Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-1949/11

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2011 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Гуменній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Відкрите акціонерне товариство „Європейський банк розвитку та заощаджень” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на те, що на забезпечення виконання умов Договору № 059-02 від 31 березня 2003 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Європейський банк розвитку та заощаджень” та ОСОБА_2 про відкриття поновлювальної кредитної лінії на загальну суму 250 000 доларів США строком користування до 29 грудня 2003 року, вона 29 серпня 2003 року передала в заставу Банку належне їй на праві приватної власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, про що було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Тим самим вона виступила одним з поручителів ОСОБА_2

3 вересня 2003 року між Банком та ОСОБА_2 укладено додаткові угоди, умовами яких було відкриття Банком поновлювальної кредитної лінії ОСОБА_2 на загальну суму 200000 доларів США та 40000 Євро строком користування до 1 березня 2004 року. 24 вересня 2003 року додатковою угодою внесено зміни до Договору, а саме відкрито поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 220000 доларів США та 25000 Євро. Додатковою угодою від 26 грудня 2003 року погашення заборгованості по кредитній лінії було продовжено до 24 грудня 2004 року. 21 грудня 2004 року договором про внесення змін та доповнень погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_2 продовжено до 22 лютого 2005 року. 27 грудня 2004 року між Банком та нею укладено додаткову угоду до договору застави та Договір поруки до Договору про відкриття кредитної лінії № 059-02 від 31 березня 2003 року, згідно яких ОСОБА_2 зобов”язався повернути отримані кошти в строк до 22 лютого 2005 року. В зв”язку з тим, що в строк до 22 лютого 2005 року ОСОБА_2 з Банком не розрахувався, 1 червня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в рахунок задоволення вимог Банку було вчинено виконавчий напис про звернення на заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_2.

25 червня 2005 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з неї 296458 грн. 52 коп. боргу на користь Банку.

В ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем 6 липня 2005 року накладено арешт на все майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, а 2 вересня 2005 року проведено опис квартири з метою її подальшої реалізації на прилюдних торгах в рахунок забезпечення вимог Банку. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 в порушення умов ст. 509 ЦК України не збирався сплачувати залишок заборгованості за користування кредитною лінією, а також те, що вже був проведений опис її квартири, в зв”язку з чим вона могла бути продана з прилюдних торгів за значно нижчою ціною від її ринкової вартості, 2 листопада 2005 року вона здійснила повне погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Банком по кредиту, процентам, пені, заборгованості за нарахованими доходами, комісії за обслуговування кредитної лінії, відшкодовано державне мито за позовом банку, а також послуги нотаріуса на загальну суму 342 225 грн. 67 коп.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов”язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов”язані, в тому числі ті, що забезпечували його виконання. В результаті чого у ОСОБА_2 після сплати поручителем коштів на користь Банку виник обов”язок повернути їй понесені нею матеріальні збитки на загальну суму 342 225 грн. 67 коп., що підтверджується квитанціями.

10 вересня 2008 року нею направлено лист на адресу ОСОБА_2, в якому вона просила відшкодувати понесені нею витрати по зобов”язанню ОСОБА_2

Крім того, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 їй було завдано і моральну шкоду. Щоб здійснити розрахунок з Банком та не втратити за безцінь власну квартиру через можливість її продажу з прилюдних торгів вона позичила необхідну суму коштів за умови їх повернення позичальнику після самостійного продажу своєї квартири. Внаслідок того, що вона втратила власне житло, в якому проживала понад три роки з малолітнім сином, а також неможливості придбати рівноцінну йому заміну за ті кошти, які залишились після сплати заборгованості ОСОБА_2, в неї почалась депресія, погіршились відносини з її родиною. Для відновлення порушених життєвих зв”язків з її родиною їй були потрібні додаткові зусилля. Завдану моральну шкоду вона оцінює в розмірі 39240 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 понесені нею матеріальні збитки на загальну суму 342 225 грн. 67 коп. та компенсувати заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 39 240 грн., а всього стягнути 381 465 грн. 67 коп.

