Справа № 216/2587/22

                                                провадження №2/216/2134/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Корнєвої Ю.В.,           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в залі № 2 приміщення суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбуюбу,

                                                           в с т а н о в и в :

Позивач звернулась  до суду з відповідним позовом про розірвання шлюбу між нею  та відповідачем, зареєстрований 27.04.2006  р. Виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис №9, обґрунтовуючи вимоги втратою почуття любові та поваги один до одного, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим сторони в разом не  проживають. Спір про місце проживання дітей  та поділ майна між подружжям відсутній.       

Позивач, її представник у судове засідання не з`явились, подали письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.       

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.   

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.       

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд  дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.     

Судом встановлено, що сторони перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі з 27.04.2006 р., що вбачається та підтверджується копією відповідного  свідоцтва про шлюб, виданного Виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис №9.               

Від шлюбу сторони  мають неповнолітніх  дітей, доньку  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .       

Під час судового розгляду встановлено, що сторони,  про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби і взаємодопомоги не піклуються, шлюбні стосунки не підтримують,  спільне господарство не ведуть, спору про визначення місця проживання дітей та поділ спільного майна не мають, внаслідок чого їх шлюб носить формальний характер.         

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.         

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.             

Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.   

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін та інтересам неповнолітніх дітей.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.         

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.       

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року по справі № 640/18402/19.       

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.       

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 28 грудня 2020 р. у справі № 640/18402/19, згідно якої гонорар адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

Судом встановлено, що в обґрунтування витрат на правничу допомогу відповідачем було надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 29/06/22 від 29.06.2022 р., за умовами якого вартість послуг адвоката погоджена у фіксованому розмірі 3000,00 грн., що складається з підготовка та подача позовної заяви про розірвання шлюбу, представництво інтересів в суді по справі про розірвання шлюбу до винесення рішення суду 1-ї інстанції, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 29/06/22 від 29.06.2022 р.,  квитанція серія  № 01 від 29.06.2022 р., відповідно якої    ОСОБА_1 сплачено 3000 грн., ордер на надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.         

Верховний Суд зазначив, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (постанова ВС у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року).

Відповідно до п.9 ст. 139 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.       

Проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи критерій обґрунтованості, доцільності та розумності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку, що до обґрунтованих позивачем  витрат на правову допомогу належать витрати у розмірі 3000,00 грн., оскільки зазначені та перелічені послуги, дійсно були надані позивачу, вони є доцільними, справедливим, мали вплив на хід розгляду справи, є спів мірними із складністю справи та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторони.     

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування  позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що не протирічить умовам Договору в межах сплачених  позивачем коштів та підлягають стягненню з позивача.           

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що становить 992 грн. 40 коп.

На підставі ч.3 ст. 105, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.2, 12,13, 81, 247, 259, 263-265, 280-284  ЦПК України, суд                   

                                                                       ухвалив:

Позовні вимоги  задовольнити.

Розірвати шлюб між  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 27 квітня 2006 року Виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис №9.   

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до  Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

                                           Суддя                                  Г. М. Чирський