Справа № 931/386/22

Провадження № 3/931/230/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       27 вересня 2022 року смт. Локачі

ССуддя Локачинського районного суду Волинської області Безп`ятко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , непрацюючої, особи з інвалідністю ІІ групи, протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 735179 від 15.07.2022 року ОСОБА_1 05.07.2022 року близько 12:00 в АДРЕСА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо створення належних умов для життя, навчання та виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: в будинку брудно, антисанітарія, неприємний запах, відсутня постільна білизна, відсутні запаси продуктів харчування.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано як порушення вимог ст. 150 Сімейного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що всі отримані гроші витрачає на дитину - купує їй їду та одяг, доглядає в міру своєї можливості. Донька ходить щодня до школи, підключила інтернет для забезпечення належного навчання. Умови проживання не найкращі, але вона намагається їх покращити - прибирає, облаштувала для доньки місце для відпочинку та навчання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 2 ст. 184 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення тих самих дій, які передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Із долученої до протоколу копії постанови Локачинського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Статтею 24 КУпАП визначено вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, до якого усне зауваження не входить.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 протягом року.

Тому, дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч. 2 ст.184 КУпАП, у судді відсутні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за вказаною частиною статті.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норму, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінально-процесуальному законодавстві. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи та вважаю за необхідне перекваліфікувати її дії на ч.1 ст.184 КУпАП. Така перекваліфікація не погіршує становище ОСОБА_1 , не порушує її права та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 735179 від 15.07.2022 року, Свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 є її матір`ю, актом обстеження умов проживання від 05.07.2022 року, довідкою про склад сім`ї, характеристикою ОСОБА_1 за місцем проживання, фотоматеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, яка є інвалідом дитинства, алкогольних напоїв не вживає, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, вважаю, що до неї слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки правопорушник є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією її посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.09.2018 року, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП України, п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір",

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду                                        О.І. Безп`ятко