У лютому 2011 року ОСОБА_1 подала суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені матеріальні збитки на загальну суму 528 454 грн. 23 коп. та заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 39 240 грн., виходячи з того, що змінився офіційний курс гривні до іноземних валют, а саме 100 Євро еквівалентно станом на 10 лютого 2011 року 1083 грн. 98 коп., а 100 доларів США еквівалентно 794 грн. 30 коп., а всього просила стягнути з відповідача 567 694 грн. 23 коп.

Ухвалою суду від 21 квітня 2011 року притягнуто до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Відкрите акціонерне товариство „Європейський банк розвитку та заощаджень”.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення. У судове засідання представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Відкрите акціонерне товариство „Європейський банк розвитку та заощаджень” не з”явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з”ясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 березня 2003 року між ТОВ „Комерційний банк „Стоік” та ОСОБА_2 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 059-02, відповідно до умов п. 1.1. якого Банк відкриває Позичальнику ОСОБА_2 відкличну, поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 250000 доларів США, а Позичальник зобов”язується здійснювати погашення отриманих в рахунок кредитної лінії коштів та сплачувати відсотки за їх користування в строки та в сумах, відповідно до умов чинного договору.

Відповідно до умов п.п. 2.1-2.6. Договору кредит надається Позичальнику на поточні потреби. Банк має право контролювати цільове використання кредитних коштів. Банк має право відмовитися від виконання доручення Позичальника про перерахування Кредитних коштів (з будь-якого рахунку Позичальника), якщо воно не відповідає їх цільовому призначенню. Позичальник зобов”язаний, за вимогою Банку, протягом 2 робочих днів надавати Банку договори, акти прийому-передачі, накладні, платіжні доручення та інші розрахункові документи, а також будь-які інші документи, що можуть містити дані про використання кредитних коштів. Якщо Позичальник не надавав Банку на його вимогу в зазначений термін документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, або з поданих документів не можна зробити однозначний висновок про його цільове використання, а також у випадку використання кредиту на цілі, відмінні від зазначених в п. 2.1. цього Договору, Банк має право запитати дострокового повернення виданих Кредитних коштів і сплати відсотків, а Позичальник зобов”язаний повернути отриманий кредит і сплатити усі відсотки протягом 10 днів з моменту одержання вимоги Банку, а також сплатити штраф у розмірі, установленому п. 7.2. цього договору.

Відповідно до умов п. п. 3.1.-3.5. Договору про відкриття кредитної лінії № 059-02 для обліку кредитних коштів, що надаються відповідно до умов цього договору, Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 22027025104198. Видача кредитних коштів здійснюється в період з 31 березня 2003 року до 26 грудня 2003 року, на підставі окремих письмових заяв Позичальника, зі згоди Банка, безготівковим перерахуванням, за реквізитами, доданими Позичальником, або шляхом видачі готівки через касу Банку. Протягом терміну, вказаного в п. 3.2., Позичальник має право неодноразово повертати Банку отримані Кредитні кошти цілком чи частинами та одержувати, зі згоди Банку, нові Кредитні кошти таким чином, що загальний розмір виданих Позичальнику кредитних коштів, тобто основної позичкової заборгованості Позичальника, у будь-який момент часу складав не більше загальної суми кредитної лінії, вказаної в п. 1.1. чинного договору, а Позичальник зобов”язується повністю здійснити погашення заборгованості по кредитній лінії до 29 грудня 2003 року. Погашення здійснюється шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок, готівкою, через касу Банку, або безготівковим перерахуванням.

Згідно умов п. 1 Договору застави від 29 серпня 2003 року, укладеного між ТОВ „Європейський банк розвитку та заощаджень” згідно з Договором про відкриття кредитної лінії № 059-02 від 31 березня 2003 року заставодержатель видав ОСОБА_2 кошти в розмірі 250 000 доларів США строком користування до 29 грудня 2003 року. Згаданий договір та всі додаткові угоди до нього, які будуть укладені між ТОВ „Європейський банк розвитку та заощаджень” та ОСОБА_2 в майбутньому і які будуть невід”ємною частиною цього договору, надалі іменуються „Основне зобов”язання”.

