Справа № 2а-594/09/1211
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 травня 2009 року м. Красний Луч
Суддя Красно луцького міського суду Луганської області Палюх Т.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов”язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов”язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В обґрунтування позову зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Рішення ОСОБА_2 Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп неправомірно відмовило йому в підвищенні пенсії як „дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Розмір невиплаченої соціальної допомоги за цей період складає 708,20 грн.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч, без порушення прав і інтересів позивача.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 01.04.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни , що підтверджується посвідченням № 156142 від 25.11.1998 року.
Згідно із ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року та стаття 6 викладена у наступній редакції – „Дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту„ для учасників війни передбачено підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно вищевказаного Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 квітня 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.
Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, якими було змінено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року визнанні такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач зобов”язаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в України є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Встановлені статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплати встановлюють соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2,17,18,87,94,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Законом України „Про прожитковий мінімум”, Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов”язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області, щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ: