Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/557/22                        Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ч.3 ст.185 КК України                        Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       22.09.2022 року.        Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2022 року,

       за участю учасників судового провадження:

- прокурора ОСОБА_8 ,

- адвоката ОСОБА_7 ,

- обвинуваченого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12021120150000008 від 09.01.2021 стосовно ОСОБА_6 обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та відносно якого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05.09.2022 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 02.11.2022 та визначено розмір застави.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу районного суду та застосувати відносно його підзахисного ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Мотивуючи свої вимоги зазначає про недоведеність наявних ризиків, які слід враховувати під час продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не врахування особи.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, висновок прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановила, що зазначені вимоги кримінального закону районним судом належно дотримані.

Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження № 12021120150000008 від 09.01.2021 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який є тяжким злочином, постановив ухвалу про продовження останньому строку тримання під вартою на 2 місяці з визначенням розміру застави.

Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 на більш м`який.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи для скасування ухвали суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки обставин, які б свідчили на користь зменшення раніше встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегією суддів не встановлено.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали за зазначених в апеляційній скарзі обставин, апеляційний суд не вбачає.

Крім того обвинувачений ніяким чином не позбавлений можливості внести визначену судом суму застави та в подальшому не перебувати під вартою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.

Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 – без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

        ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4