На забезпечення виконання Основного зобов”язання Заставодавець ОСОБА_1 передає в заставу Заставодержателю ТОВ „Європейський банк розвитку та заощаджень” належне йому на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_3, що в м. Києві. Вказана квартира належить Заставодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 липня 2003 року, за реєстр. № 3544, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна” 6 серпня 2003 року. Квартира складається з трьох жилих кімнат загальною площею 75,90 кв.м., жилою площею 51,10 кв.м.

Згідно умов п. 2. Договору застави відповідно до відомостей, викладених у довідці-характеристиці, виданій Комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об”єкти нерухомого майна” 13 серпня 2003 року за № 706058 вартість квартири становить 11831 грн. 80 коп. Відповідно до умов п. 3 Договору застави згідно з висновком ТОВ Фінансова компанія „Альтаір” про вартість об”єкту експертної оцінки, вартість предмету застави складає 191567 грн. Згідно умов п. 4 Договору застави сторони оцінюють предмет застави (квартиру) в 191567 грн. Відповідно до умов п. 5 даного Договору даним договором забезпечується виконання зобов”язань Заставодавця по поверненню Заставодержателю суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з Основного зобов”язання. Згідно умов п. 13 Даного Договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо на день, визначений кредитним договором або додатковими угодами до нього, Заставодавець не поверне заставодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з Основного зобов”язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов”язанням, в тому числі у випадку одноразового порушення строків внесення плати за користування коштами (процентів) більше 7 днів. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або на підставі рішення суду. Реалізація предмету застави, на котрий звернено стягнення, здійснюється у відповідності зі ст. ст. 20,21 Закону України „Про заставу”. 3 вересня 2003 року між Банком та ОСОБА_2 укладено додаткові угоди, умовами яких було відкриття Банком поновлювальної кредитної лінії ОСОБА_2 на загальну суму 200000 доларів США та 40000 Євро строком користування до 1 березня 2004 року. 24 вересня 2003 року додатковою угодою внесено зміни до Договору, а саме відкрито поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 220000 доларів США та 25000 Євро. Додатковою угодою від 26 грудня 2003 року погашення заборгованості по кредитній лінії було продовжено до 24 грудня 2004 року. 21 грудня 2004 року договором про внесення змін та доповнень погашення заборгованості по кредитній лінії ОСОБА_2 продовжено до 22 лютого 2005 року.

27 грудня 2004 року між Банком та нею укладено додаткову угоду до договору застави та Договір поруки до Договору про відкриття кредитної лінії № 059-02 від 31 березня 2003 року, згідно яких ОСОБА_2 зобов”язався повернути отримані кошти в строк до 22 лютого 2005 року.

Відповідно до умов п. 1 Договору поруки від 27 грудня 2004 року вона як Поручитель зобов”язується відповідати перед Кредитором у повному обсязі (сума кредиту, сума процентів, сума неустойки, сума штрафних санкцій, сума причинених збитків) за виконання (або неналежне виконання) ОСОБА_2 всіх зобов”язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 059-02 від 31 березня 2003 року, включаючи всі додаткові угоди/договори про внесення змін у визначені Кредитним договором строки.

Відповідно до умов п. 2 Договору поруки за умовами Кредитного договору Кредитор відкрив Позичальнику відкличну, поновлювальну кредитну лінію в сумі 220000 доларів США та 25000 Євро, а Позичальник зобов”язався повернути отримані кошти в строк до 22 лютого 2005 року та сплатити проценти за користування кредитом, виходячи із процентної ставки 18% річних.

Згідно умов п. п. 3, 4 Договору поруки у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов”язань за кредитним договором Поручитель та Позичальник несуть відповідальність перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель зобов”язується сплатити Кредитору всю суму заборгованості Позичальника за кредитним договором (сума кредиту, сума процентів, сума неустойки, сума штрафних санкцій, пені в т. ч. відшкодування витрат по зверненню стягнення) негайно після отримання повідомлення від Кредитора (але в будь-якому випадку не пізніше двох робочих днів) шляхом внесення готівки чи безготівковим перерахуванням на рахунок Кредитора, зазначений в повідомленні.

