донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
20.02.2007 р. справа №23/334а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
при секретареві судового засідання |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Кукса В.Ю. –представник, за дов. №б/н від 06.11.2006р. |
від відповідача: | Рум’янцева І.І. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №743/06 від 29.01.2007р. (в засіданні суду 30.01.2007р.), Бойко О.В. –головний спеціаліст, за дов. №737/06 від 29.01.2007р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ Донецької області |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 04.12.2006 р. |
у справі | № 23/334а ( суддя Забарющий М.І. ) |
за позовом: | Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ Донецької області |
до відповідача: | Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську Донецької області |
про | визнання недійсним вимоги відповідача від 30.06.2006року №Ю-313 та зобов’язання відповідача видати документ, який підтверджує відсутність боргу |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. у справі № 23/334а ( суддя Забарющий М.І. ) відмовлено у задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ Донецької області, до Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську Донецької області, про визнання недійсним вимоги відповідача від 30.06.2006року №Ю-313. У решті позовних вимог провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, позивач, Дочірнє підприємство „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови та прийняття нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” суб’єкти малого підприємництва не є платниками збору на державне пенсійне страхування, тому не зобов’язані сплачувати страховий внесок. Крім того, сплата внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування суб’єктами підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування за спірний період, не врегульована на законодавчому рівні.
Позивач вважає, що Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” не протиречить Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Позивач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську, вважає постанову господарського суду законною та обгрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є страхувальниками. Статтею 15 вищенаведеного Закону передбачено, що платниками до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок). Відповідач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.01.2007р. по 20.02.2007р.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Краматорську проведена позапланова документальна перевірка згідно заяви на зняття з обліку платника податків до органів Пенсійного Фонду України щодо правильності і повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ за обліковий період з 01.01.2002р. по 31.05.2006р., банківський (операційний) період з 01.01.2002р. по 30.06.2006р., про що складено акт №80 від 30.06.2006р.
Відповідно до висновку акту позапланової документальної перевірки №80 від 30.06.2006р. Дочірним підприємством „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ, в порушення п.1 ст.14, ч.1 ст.15, ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р.(із змінами та доповненнями) не нараховувались страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за тарифом 32,3%, 31,8% за період з 01.04.2005р. по 30.04.2006р., в результаті чого до бюджету ПФУ не були нараховані страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за тарифом 32,3%, 31,8% на загальну суму 10 860 грн. 16 коп.
З урахуванням сплати частини єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків за ставками 32,3%, 31,8% за період з 01.04.2005р. по 30.04.2006р. в сумі 2 436 грн. 13 коп. та суми переплати по особовому рахунку ДП „Маркет” АТЗТ „Торгсервіс” в розмірі 363 грн. 30 коп. підлягає сплаті до бюджету ПФУ сума у розмірі 8 060 грн. 73 коп.
Відповідачем, Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Краматорську, на адресу позивача, Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ, направлено вимогу про сплату боргу № Ю-313 від 30.06.2006р. на суму 8 060 грн. 73 коп.
Не погоджуючись із прийнятим актом та вимогою про сплату боргу Дочірнє підприємство „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ звернулось зі скаргами до Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Краматорську №1 від 04.07.2006р., до Головного Управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області №3 від 17.07.2006р., до Пенсійного Фонду України від 14.08.2006р.
За результатами розгляду скарг позивача органи Пенсійного Фонду України прийняли рішення залишити вимоги позивача без задоволення.
Позивач, Дочірнє підприємство „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним вимоги відповідача від 30.06.2006року №Ю-313 та зобов’язання відповідача видати документ, який підтверджує відсутність боргу. Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.
Уточненням до позовної заяви від 30.11.2006р. позивач просив господарський суд Донецької області викласти прохальну частину позовної заяви у такій редакції: „Визнати недійсним вимогу Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську №Ю-313 від 30.11.2006р. про сплату боргу по страховим внескам у розмірі 8 060 грн. 73 коп.”.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду від 04.12.2006 р. у справі №23/334а відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004 р. регулюються нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.
Згідно ст. 18 зазначеного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Діючим законодавством не передбачено встановлення пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень зазначеного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998 р. ( п. 3, п. 4 Указу ) передбачено, що суб’єкти малого підприємництва мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, а також встановлені ставки єдиного податку, визначено базу та об’єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку.
За приписами пункту 6 вищенаведеного Указу суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. є нормативним актом, який регулює податкові правовідносини та не регулює відносини, що виникають між суб’єктами у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
За приписами ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше та кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону.
Пунктом 1 статті 14 вищенаведеного Закону передбачено, що страхувальниками є підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичні та фізичні особи на умовах трудового договору або на інших умовах. передбачених законодавством, або за договорами цивільно –правового характеру для осіб, зазначених у п. п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Зазначені страхувальники є платниками страхових внесків за найманих працівників у розмірі 32,3% суми фактичних витрат на оплату праці та 4% - від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів.
Відповідно до п. 17 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р.
Статтею 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. п. 3 ст. 1 вказаного Закону, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу.
Крім того, пунктом 5 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють господарські операції.
Аналізуючи наведені вище норми Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, можна зробити висновок, що обов’язковість сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не пов’язується із статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, стаття 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.1998 р. встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єкта підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності.
У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків, не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ( недоїмкою ).
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою, визначеною Правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату, яка є виконавчим документом.
Виходячи з вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, позивач повинен був нараховувати суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32,3% від суми фактичних витрат на оплату праці й інших виплат, пов’язаних з відносинами трудового найма.
Як платник єдиного податку позивач повинен здійснювати сплату до Пенсійного фонду як різницю між нарахованою сумою в розмірі 32,3% та сумою, яку органи Державного казначейства відраховують від суми єдиного податку в розмірі 42%.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач є платником єдиного податку. При виявленні недоїмки Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську врахувало частину суми єдиного податку, сплаченого позивачем.
Таким чином, Указ Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. не має пріоритетного значення стосовно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003р., оскільки це суперечить конституційному принципу верховенства права.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Верховний суд України у постанові від 21.11.2006р. по справі за позовом дочірнього підприємства „Будгідроремонт” науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц” до Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області, про визнання недійсними рішень ПФУ, зазначив, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
З огляду на вищенаведене, висновок господарського суду, що позивач є платником страхових внесків та зобов’язаний нараховувати та сплачувати страхові внески відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, є обгрунтованим.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія вважає, що відповідач належним чином довів правомірність свого рішення та те, що він діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З наведеного вище вбачається, що позивач, Дочірнє підприємство „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ, не довів у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог та апеляційної скарги.
З урахуванням приписів Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”, Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним вимоги відповідача від 30.06.2006року №Ю-313.
У частині позовних вимог про зобов’язання відповідача негайно після набрання чинності рішення суду видати позивачу довідку щодо зняття з обліку, господарським судом обгрунтовано закрито провадження у справі, оскільки позивач уточненням до позовної заяви від 30.11.2006р. уточнив позовні вимоги та просив господарський суд лише визнати недійсним вимогу Управління Пенсійного Фонду України в м.Краматорську №Ю-313 від 30.11.2006р. про сплату боргу по страховим внескам у розмірі 8 060 грн. 73 коп.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, постанова відповідає приписам матеріального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 187, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Маркет” акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м.Краматорськ Донецької області, на постанову господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. у справі №23/334а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 04.12.2006 р. у справі №23/334а ( суддя Забарющий М.І. ) - залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 23.02.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
2 –ДАГС