Справа № 587/138/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., секретаря судового засідання Макошенець С.І., прокурора Грищук Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200260000046 від 19 січня 2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Сумського району Сумської області, українця,  громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працездатного, непрацюючого,  неодруженого,  зареєстрованого за місцем фактичного проживання за адресою  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код фізичної особи-платника податків  НОМЕР_1 ,  до 2013 року раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, раніше судимого

1) вироком Сумського районного суду Сумської області від 20 червня 2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

2) вироком Сумського районномго суду Сумської області від 07 листопада 2013 року за ч. 2 ст. 389, 71, 72 КК України до 3 місяців 28 днів арешту;

3) вироком Сумського районномго суду Сумської області від 07 квітня 2014 року за ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі; 20 липня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» невідбута частина покарання скорочена на 1/2 та 2 серпня 2016 року звільнено у зв`язку з відбуттям строку покарання;

4) вироком Сумського районномго суду Сумської області від 26 березня 2018 року за ч.1 ст. 309 КК України до 850 гривень штрафу в доход держави (штраф сплачений в повному обсязі);

5) вироком Сумського районного суду Сумської області від 15 квітня 2019 року за ч. 3 ст. 185,69, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року позбавлення волі,

6) вироком Сумського районного суду Сумської області від 24 листопада 2020 року за ч. 3 ст. 185,69, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,

в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2020 року близько 08 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходячи повз домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що у нього постійно ніхто не проживає, з особистих мотивів вирішив незаконно проникнути до вказаного домоволодіння, з метою відпочинку. Діючи умисно, всупереч волі господяря ОСОБА_2 та без його дозволу, того ж дня близько 09:00 год., ОСОБА_1 , непомітно для оточуючих, через хвіртку проник на територію двору домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 . Після цього, перебуваючи на території двору, шляхом зризу металевої скоби з навісним замком та відкриття вхідних дверей, таємно проник до будинку та залишився відпочивати, зачинивши вхідні двері будинку зсередини, чим порушив передбачене ст. 30 Конституції України право ОСОБА_2 на недоторканість житла.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що 19 січня 2020 року йшов п`яний, зайшов до домоволодіння ОСОБА_3 і там залишився спати. Десь через годину почали стукати поліцейські. Знав, що в будинку нікого не має. Скоба на дверях була на місці, замок зірваний був, він взяв прутик і ним легко відкрив замок. Він хотів лише відпочити та піти далі. Щиро розкаюється у вчиненому.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла особи.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме, те що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу виного ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає те, що ОСОБА_1 визнав свою винність у вчиненому кримінальному проступку, щиро розкаявся, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі.

Як обтяжуючу відповідальність обвинуваченого обставину суд враховує вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільній позов по справі не заявлено, судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 123, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 72 КК України,за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Сумського районного суду Сумської області від 24 листопада 2020 року остаточно призначити покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

В строк відбуття покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 24 листопада 2020 року та вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання за даним вироком повністю.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200260000046 від 19 січня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення,а обвинуваченим, що утримується під вартою – в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя                                                Л.М. Гончаренко