В зв”язку з тим, що в строк до 22 лютого 2005 року ОСОБА_2 з Банком не розрахувався, 1 червня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в рахунок задоволення вимог Банку було вчинено виконавчий напис про звернення на заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна-квартира АДРЕСА_1 нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Європейський банк розвитку та заощаджень” у розмірі 296458 грн. 52 коп.

25 червня 2005 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження про стягнення з неї 296458 грн. 52 коп. боргу на користь Банку.

В ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем 6 липня 2005 року накладено арешт на все майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, а 2 вересня 2005 року проведено опис квартири з метою її подальшої реалізації на прилюдних торгах в рахунок забезпечення вимог Банку.

2 листопада 2005 року вона здійснила повне погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Банком по кредиту, процентам, пені, заборгованості за нарахованими доходами, комісії за обслуговування кредитної лінії, відшкодовано державне мито за позовом банку, а також послуги нотаріуса на загальну суму 342 225 грн. 67 коп.

Згідно вимог ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов”язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов”язок боржника. До поручителя, який виконав зобов”язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов”язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до квитанцій від 2 листопада 2005 року № 02/201 ОСОБА_1 сплачено 10000 Євро, що еквівалентно 108 398 грн. 12 коп. в якості погашення простроченої заборгованості, № 02/200 в розмірі 40 000 доларів США, що еквівалентно 317 720 грн.-погашення простроченої заборгованості, № 02/60 в розмірі 3122,50 доларів США, що еквівалентно 24802 грн. 02 коп.-погашення простроченої заборгованості по процентам, № 02/61 в розмірі 750 Євро, що еквівалентно 8129 грн. 86 коп.-погашення простроченої заборгованості по процентам, № 02/70 в розмірі 36007 грн. 20 коп-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, № 02/80 в розмірі 2480 доларів США, що еквівалентно 19698 грн. 64 коп.-погашення заборгованості за нарахованими доходами на позабалансовий рахунок, № 02/51 в розмірі 2391 грн. 52 коп.-відшкодування державного мита по позову, № 02/100 в розмірі 2375 грн.-комісія за обслуговування кредитної лінії, № 02/50 в розмірі 2211 грн. 19 коп.-відшкодування послуг нотаріуса за вчинення виконавчого напису, № 02/81 в розмірі 620 Євро, що еквівалентно 6720 грн. 68 коп.-погашення заборгованості за нарахованими доходами на позабалансовий рахунок, а всього-528454 грн. 23 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не повернув добровільно ОСОБА_1 коштів, а тому суд дійшов висновку, що в цій частині вимог позов підлягає задоволенню і з ОСОБА_2 на підставі вимог ст. 556 ЦК України підлягає стягненню 528 454 грн. 23 коп.

Також як зазначала позивач ОСОБА_1 у своєму позові, їй відповідачем ОСОБА_2 було завдано і моральну шкоду. Щоб здійснити розрахунок з Банком та не втратити за безцінь власну квартиру через можливість її продажу з прилюдних торгів, вона позичила необхідну суму коштів за умови їх повернення позичальнику після самостійного продажу своєї квартири. Внаслідок того, що вона втратила власне житло, в якому проживала понад три роки з малолітнім сином, а також неможливості придбати рівноцінну йому заміну за ті кошти, які залишились після сплати заборгованості ОСОБА_2, в неї почалась депресія, погіршились відносини з її родиною. Для відновлення порушених життєвих зв”язків з її родиною їй були потрібні додаткові зусилля. Завдану моральну шкоду вона оцінює в розмірі 39 240 грн.

Суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки доводи, на які посилається позивач, не є підставою вважати про заподіяння відповідачем ОСОБА_1 моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 556 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 528 454 грн. 23 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 1700 грн. судового збору та 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали учать у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.