Справа № 135/802/22

Провадження № 2/135/285/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2022 року                                        м.Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Ладижинського міського суду вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому просить визнати 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , залишити за ОСОБА_2 право власності на ј частку вказаної квартири, стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що з 17.07.2010 року по 27.09.2021 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.09.2021 року.

На праві особистої приватної власності позивачу належить 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ј частки на підставі свідоцтва про право власності від 25.12.2000 року, виданого виконавчим комітетом Ладижинської міської ради, згідно з рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 21.12.2000р. №446, та зареєстрованого КП «Тульчинське МБТІ» у реєстровій книзі №18 за №1-4851; ј частки на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_2 , посвідченого 01.10.2014 року державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С.

Під час перебування в шлюбі, позивач разом з відповідачем на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01.10.2014 року державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С., за реєстровим №797, придбали 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на 2/4 частки квартири зареєстровано на ОСОБА_2 .

Після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, відповідач відмовляється вирішити спір щодо поділу квартири у досудовому порядку шляхом виділу позивачу ј частини квартири.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 вересня 2022 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, у якій він визнає позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя, просить ухвалити судове рішення у цивільній справі №135/802/22 та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю, розглянути справу без його участі, стягнути з нього 50% сплаченого позивачем судового збору, інші 50% судового збору повернути позивачу по справі із державного бюджету.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Власенко Л.В. не з`явилися, подали заяви про розгляд цивільної справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у заяві від 12 вересня 2022 року просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позиції сторін, викладені ними у заявах, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 липня 2010 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, про що складений актовий запис за №88. Після державної реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.09.2021 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Позивачу ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ј частки на підставі свідоцтва про право власності від 25.12.2000 року, виданого виконавчим комітетом Ладижинської міської ради, згідно з рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 21.12.2000р. №446, та зареєстрованого КП «Тульчинське МБТІ» у реєстровій книзі №18 за №1-4851; ј частки на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_2 , посвідченого 01.10.2014 року державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С.

Під час перебування в шлюбі, 01 жовтня 2014 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , як продавцями, та ОСОБА_2 , як покупцем, який діяв за згодою дружини ОСОБА_1 , укладено договору купівлі-продажу квартири, посвідчений державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С., та зареєстрований в реєстрі за №797, за яким було придбано 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Законодавством України презюмується, що за загальним правилом будь-яке майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Так, згідно з частиною 3 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60, частиною 1 статті 61 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

У матеріалах справи відсутні будь-яких докази, які б вказували, що частина квартири, яка є предметом спору, не є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , при цьому останні проти того, що квартира є їхньою спільною сумісною власністю не заперечували. Більш того, відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов не заперечував проти його задоволення.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що 2/4 частки вищевказаної квартири є

спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 69 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 ґрунтується на вимогах законодавства України, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

До початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_2 надійшла відповідь на позов, у якій відповідач визнає позовні вимоги, тому суд вважає за необхідним вирішити питання про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову. При подачі позовної заяви позивачем ОСОБА_1 квитанцією №0.0.2651910708.1 від 23 серпня 2022 року сплачено судовий збір в сумі 1148,29 грн., отже 50 відсотків суми сплаченого судового збору  підлягає поверненню з державного бюджету в сумі 574,14 грн. (1148,29х50%), а решта 50 відсотків суми сплаченого судового збору  в сумі 574,15 грн. відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати 2/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на ј частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , залишити за ОСОБА_2 право власності на ј частку квартири.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при подачі позову, згідно з квитанцією №0.0.2651910708.1 від 23 серпня 2022 року в сумі 574 (п`ятсот сімдесят чотири) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 574 (п`ятсот сімдесят чотири) гривень 15 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду    

Вінницької області                                                                               С.О.Нікандрова