. Вони зупинилися та підійшли до вказаних осіб, яким представилися та запитали в чому справа, проте чоловіки не змогли пояснити, що відбувається та надати документи на автомобіль, який вони вантажили. Після чого, вони знайшли особу - чоловіка, який представився власником автомобіля та який написав заяву. Власник говорив, що автомобіль «ВАЗ» йому належить, за необхідності він їм користується, та будь-кому дозволу на утилізацію даного автомобіля він не давав. В подальшому було викликано слідчо-оперативну групу. В його присутності автомобіль не заводився. Особи, які вантажили автомобіль «ВАЗ» пояснили, що вони домовилися з власником вказаного автомобіля про його утилізацію, оскільки він заважав іншим громадянам. Обвинуваченого він впізнає, як одного з чоловіків, які вантажили автомобіль.

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який під час судового провадження дав суду показання про те, що в 2013 чи 2014 році до нього зателефонували в двері та повідомили, що автомобіль, яким він користувався, грузять на грузовик. Коли він вийшов на вулицю, то вже був наряд поліції, та в його автомобілі було розбите заднє скло. Крім наряда поліції був присутній ще водій грузовика, на якого грузився його автомобіль, та ще один чоловік, якого він не знає. Він не бачив обвинуваченого на місці пригоди. Дозволу на погрузну його автомобіля він не давав. Автомобіль належить дружині його кума, який перебував у його користуванні приблизно рік. Останніх півроку до моменту крадіжки, автомобілем він не користувався, він просто стояв припаркований. В якому технічному стані був автомобіль до моменту його крадіжки він не пам`ятає, точно був двигун, проте в неробочому стані, колеса. При яких обставинах було розбите заднє скло в автомобілі він не знає.

- показаннями свідка  ОСОБА_8 , який під час судового провадження дав суду показання про те, що він хотів забрати вказаний автомобіль на металолом, та попросив ОСОБА_3 йому допомогти. 04.06.2014 приблизно о 05.00 годин він разом з ОСОБА_3 приїхали до автомобіля, та за допомогою лебідки загрузили його до автомобіля «Газель». Перед тим, він накачав колеса в автомобілі, щоб погрузити його, та привіз з собою два колеса, щоб замінити задні, які згоріли. Потім до них на автомобілі «Ланос» під`їхали працівники поліції, пред`явили посвідчення, які почали розбиратися, що вони роблять. Поліцейські сказали, щоб вони вигрузили автомобіль назад, що вони і зробили. Після чого, вони разом з працівниками поліції поїхали до Святошинського УП.

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2014. відповідно до якої, 04.06.2014 приблизно о 06.00 годин в м. Києві, по вул. Строкача, 3, було виявлено відсутність автомобіля «ВАЗ», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду місця події від 04.06.2014, відповідно до якого, було оглянуто автомобіль «ВАЗ», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у несправному стані, та який на момент огляду знаходився на борту вантажного автомобіля «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , що розташований за 10 метрів від будинку № 5, по вул. Строкача в м. Києві;

- протоколом про виділення матеріалів в окреме провадження від 28.02.2015, відповідно до якої, з кримінального провадження № 12014100080004733 було виділено в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_3 ;

- свідоцтвом про право власності автомобіля від 06.03.1990, відповідно до якого, автомобіль «Олтсит», д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_13 ;

- технічним паспортом автомобіля «Олтсит», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_13 ;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину – ОСОБА_3 від 04.06.2014;

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 по те, що в нього намірів заволодіти чужим автомобілем не було, на думку суду повністю спростовуються показаннями самого обвинуваченого про те, що даний автомобіль не належить ОСОБА_8 , показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 ..

Таким чином,аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 289 КК України вірна, оскільки він за попередньою змовою групою осіб незаконно заволодів транспортним засобом.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий, працює, його відношення до скоєного. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання останнього, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

Поряд з цим суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 373-376,615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскацій майна.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов`язати періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - особисте зобов`язання, скасувати.

                       Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 

       Учасники суд        ового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя:                                 ОСОБА_1